Архів
Вівторок,
17 січня 2023 року

№ 3 (19995)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарНаша пошта
  Версія для друку          На головну
  • З літопису воєнних днів

Свята і будні окупації

Ганна Кліковка.

Запорізька область.

Мелітополь зустрічав Новий рік в окупації, в умовах агресії та війни. Російські терористи з усіх своїх наймерзенніших сил намагалися зіпсувати українцям свято: сигнал повітряної тривоги в запорізькому регіоні практично не змовкав, по містах, зокрема інфраструктурних об’єктах, завдавались удари ракетами та безпілотниками.

ТИМ ЧАСОМ мелітопольські гауляйтери намагались створити ілюзію «загального свята», виступали з цинічними привітаннями, бажаючи містянам «мирного неба над головою», уклінно дякували кремлівським хазяям та військовим силам ерефії за «довгоочікуване возз’єднання з росією».

Та коли пропагандисти і посібники окупантів, відповідальні за інформаційну політику, необачно дали змогу коментувати в соцмережах ці привітання, туди линув шквал ненависті. Мелітопольці проклинали загарбників і зрадників, дали волю гніву на адресу окупаційної влади. Мешканці нагадували, що Мелітополь — це Україна, та пропонували всім готуватися зустрічати ЗСУ.

До такого повороту загарбники не були готові. Пропаганда дала збій. А чого б мелітопольці мали радіти, адже з московитами у місто прийшла біда, яку вони переживають важко, з надією, що незабаром визволення настане і для них. Занедбана медицина, навчання дітей на примітивному рівні, замість знань у юні голови втовкмачують ідеологію ворожої країни, до інших населених пунктів перебралися колективи всіх вищих закладів освіти, з міста виїхали практично всі адекватні й тямущі вчителі та медики, Мелітополь полишають навіть привезені рашистами кадри.

Проте якщо для більшості місцевих мешканців війна та окупація стали чорним лихом, то для окремих людців прийшла золота пора. Цинізм пособників російських загарбників не має меж, вони відбирають у підприємців бізнес, спокійно пересуваються на крадених автомобілях, заселяються у відібрані в містян квартири та будинки.

Інформаційний ресурс «РІА Мелітополь» повідав, як місцевий блогер-пропагандист Максютка, котрий, вислужуючись перед рашистами, регулярно віщає про те, як у Мелітополі стало добре жити після приходу «визволителів», нещодавно похваливсь у соцмережі переселенням у нове помешкання. Виклав відео перебігу ремонту — робітники працюють над переплануванням. Про те, що ця житлова площа належить мелітопольцям, які виїхали з окупації, і що заселився він туди без їхнього дозволу, звичайно ж, не згадує. Але в його ролику можна побачити речі, світлини у рамках, які явно належали колишнім господарям. Пропагандист навіть не здогадався їх прибрати. Гидко!

Задля картинок на московитському ТБ окупантські підлизи вигадують усе нові сценарії. Зокрема, відзначились колабораціоністи у Розівському будинку культури. Сюди на дійство доправили дітей, які народились вже у вільній Україні. На красномовних фото — у промерзлій залі діти кутаються в пальтечка і тремтять від холоду. Тим часом зі сцени лунає пропагандистська риторика, далека від їхньої свідомості.

У тому, що життя «хороше», містяни вкотре переконуються на ринках та у магазинах. Вартість харчових продуктів, які раніше були на столі у кожного мелітопольця, тепер по кишені лише заможним. Товаром, який після захоплення міста агресорами перейшов у категорію практично недоступних, є риба, яку в добрі часи тут купувала практично кожна пересічна родина. Тепер свіжої риби — піленгаса, калкана не знайти, як і риби холодного копчення. На центральному ринку копчену скумбрію можна купити за 625 рублів, або 500 гривень, за кілограм, тоді як на підконтрольній Україні території вона коштує у два рази дешевше. За кілограм оселедця в Мелітополі просять 300 гривень, натомість у неокупованих населених пунктах його продають гривень за 150.

Цього року українці були одностайними в новорічному бажанні — Перемога у боротьбі з агресором. Мелітопольці посилали у Всесвіт свої мрії. Міський голова Іван Федоров у власному телеграм-каналі поцікавився, чого найбільше прагнуть містяни. Звичайно, на першому місці з чотирьох варіантів відповідей була якнайшвидша перемога, за неї проголосувало 79 відсотків респондентів. Повернутися додому жадає 23 відсотки опитаних: з тимчасово окупованого Мелітополя, як відомо, евакуювалася половина населення. Радикально висловилися за те, щоб рашистів узагалі не було на планеті, 17 відсотків мелітопольців. Думки матеріальні, Всесвіт і ЗСУ їх неодмінно почують.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Нарешті запрацює
Читати
Найдорожчі — харчі
Читати
Торгівля розвивається
Читати
Агресор має заплатити
Читати
Отримання — за рецептом
Читати
Iмпортуємо електрику
Читати
Перший новорічний мільйон
Читати
Сотні мільярдів держборгів
Читати
Непрощенний злочин
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове