• Аналітика

Що замислив кремль

Матеріал узято із сайту nv.ua.

Американський аналітичний центр «Інститут вивчення війни» (ISW) опублікував дослідження з докладним аналізом ризиків та загроз, які досі становить армія рф. Зокрема, зазначається, що росія намагається переглянути свій підхід до війни, готуючись до довготривалих бойових дій та одночасно плануючи масштабні операції поточного року. Аналітики наголошують — навіть якщо вони будуть провальними, Захід повинен посилювати підтримку України.

РОСІЙСЬКІ сили залишаються небезпечними, а держава-агресор активно готує підґрунтя для здійснення великих операцій на другому році війни. Тож «Захід має продовжувати підтримувати зусилля України щодо відбиття російського вторгнення — і робити це швидко», попереджають експерти. Вони констатують, що армія рф усе ще «зберігає право голосу» в цій війні попри свої слабкості.

Хоча путін не змінив цілей вторгнення, з’являються свідчення того, що він коригує фундаментальний підхід до війни, роблячи нові цілеспрямовані зусилля. Таким чином кремль прагне повернути собі ініціативу і покласти край поточній низці оперативних успіхів України — після того як за 11 місяців не зміг виконати більшості основних завдань, які він перед собою ставив. Дослідники ISW вказують на кілька підготовчих кроків москви, які, ймовірно, покликані підтримати «рішучі дії» протягом найближчих шести місяців:

1. Активізуються і короткострокові, й довгострокові зусилля щодо формування додаткової живої сили. Оголошено про плани радикального розширення армії шляхом створення нових дивізій, відновлення воєнних округів на заході країни (до рівня перед реформами 2010 року) та збільшення призовного віку. Все це свідчить про наміри рф (хоча не обов’язково про її здатність) перебудувати збройні сили для ведення великомасштабної конвенційної війни. За даними української розвідки, кремль збирається довести чисельність війська до 2 млн (до невизначеної дати). Представники західних розвідок зазначали, що російське військове командування «серйозно готується» до можливої другої хвилі мобілізації: путін підписав накази, які розширюють її можливості, зокрема дозволивши залучення засуджених.

2. Збройні сили росії утримують частину вже мобілізованого особового складу для використання в майбутньому. Це помітна зміна порівняно з початковим підходом кремля, коли ненавчені підрозділи відправляли просто на фронт восени 2022 року. Торік 7 грудня путін заявив, що армія рф задіяла на передовій іще не всю сукупність людей із першої хвилі мобілізації — ймовірно, щоб натренувати та озброїти ці сили, використавши їх пізніше і більш концентровано. Після серії успішних українських контрнаступів улітку та восени 2022 року регулярні російські війська не брали участі в масштабних наступальних операціях (на відміну від приватної військової компанії «вагнер» та маріонеткових сил бойовиків «ДНР/ЛНР»), зберігаючи в основному оборонні позиції. Водночас спостерігалося перегрупування та навчання підрозділів у білорусі та росії.

3. Зусилля путіна «оживити» військово-промисловий комплекс (ВПК) особливо помітні з торішнього грудня. За цей період він провів кілька зустрічей на високому рівні та відвідав підприємства ВПК по всій країні, публічно визнав проблеми із забезпеченням включно із нестачею розвідувальних безпілотників і вимагав від одного з міністрів укласти контракти на державні оборонні закупівлі в максимально короткі терміни. Вище керівництво також веде «туманні дискусії» про можливість націоналізації власності на підтримку війни.

4. Президент росії взявся за рецентралізацію контролю за бойовими діями, призначивши начальника генштабу армії валерія герасимова командувачем військ в Україні. Також поновлюють на посадах тих, хто початково планував війну, і запізно намагаються виправити недоліки командної структури. Ймовірно, кремль розраховує, що герасимов та його нещодавно призначені заступники підготують росію до довготривалого конфлікту і візьмуть на себе командування великими операціями у 2023 році.

