Архів
Вівторок,
7 березня 2023 року

№ 10 (20002)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Березень
  Версія для друку          На головну
  • З приводу

Той будує, той руйнує

Леонід ЛОГВИНЕНКО.

Нещодавно у Харківський національний університет міського господарства вкотре поцілила ракета. Зруйновано заклад, названий на честь О. Бекетова, зодчого, творця найкращих архітектурних споруд міста.

ГОЛОВНИЙ корпус — пряме влучання, три поверхи зруйновані. Архітектурний корпус — вікна, двері, обладнання знищені. В адміністративній будівлі повилітали вікна, двері. Музейний корпус пошкоджений...

— Я оптиміст, ми все відновимо, а цю сволоту переможемо, — стверджує ректор університету Володимир Бабаєв.

Як уже сказано, це не перший приліт ракети в заклад (на фото автора). Пів року тому ворожий снаряд розірвавсь у дворі головного корпусу, вибив вікна і пошкодив пам’ятник О. Бекетову. В січні російськими ударами було пошкоджено більшість корпусів і всі десять гуртожитків університету. Цього разу ракета поцілила в корпус, де мають здобувати фах архітектори. Справді, як у Кобзаря: «Той будує, той руйнує...»

Тут, у Харкові, агресори обстріляли педуніверситет імені Г. С. Сковороди, університет механізації сільського господарства, університет державного управління... Вороги руйнують не лише житлові будинки, інфраструктуру, а й освітні та культурні заклади, пам’ятники, грабують музеї, спалюють українські книжки — нищать духовну основу українського народу.

Україна у складі СРСР, який путін назвав «російською імперією, тільки з іншою назвою», пережила три геноциди голодом, найстрашніший із яких, Голодомор, — у 1932-1933 роках. Московити винищували селянство, гноїли наших письменників, акторів, режисерів, учених — цвіт української інтелігенції — в таборах... Націю позбавляли людського ресурсу, потрібного для відновлення і спротиву. Російські зайди прибирали до рук чорноземи, розпоряджалися природними багатствами, корисними копалинами, шахтами, підприємствами, – все мало працювати на відновлення імперії та загарбання світу.

Мета і методи у загарбників нині не змінилися. Коли окуповують територію, то насамперед жорстоко розправляються з представниками української культури, витравлюють національну свідомість, нав’язують чужу нашій країні ідеологію.

Попри свої величезні втрати у Соледарі й Бахмуті, інших містах «друга армія світу» вперто намагається здобути повний контроль над цими регіонами, захопити соляні та гіпсові шахти, родючі землі. Там величезні запаси вугілля, сланцевого газу, нафти, а також літію, який використовується для виготовлення акумуляторних батарей для електромобілів. Хіба не на наші багатства націлилися ротенберги, ковальчуки разом із путіним? Бо у російській тундрі, яка через глобальне потепління дедалі більше перетворюється на болото, все важче і дорожче добувати корисні копалини.

А ще «асвабадітєлі» крали продукцію сільського господарства, безперервним потоком вивозили її з нашого півдня, вантажили на судна сотні тисяч тонн награбованого українського збіжжя. Прагнули влаштувати голод і нам, і світу, ще й нажитись на цьому.

З острахом іноді цитуєш нашого Пророка: «…Той неситим оком за край світа зазирає, — чи нема країни, щоб загарбать і з собою взять у домовину».

Безсумнівно, російська імперія впаде – зло буде переможене. Аби тільки воно не взяло нас із собою в домовину. На цьому й потрібно стояти. Перемагаючи.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Згадали нарешті про найуразливіших
Читати
Частина прижилася, дехто повернувся
Читати
Хто на передньому краї, а хто подалі
Читати
Записи розшифровано
Читати
Пам’яті героя
Читати
Готуються до наступної зими
Читати
Професіоналізм найвищого ґатунку
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове