|
Версія для друку На головну Зима в тривогах, весна з надією Ганна Кліковка. Запорізька область. Такими
словами виконавчого директора ПП «Агрофірма «Славутич» Івана Костенка і
почалась наша розмова про весняні турботи в господарстві. ЦЕ
сільськогосподарське підприємство — одне з економічно потужних в області. Зараз
обробляють 8600 гектарів посівних площ довкола мальовничих сіл Запорізького
району — Лукашеве, Веселе, Петрополь, Миколай-Поле, Яворницьке, Августинівка,
Відрадне та ще кількох, дякувати Богу, не сплюндрованих ворогом. До війни тут
впроваджувалися цікаві проєкти з розвитку, будувалося чимало планів на прийдешнє,
які неодмінно здійснилися б: місцевий люд любить і вміє працювати на землі. Але настало
«врем’я люте», як сказав Поет, тож усі плани тепер приземлені, з урахуванням
сьогоднішніх реалій. Найголовніше — виростити новий хліб, щоб нагодувати людей,
підтримати ЗСУ і, таким чином, наблизити таку жадану Перемогу. Так міркує
Іван Костенко, хлібороб Божою милістю з майже піввіковим стажем роботи в
землеробстві. — Зиму
пережили важко, — не приховує Іван Якович. — Складно було з реалізацією
соняшнику, пшениці, відповідно, скрутно з коштами. Зазвичай по мерзлоталому
ґрунту вносимо під озимі аміачну селітру, «підгодовуємо» пшеницю. Це слід
робити у найсприятливіші строки, а нинішнього року чекали до останнього. Але,
зваживши можливості, попри дорожнечу (а це обійшлось у понад тридцять тисяч
гривень) закупили сульфат амонію і підживили 960 гектарів ріпаку, внесли
добриво на 910 гектарах пшениці, посіяної на полях із найкращими попередниками
— ріпаком і горохом. Також «підгодували» 130 гектарів угідь із озимим ячменем.
Продовжуємо приготування спеціального розчину пролонгованої дії з мінеральних
добрив. Увесь процес підживлення, який застосовується в технології вирощування
сільськогосподарських культур, ми налагодили ще в добрі довоєнні часи. Зокрема,
ця суміш сприятиме зміцненню після зими посівів озимих, додасть їм сили, аби
швидше й активніше почали рости. Звісно,
роздумує вголос Іван Якович, було б ідеально провести кілька підживлень, та ще
й суміщати процес із внесенням пестицидів, фунгіцидів, як того вимагає сучасна
агротехнічна наука і як до війни практикувалося в господарстві, проте сьогодні
нас стримує брак коштів. Дві автівки майже щодня курсують до Миколаєва в
пошуках, де можна збути торішнє збіжжя. Про ціни на нього годі й говорити —
вони істотно впали на противагу вартості добрив чи пального. Щодо
весняної посівної, то агрофірма планує закласти в ріллю горох, його буде
загалом 650 гектарів, а ще ячмінь та соняшник. Під останній відведено 30
відсотків посівних площ, інакше вижити буде вельми проблематично. Зараз
хлібороби «Славутича» готуються до передпосівної обробки ґрунту. За словами
Івана Костенка, технологія буде спрощеною: якщо раніше боронували й двічі
культивували поле, вирівнюючи його, то тепер обмежаться самою культивацією, бо
надто високою є ціна дизельного пального — затрати на «довоєнний» варіант
становили б не менш ніж 700 гривень за гектар. До виходу в
поле вже повністю готова відремонтована й налагоджена техніка. На щастя, погода
цієї весни на боці хліборобів. Іван Костенко, який десятиліттями нотує
показники вологи в ґрунті для порівняння, із задоволенням констатує, що торік
навесні її було 35 міліметрів, а зараз майже 135, і це дає надію на сприятливий
ріст культур. Окрім усіх
згаданих факторів, найголовнішим усе ж залишається людський. У господарстві
