|
Версія для друку На головну Дослівно Тамара ГОРІХА ЗЕРНЯ, лауреатка Шевченківської
премії, волонтерка. Нинішнього
2023 року слід зосередитися на потребах військових. У цивільному житті все, що
працює, хай працює, як є. Електронні рецепти, нові податки, нова пенсійна
реформа, нові правила складання ЗНО у школах можуть почекати до 2024-го. Все,
що відриває ресурси й ускладнює життя людей або створює додаткове бюрократичне
навантаження, почекає до кінця року. Не можна
скорочувати матеріального забезпечення ЗСУ, а там, де встигли обрізати зарплати,
їх потрібно повернути назад. Не можна
фінансувати мільярдні проєкти, не пов’язані з армією і військовою інфраструктурою.
Слід
заморозити велике будівництво доріг. І ремонт також, ми потерпимо ці ями, — тим
паче, потім усе одно перестилати доведеться. Кошти з дорожнього фонду треба
спрямувати на тилове забезпечення і на проведення нової хвилі мобілізації. Варто
припинити «Єдиний марафон». Не тому, що це рупор вихваляння влади, а тому що
він фінансується з бюджету. Ми не можемо собі це зараз дозволити. Нічого
страшного, глядачі якось переживуть різні новини на різних каналах. Боїтеся, що
якийсь канал транслюватиме державну зраду, то на цей випадок є Нацрада і СБУ. Саме цього
року вирішується, що це було — затяжна агонія перед загибеллю чи обґрунтовані
жертви в ім’я перемоги. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Мляво, але позитивно ЧитатиЗГІДНО зі звітом Європейського банку
реконструкції та розвитку (ЄБРР), прогноз зростання ВВП України поточного року
знижено з 8%, як припускали торік у вересні, до 1%. Якщо зона бойових дій не
розшириться, то, ймовірно, реальний обсяг виробництва стабілізується на рівні
близько 70% проти показників 2021-го. Економіка нашої держави, ясна річ, дуже
залежатиме від перебігу війни. «Якщо не відбудеться значних стратегічних змін
на місцях, то зростання ВВП України в 2023 році, ймовірно, буде млявим, але
принаймні позитивним», — зазначили в ЄБРР, передбачивши, що наступного року
відповідний показник сягне 3%.
Земля годує ЧитатиКИЇВСЬКИЙ інститут соціології провів
опитування, в результаті якого з’ясувалося, що 78% респондентів торік займалися
рослинництвом. 65% опитаних вирощували овочі для власного споживання, 43% —
фрукти, ягоди, горіхи, 34% — кімнатні рослини, 29% — вуличні квіти, 7% —
лікарські трави, а 5% — городину на продаж. 61% опитаних українців займалися
цим для задоволення, 33% — через вимушену необхідність. Також 83% респондентів
робили заготівлі на зиму: 72% консервували овочі, фрукти, ягоди або гриби, 53%
— заморожували, 29% — сушили. 71% тримає домашніх улюбленців; 32% — худобу і
птицю; 4% — пасіку.
Податкова амністія в дії ЧитатиПОЧИНАЮЧИ з 1 вересня 2021 року держава
дозволила людям, які мають «сірі» джерела доходів, легалізувати свої активи,
сплативши з них податок за зниженою ставкою. У рамках «податкової амністії»
було задекларовано 6,2 млрд грн, сума одноразового збору становила 379,5 млн
грн, зокрема під час повномасшабної війни 3,92 млрд та 246,6 млн грн
відповідно. У Державній податковій службі нагадали, що кампанія добровільного
декларування активів фізосіб завершується вже цього місяця, і закликали не
зволікати.
I очно, і дистанційно ЧитатиУ МІНОСВІТИ поінформували, що станом на
24 січня працювало 12 926 шкіл. У 955 із них ведеться очне навчання, у 4363 —
дистанційне, а в 4608 — змішане. У майже 10 тисячах шкіл навчаються понад 156
тисяч учнів-переселенців. Тим часом під окупацією перебувають 905 закладів
середньої освіти: 158 на Донеччині, 255 на Запоріжжі, 252 на Луганщині, два на
Миколаївщині, вісім на Харківщині та 230 на Херсонщині. За кордоном нині живуть
більш ніж 510 тисяч школярів та понад 12 тисяч педагогів.
Доступно більше електрики ЧитатиЗА ПОВІДОМЛЕННЯМ Укренерго,
технічну можливість імпорту електроенергії розширено до 700 МВт (раніше такі
обсяги дозволялися тільки вночі, 600 МВт в інші години доби). Таким чином, це
дає змогу компенсувати дефіцит потужності внаслідок російських масованих атак
на енергосистему, а відтак зменшити вимкнення. В Укренерго запевнили, що
працюватимуть над розширенням технічних спроможностей для комерційного обміну
електрикою між Україною та Європою.
Назад не повернуть ЧитатиГОЛОВА Нацбанку А. Пишний сповістив, що Верховний
суд поставив крапку у справах колишніх власників ПриватБанку
(їх було понад сорок). Велика палата залишила чинною ухвалу суду першої
інстанції, за якою акції банку, що перейшли у власність держави в грудні 2016
року, за жодних обставин не можуть бути повернуті назад.
Iз добривами проблема ЧитатиРАНІШЕ хімдобрива виробляли підприємства
«Рівнеазот», «Сєверодонецьке Об’єднання Азот» і черкаський «Азот» («Дніпроазот»
працював із перервами). Обсяг їхньої продукції перевищував імпорт на більш ніж
70%: 1,4 млн т азотних добрив проти 5,2 млн т за підсумком 2021-го. Однак після
початку повномасштабної війни працюють тільки «Рівнеазот» та черкаський «Азот»,
які торік виготовили 1,13 млн тонн добрив, а імпортовано було 4,3 млн т. До липня
2022-го аграрії мали змогу купувати цю продукцію за довоєнними цінами. Проте нині
витрати зросли: на 1 га кукурудзи треба приблизно 8-9 тис. грн лише на базове
внесення азоту. «Якщо аграрій вноситиме на 30% менше добрив, то падіння врожаю
може бути дворазовим. Тому підтримка міжнародних партнерів у цьому питанні для нас
є дуже важливою», — зазначив перший заступник міністра агрополітики Т.
Висоцький.
Війна зближує ЧитатиПЛАТФОРМА для роботи з відкритими даними
«Опендатабот» повідомила, що впродовж минулого року було зафіксовано на 4%
більше шлюбів, ніж позаторік (перше зростання за останні три роки). Найбільше
пар побралося на Дніпропетровщині — 26 534, в Києві — 23 457, на Одещині — 16
980. Натомість на окупованих та визволених територіях одружувались менше: на
Херсонщині на 78%, на Харківщині — на 36%. Крім того, зниження числа шлюбів
спостерігалося й на Буковині. При цьому торік розлучень зареєстровано на 40%
менше — це найнижчий показник за останні дев’ять років.
Приватизація триває ЧитатиГОЛОВА бюджетного комітету ВР Р. Підласа
розповіла, що після запуску процесу малої приватизації за новим законом у
вересні 2022-го і до кінця минулого року в держбюджет надійшло 1,7 млрд грн. А від
початку поточного — 645 млн грн, з них 464 млн грн — за перші два тижні лютого.
Найдорожчими об’єктами приватизації-2023 стали Усть-Дунайський порт (201 млн
грн), готель «Власта» у Львові (115 млн грн), Сторонибабський (142 млн грн) та
Жовтневий (85 млн грн) спиртозаводи.
|