|
Версія для друку На головну У кредитному зашморзі Олена КОЩЕНКО. Для
українських сімей середнього достатку, які хочуть обзавестися власним житлом,
чи не єдиним виходом є взяти пільговий іпотечний кредит у банку. Чим уже
скористалися десятки тисяч співвітчизників. Однак нині вони ризикують
залишитися без кредитного житла. РІЧ у тому,
що склались умови, через які державна програма пільгової іпотеки опинилася на
порозі краху. Нацбанк торік улітку підняв облікову ставку з 10 до 25%, тож
тепер фінустанови змушені, хоч і зі скрипом, також підвищувати ставки за
депозитами. А це неминуче призводить до істотного зростання процентів за
кредитами. Наприклад,
Укргазбанк уже оголосив про збільшення відразу на чверть процентної ставки за
іпотечним (тобто одержаним під заставу нерухомого майна — в цьому разі нової
квартири) пільговим кредитом. Відповідно для позичальників істотно зріс розмір
регулярного щомісячного внеску за кредитною угодою. Бо досі, якщо позичальник
брав кредит під 13% річних за програмою «Доступна іпотека», то сам він платив
7%, а решту 6% — держава. Тепер, коли банк підвищив кредитну ставку, наприклад,
до 17%, то і родини, які брали позику, муситимуть платити більше, і держава. Такі умови
навряд чи виявляться під силу збіднілим через війну позичальникам і держбюджету.
Якщо врахувати, що Укргазбанк — лише один із 22 банків, які беруть участь у
програмі пільгової іпотеки, то стає очевидним, що Міністерство фінансів, котре
відповідає за компенсаційні виплати, просто не потягне таких зростаючих витрат.
У кращому разі Мінфін залишить за собою обов’язок гасити колишні 6%, прописані
в угоді, а решту доведеться компенсовувати, як неважко здогадатися,
позичальникові з власної кишені. За гіршого розвитку подій — якщо програма
пільгової іпотеки взагалі зазнає краху — на останнього чекає «дев’ятий вал»
ніким не компенсованих відсотків за кредитом. У таких умовах більшість людей,
очевидно, буде змушена відмовитись од виплати іпотеки, а отже, втратить
заставне житло. Таким чином,
перспектива вимальовується невтішна. Однак і це ще не всі неприємності. З
огляду на особливості вітчизняного кредитування, навіть віддавши банкові
заставну квартиру, позичальник може все одно залишитись у нього… в боржниках.
Як пояснюють юристи, у розвинених країнах у випадку, коли банк піднімає ставку,
а клієнт заявляє про свою неплатоспроможність, фінустанова отримує ключі від
заставної квартири, виплачує клієнтові те, що той уже вніс, а далі вже сама
думає, як їй продавати квартиру. Це вже не проблема клієнта. На жаль, в
Україні чітко не визначені обов’язки фінустанови повернути неплатоспроможному
позичальникові-пільговику вже сплачені ним кошти за житло. Ця шпарина у
законодавстві дає можливість банкам діяти на власний розсуд. Вони годні й житло
відібрати, і водночас не поспішати списувати клієнтові борг. Урешті
позичальника можуть примусити виплачувати величезну заборгованість за вже
втрачену квартиру. Виплати можуть розтягнутися на десятки років! Як
застерігають економісти, для розв’язання цієї гострої назрілої у війну проблеми
потрібне нагальне втручання держави. На кону — долі десятків тисяч українських
сімей. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Санкції проти агресора ЧитатиУКРАЇНСЬКИЙ парламент ухвалив
президентську постанову про затвердження рішення РНБО щодо накладання санкцій
строком на 50 років на фінустанови росії. Заходи впливу застосовано до центробанку
рф, небанківських кредитних організацій, операторів платіжних систем,
професійних учасників фондового ринку, страхових компаній, інвестфондів тощо.
Санкції передбачають зупинку правочинів з активами, що належать російським
фінустановам, заборону встановлення ділових відносин, укладання угод та
здійснення інвестицій на користь фінустанов рф і таке інше.
Сподіваються на продовження ЧитатиУ МІНАГРОПОЛІТИКИ повідомили, що дія
зернової угоди завершується 20 березня. Перший заступник міністра Т. Висоцький
заявив, що Україна сподівається на її продовження, адже «всі розуміють
важливість для світової продовольчої безпеки роботи «Зернового коридору». За
словами посадовця, наша держава веде перемовини з партнерами — ООН та
Туреччиною. Водночас росія шкодить: з її подачі стійко тримається черга суден
на проходження Босфору: в середньому за добу вдається пропустити два-три судна,
що спричиняє додаткові витрати для вітчизняного АПК.