5. Інтенсифіковано інформаційні зусилля на підтримку війни. Кремль намагається відродити підтримку вторгнення, повторно активізуючи в інформпросторі тези, які панували напередодні 24 лютого 2022 року. Крім того, влада рф намагається відновити контроль над висвітленням війни, після того як раніше поступилася цією роллю численним «воєнкорам». Наприкінці минулого року кремлівські чиновники з новою силою стали поширювати брехливі пропагандистські заяви про те, що існування незалежної України нібито загрожує суверенітету та культурі росії. Таким чином, вторгнення і втрати виправдовують як невідворотні та необхідні заходи «самооборони». Крім того, кремлівські пропагандисти активізували тезу про міжнародно-правові наслідки для росії у разі програшу, що, ймовірно, має спровокувати в суспільстві страх перед поразкою і збільшити прихильність до війни. Також примножуються зусилля щодо залучення та «приручення» найупливовіших провоєнних активістів, які стали потужною інформаційною альтернативою путіну та зведенням міноборони.

Разом із тим описані вище зусилля кремля з підготовки до нових великих операцій у 2023 році не суперечать тому, що росія готує підґрунтя для затяжної війни. ISW не вважає такі заходи «останнім ривком» у спробі перемогти Україну (тим паче, що ряд довгострокових зусиль стосовно розширення армії виходить за межі поточного року). Аналітики інституту застерігають, що провал однієї із наведених нижче операцій не означає автоматичного закінчення війни — як, наприклад, не поставила в ній крапки невдала спроба москви захопити Київ.

Серед гіпотетичних «вирішальних стратегічних дій», до яких росія може вдатися цього року, ISW називає такі:

Великий наступ — найімовірніше, на Луганщині. Повне захоплення Донецької та Луганської областей залишається офіційною військовою метою кремля і належить до теоретично найбільш досяжних (хоча й дуже складних) для рф цілей, у тому числі з логістичної точки зору. При цьому ISW продовжує вважати, що російські війська навряд чи проводитимуть наступ на Півдні України, оскільки Дніпро розділяє лінію фронту і є серйозною перешкодою для маневру. Крім того, ешелоновані укріплення на Херсонщині та масштабні роботи з мінування на Запоріжжі вказують на те, що в цих регіонах рф надає пріоритет обороні.

Масштабна оборонна операція. На тлі численних повідомлень про ймовірний контрнаступ України росія наприкінці минулого року перекинула значні сили з південного (херсонського) напрямку в Луганську область, створивши польові укріплення там, а також у бєлгородській та курській областях — на своїй території. ISW констатує, що на Донбасі, зокрема в Луганській області, рф прагнутиме уникнути ще однієї значної поразки, подібної до розгрому на Харківщині або відходу з Херсона. Аналітики вважають, що російські сили можуть спробувати відбити контрнаступ ЗСУ в такий спосіб, аби позбавити Україну ініціативи та знищити суттєву частину її механізованих сил, що потім теоретично дало б змогу розвинути власний контрнаступ.

Найнебезпечніший план російського наступу — на Північ України — на цей час залишається малоймовірним, вважають експерти. Проте кремль намагається зберегти гнучкість планування і, можливо, розширить свою військову присутність у білорусі, перед тим як спрямувати туди додаткові сили в рамках навчань «Захід-2023» та «Щит Союзу-2023», запланованих приблизно на вересень поточного року. Як і раніше, не видно жодних доказів того, що російські сили на території країни-сателіта створили структури командування та управління військами, необхідні для супроводу оперативної ударної групи. Відправлення в білорусь олега салюкова, одного з трьох нових заступників валерія герасимова, у ролі командувача військ в Україні ISW вважає частиною інформаційної операції рф.

З урахуванням зазначеного вище інститут відзначає, що кремль зберігає свої максималістські цілі із захоплення всієї України — всупереч тому, наскільки погано росія досі вела війну. Проте, нагадують експерти, досі москва не поспішала результативно виправляти помилки і провали свого вторг­нення, часто обираючи короткострокові неефективні рішення (неодноразова заміна командних осіб операції; спроби таємної мобілізації замість оголошення реальної, яка стала запізнілою; нездатність контролювати інформаційний простір тощо). Тепер, коли влада, ймовірно, знову намагається відреагувати на військові невдачі, це «не дозволить кремлю скоригувати ведення війни в найближчій перспективі — якщо це взагалі можливо, а недоліки початкового задуму кампанії та втрати рф, яких згодом вона зазнала, буде важко відшкодувати».

Довідка «СВ». Інститут вивчення війни (ISW) — американський аналітичний центр, заснований 2007 року. Штаб-квартира розташована у Вашингтоні, округ Колумбія. Позапартійна некомерційна дослідницька організація з питань державної політики, яка вивчає зони конфліктів по всьому світу.