працює високопрофесійна відповідальна команда, очолювана директором Геннадієм
Маричем. Найкращих слів заслуговують головний інженер Володимир Курта,
начальник механізованого загону Олександр Мазур, головний агроном Сергій
Костенко та інші спеціалісти. Не тільки
проблеми із непідйомними цінами на пально-мастильні матеріали і низькими — на
пшеницю та соняшник непокоять керівників господарства. Досі нема чіткого
алгоритму вирішення державою питання, пов’язаного з бронюванням від мобілізації
механізаторів. — Люди у нас
свідомі, патріотично налаштовані, не ухиляються від конституційного обов’язку
захищати Батьківщину від агресора, — стверджує Іван Якович. — Колектив робить
свій внесок у боротьбу з ворогом, допомагаємо чим можемо, зокрема лагодимо
техніку для ЗСУ. Добровольцями пішли на фронт механізатори Валерій
Краснокутський, Василь Яцола, Вадим Настич, та й будь-хто з механізованого
загону готовий до них приєднатись. Але я певен, що зараз у кожного з нас є своя
не менш важлива місія. Ми маємо виростити хліб, зібрати його, забезпечити всіх
українців продовольством. Адже хлібороби на окупованих територіях не мають
такої змоги. Тож для нас сьогодні саме тут наш фронт, наша передова. Готові
робити все, щоб війна закінчилася якнайшвидше. Своєю щоденною працею ми маємо
гарантувати нашим захисникам усе необхідне і наближати Перемогу. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Другий воєнний хліб ЧитатиТРИВАЄ посівна: за даними глави уряду Д.
Шмигаля, впродовж першого її тижня було засіяно зерновими та зернобобовими 16
тисяч гектарів. Також Україна та Польща спростили процес проходження кордону
для агропродукції.
Кінець теплу ЧитатиЗИМУ пройшли (ще і, як поінформував
очільник Міненерго Г. Галущенко, з профіцитом потужності та достатніми запасами
газу й вугілля), отже, вже цього тижня в деяких регіонах, можливо, почнуть
відключати опалення. Це майже на місяць раніше, ніж зазвичай. Керівник Комітету
ВР із питань енергетики та ЖКГ А. Герус заявив, що «в Україну поступово приходить
тепла весняна погода», отож подекуди так потепліло, що батареї можна і не
гріти. Втім, рішення про завершення опалювального сезону ухвалює місцева влада.
Також у результаті потепління суттєво знижується використання електроенергії.
Відновлення — за державний кошт ЧитатиДО ПРОГРАМИ медичних гарантій додали
нові пакети послуг: реабілітація для дорослих і дітей у стаціонарних та
амбулаторних умовах. Аби пацієнтові отримати їх безкоштовно, потрібно
звернутися в той медзаклад, який уклав договір із Нацслужбою здоров’я. Отож
реабілітацію у стаціонарних умовах можна пройти у 244 лікувальних установах, в
амбулаторних — у 386. Карта викладена на сайті Нац-служби здоров’я.
Трійка експортних лідерів незмінна ЧитатиДЕРЖАВНА митна служба повідомила, що за
перші два місяці поточного року товарообіг становив 16,6 млрд дол. Це на 30%
менше, ніж торік. Було імпортовано товарів на суму 10,1 млрд дол., експортовано
на 6,5 млрд дол. Найбільше Україна купувала в Китаю — на 1,7 млрд дол., у
Польщі — 1 млрд дол. і Туреччини — 760 млн дол. Найактивнішими експортними
партнерами стали Польща, купивши наших товарів на 953 млн дол., Румунія — на
609 млн дол., Китай — на 605 млн дол. Трійка найбільш експортованих вітчизняних
товарів традиційно складається з продовольства (4,3 млрд дол.), металів та
виробів із них (568 млн дол.), машин, устаткування і транспорту (521 млн дол.).
