• Екологічна панорама

_{Всюдисущі отрутохімікати}

Олена БЕГМА.

НА ТЕРИТОРІЇ національного природного парку «Тузлівські лимани» Одеської області та прилеглих землях через застосування фермерами отрутохімікатів загинули тисячі диких птахів. Серед них фазани, сірі ворони, граки, голуби, гуси, качки-крижні, лебеді, сови… Чимало загиблих і серед хижих ссавців — борсуків, лисів, шакалів, козуль… Тушки направили до Інституту Зоології НАНУ для дослідження на наявність збудників бактеріальної та вірусної етіології, хімічних сполук, зокрема тих, що застосовуються аграріями. Міндовкілля України звернулося із заявою до Офісу генерального прокурора з проханням зареєструвати кримінальне провадження. «Фермери вже давно безкарно працюють з отрутохімікатами. Це сталося через деяких працівників Держпродспоживслужби, які закривають очі і «вільно» дають дозвіл на використання отрути», — певен учений, співробітник нацпарку Іван Русєв.

_{Спрагле Каховське водосховище}

СПЕЦІАЛІСТИ Державної екологічної інспекції зафіксували зниження рівня Каховського водосховища. Вода від його берегів відійшла в середньому на 7-15 метрів. Причиною є пошкодження запірних шлюзів Каховської ГЕС у результаті бойових дій. Якщо ситуація і надалі буде погіршуватись і фахівців не допустять до ремонту та регулювання рівня води, це призведе до всихання мілководних проток та заток водосховища, які є місцем існування та нересту водних біоресурсів, б’ють на сполох екологи. Крім того, значне зниження рівня води унеможливлює забір води зі сховища Запорізькою АЕС, необхідного для охолодження її реакторів. Нині виконуються всі необхідні роботи для стабільної діяльності енергосистеми України та недопущення екологічної катастрофи, запевняє уряд.

_{Основні глобальні ризики}

ВСЕСВІТНІЙ економічний форум, який відбувсь у Давосі з 16-го по 20 січня, назвав 20 основних глобальних ризиків як упродовж двох найближчих років, так і десятиліття. Скажімо, у дворічній перспективі експерти виокремили як основний ризик подорожчання вартості життя, спровоковане пандемією COVID-19 і війною росії в Україні. У десятирічній же перспективі найбільша загроза буде спричинена провалом спроб пом’якшити зміну клімату. Що виллється для людства у нові природні катаклізми, ще стрімкіше скорочення біорізноманіття та вимушену міграцію. Далі йдуть ризики, пов’язані з соціальною поляризацією, поширенням кіберзлочинності та геоекономічною конфронтацією. Проте зміна клімату є найбільш довгостроковою проблемою.

_{Дерева окупації не переживуть}

У ТИМЧАСОВО окупованих великих містах Луганщини, як от у Рубіжному, Сєверодонецьку, майже зникли дерева: їх рубають місцеві жителі на дрова, щоб хоч якось обігріти свої помешкання. Про це розповів голова Луганської обласної військової адміністрації Сергій Гайдай. «Ходити у лісосмуги дуже небезпечно, там усе заміновано, тому мешканці зрізують і зрубують дерева у містах. Окупанти і колабораціоністи не підготували великих міст до опалювального періоду. Вони один-два рази підвезли дрова до багатоповерхових будинків. А далі все», — повідав керівник ОВА.

_{Загубили притоку Случа}

ВПЕРШЕ в історії незалежної України двом службовцям вітчизняного підприємства повідомили про підозру у вчиненні екоциду. Про це поінформував Офіс генпрокурора, щоправда, не уточнивши при цьому назви підприємства. У заяві лише сказано, що підозри отримали начальник та майстер цеху тепловодопостачання виробництва, де виготовляють картонно-паперову продукцію. За відомостями правоохоронців, з жовтня 2017-го по січень 2021 року підозрювані скидали виробничі води у річку, яка є притокою Случа. І вони були настільки забруднені хімією, що це фактично знищило притоку. «На ділянці 4 км від місця скиду зникла вся річкова флора і фауна. Її відновлення та відтворення неможливі», — зазначили в Офісі генпрокурора.

Підозрюваним у вчиненні екоциду загрожує від восьми до п’ятнадцяти років в’язниці. Втім, як зазначають екологи, мало віриться, що губителів природи посадять, навіть якщо й буде зі­брано достатню доказову базу їхньої вини. Бо не вперше у нас заскочують таких людей на гарячому, але зазвичай вони банально відбуваються штрафом. І продовжують працювати далі…

_{Геологічні пам’ятки під загрозою}

НА ПОКИ ЩО окупованих територіях знаходиться дуже багато геологічних пам’яток. Понад 10 із них мають міжнародне значення. Це унікальні об’єкти, фактично свідки еволюції планети, які мають наукову, культурну, історичну цінність, а саме скелі, відшарування гірських порід, каньйони.

Наприклад, «Кам’яна могила», що на Запоріжжі, неподалік окупованого зараз росіянами Мелітополя, є геологічно-археологічним комплексом. Стародавній храм, під плитами якого розташовуються 65 гротів, печер, — єдине у Східній Європі місце, де на стінах збереглися наскельні живописи ще з епохи пізнього палеоліту. З 2006 року «Кам’яна могила» перебуває в попередньому списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. 2008-го їй був наданий статус національної пам’ятки. Тепер же окупанти можуть знищити заповідник. Ще торік навесні повідомлялося про мінування значної території біля парку. А це дуже небезпечно, тому що загрожує його пошкодженням і навіть втратою.

_{Стає дедалі гарячіше}

2022-й став другим найтеплішим роком у Європі за останні 73 роки, стверджують учені Європейського Союзу. Зокрема, служба ЄС зі зміни клімату Copernicus (C3S) заявила, що літо минулого року було найспекотнішим на Європейському континенті, побивши температурні рекорди в Італії, Іспанії та Хорватії. Сильна спека спричинила чимало смертей у Франції, Німеччині, Іспанії та Великій Британії. У поєднанні з нестачею дощів така погода спровокувала широкомасштабну посуху, яку, за початковим аналізом, назвали найгіршою в Європі за пів тисячоліття. Низький рівень води вповільнив судноплавство на німецькому Рейні, а брак опадів вдарив по виробництву гідроенергії та скоротив урожайність кукурудзи і сої. Також спекотна посушлива погода спричинила сильні лісові пожежі в країнах від Іспанії до Словенії.

_{Чи то зима, чи то весна...}

У КАРПАТАХ через аномально теплу погоду останніми тижнями фіксують квітування першоцвітів та типових весняних рослин. Більше того, потепління позначилося на тваринах, які впадають у зимову сплячку. У своїх лігвищах прокинулися бурі ведмеді. Зокрема, працівники національного природного парку «Верховинський» повідомили, що вже спостерігали сліди найбільшого ссавця Карпат. «Такі хижаки голодні та агресивні, адже нинішньої пори їм важко знайти поживу. Тож якщо ви на прогулянці лісом побачили свіжі сліди ведмедя, намагайтеся якнайшвидше звідти піти!» — застерігають працівники парку.