Переглянуть прожитковий мінімум ЧитатиВІЙСЬКОВА
агресія спровокувала зниження доходів та рівня життя українців, основним
показником яких є прожитковий мінімум — базовий соціальний стандарт для
обґрунтування розміру мінімальної пенсії за віком, надання державної соціальної
допомоги та регулювання оплати праці, а також інших доходів населення. Комітет
Верховної Ради з питань соціальної політики рекомендував уряду опрацювати
питання підвищення розмірів прожиткового мінімуму, оскільки «проблема
невідповідності затвердженого у Державному бюджеті України прожиткового
мінімуму його реальній величині (відмінність становить у середньому 2,5 разу)
вимагає термінового вирішення».
Асиміляція неминуча ЧитатиПОВНОМАСШТАБНА війна змусила мільйони
українців евакуюватися за кордон. Певна частина їх осіла в Німеччині, чим
вельми задоволене тамтешнє Федеральне агентство зайнятості, позаяк наші
співвітчизники допомогли зменшити навантаження на місцевий ринок праці. Із
торішнього лютого в Німеччині на 65 тисяч побільшало українців, які сплачують
внески на соціальне страхування, а ще близько 21 тисячі осіб зайняті на так
званих мініроботах (до 450 євро на місяць, що дозволяє претендувати на
соцвиплати). Агентство прогнозує зростання числа працівників з України
найближчим часом, оскільки вони переважно вже завершують навчання на більшості
інтеграційних та професійних мовних курсах. При цьому в установі констатували
зростання кількості українських чоловіків працездатного віку попри загальну
мобілізацію та заборону виїзду за кордон (із незначними винятками).
Слідство триває Читати20 ЛЮТОГО минуло дев’ять років од
розстрілу учасників Революції гідності. У День пам’яті героїв Небесної сотні
Офіс генпрокурора поінформував про результати роботи впродовж 2022-го. Отож
повідомлено про підозру 27 особам, отримано дозволи на здійснення спеціального
досудового розслідування (за відсутності особи) стосовно 26 підозрюваних,
спрямовано до суду 25 обвинувальних актів на 55 осіб. Загалом за увесь період
розслідування повідомлено про підозру 518 особам, до суду скерували 270
обвинувальних актів стосовно 419 чоловік. Законної сили набрали обвинувальні
вироки щодо 55 осіб. При цьому керівник департаменту у справах Революції
гідності Офісу генпрокурора О. Донський застеріг, що строки давності у 60
справах, які розглядаються в судах і стосуються тяжких злочинів, вчинених проти
учасників акцій, закінчуються за рік і потрібні законодавчі зміни, аби не
допустити їхнього закриття.
Збитки незліченні ЧитатиУ МІНПРИРОДИ підбили підсумки року повномасштабної
війни: довкіллю завдано шкоди на майже 1,9 трлн грн. За даними глави відомства
Р. Стрільця, задокументовано понад 2300 злочинів проти природи, майже 500 тис.
га вгідь перебувають під контролем рашистів або в зоні бойових дій (серед них
території 10 національних природних парків, восьми заповідників, двох
біосферних заповідників). Деокуповано 2,4 млн га лісів, які потребують
відновлення. Внаслідок воєнних дій близько 600 видів фауни та 750 видів флори,
зокрема й червонокнижних, опинилися під загрозою знищення, а обсяг додаткових
прямих викидів вуглецю в атмосферу сягнув 33 млн тонн (лише від пожеж,
спричинених війною, в зовнішню оболонку планети потрапило понад 23 млн тонн
парникових газів). Також окуповано 132 родовища корисних копалин, а збитки
добувної галузі дорівнюють 7,76 трлн гривень.
Долучитися до перемоги ЧитатиУКРАЇНЦІ вміють гуртуватися, що ми
промовисто довели ще під час Революції гідності та з початком АТО.
Повномасштабна війна спонукала більше співвітчизників стати на підтримку
війська, що обороняє рідну землю від рашистських загарбників. Платформа
«Опендатабот» сповістила, що в Реєстрі волонтерів торік зареєструвалися 2383
українці — у 8,4 разу більше, ніж за весь час існування цього переліку
(створений 2014 року, до 24 лютого 2022-го там нараховувалося 320 осіб). А
згідно з даними соцопитування, 61% респондентів долучався до допомоги війську
або співвітчизникам: 10% — фізичною роботою, 31% — фінансово, а майже 20% — і грошима,
і роботою.
|