Відшкодування за зруйноване ЧитатиПРЕЗИДЕНТ В. Зеленський підписав закон щодо
створення держреєстру пошкодженого і зруйнованого війною житла та порядок
компенсації за нього. Відшкодування надаватимуть виключно за збитки, завдані з
24 лютого 2022 року (дія закону не поширюється на об’єкти, які до початку
повномасштабної війни вже були на окупованій території). Власники знищених
квартир одержать житловий сертифікат, що підтверджує гарантії держави
профінансувати придбання помешкання (зокрема такого, що буде споруджене в майбутньому)
за визначену суму. Натомість люди, котрі мали приватні будинки, зможуть вибрати
між сертифікатом та грошима на будівництво. Заяву про надання компенсації за
знищене житло можна подати під час дії воєнного стану та протягом одного року з
дня його припинення.
Банки — на плаву ЧитатиЗА ДАНИМИ платформи «Опендатабот», упродовж
січня 90% банків заробили максимальну суму від початку великої війни — 14,7
млрд грн (збитки є лише в 10%). Це більш ніж удвічі більше, аніж першого місяця
торік (7,1 млрд грн). Традиційно лідером є Приват-Банк із прибутком 6,3 млрд
грн, що майже у чотири рази перевищує його торішні досягнення (1,7 млрд грн). За
рік повномасштабної війни банківська система продемонструвала значне збільшення
резервів та ріст прибутковості, накопичивши у своїх «засіках» 119 млрд грн. Аналітики
відзначають, що це феноменальний стрибок у 35 разів проти торішніх 3,4 млрд
грн.
З обороною справляються ЧитатиЗГІДНО з результатами соцопитування,
найкраще влада розв’язує проблеми у сферах оборони (82% респондентів відповіли
схвально, 13% не задоволені, решта не визначилась), енергозабезпечення (80 і
16% відповідно), зовнішньої політики (75 і 15,5%), освіти (56 і 29,5%), охорони
здоров’я (54 і 36%), соцзахисту та пенсійного забезпечення (53 і 37%). Втім,
такі галузі, як економіка і відбудова країни, викликають менше оптимізму в
громадян (45 проти 45,5% у першому випадку і 38 проти 36% у другому). Своєю
чергою число опитаних, які не задоволені діями влади, домінує у царинах
боротьби зі злочинністю (38 проти 47%), правосуддя (29 проти 48%) та боротьби з
корупцією (24 проти 66%).
Найбільше — з Iталії ЧитатиНАЦБАНК повідомив, що за підсумками
минулого року через офіційні та неофіційні канали в Україну надійшло 13
мільярдів доларів в еквіваленті. Протягом травня — грудня 2022-го через системи
переказу коштів було надіслано близько 2,15 млрд дол. — стільки ж, як і
позаторік. Найбільше грошей цим шляхом надійшло з Італії (23%), Ізраїлю (18%),
США (16%), Німеччини (7%) та Польщі (4%). Обсяг внутрішньодержавних переказів
через системи сягнув 292,6 млрд грн (8 500,4 млн дол.) — на 51,1 млрд грн, або
на 21%, більше, ніж 2021-го. Нагадаємо, що на час дії воєнного стану
здійснювати перекази з України за кордон заборонено.
Війна вбиває надії ЧитатиСПОРТ, може, і поза політикою, як
зазвичай лицемірно стверджують ті, хто симпатизує росії чи її грошам, але точно
не поза війною. У Міністерстві молоді та спорту повідомили, що від початку
повномасштабного вторгнення і станом на 9 березня цього року загинуло 250
спортсменів та тренерів, двоє пластунів і одна працівниця молодіжного центру.
16 спортсменів були поранені, 28 перебувають у полоні. Безвісти зниклими
вважають шістьох осіб. Через атаки росіян та окупацію 95 спортивних об’єктів
зруйновано, ще 248 спортивних споруд мають суттєві або часткові пошкодження.
Загальні збитки галузі перевищують 250 млн доларів.
|