|
Версія для друку На головну Ще дужче затягуємо паски Олена КОЩЕНКО. Готуймося
до того, що після закінчення опалювального сезону суттєво підвищиться тариф на
електроенергію для населення. Зрости він може відразу аж у чотири рази. ЗА СЛОВАМИ
експертів, влада не може далі зволікати з таким непопулярним рішенням, адже
сьогодні українці платять набагато менше від ринкової вартості електрики. Тож
держава змушена дотувати побутових споживачів. Сума дотації — понад 145
мільярдів гривень на рік із держскарбниці. Урядовці наголошують, що ці
величезні видатки наш знекровлений і гостродефіцитний бюджет надалі просто не
потягне. Водночас
зруйнована ворожими обстрілами енергосистема країни потребує колосальних грошей
на відбудову, яких просто ніде взяти, крім як із підвищення плати за електрику.
«На сьогодні обсяг утрат становить 40-50% нашої енергоспроможності. Це
призводить до складнощів і накопичення проблем в енергетичному секторі, які
маємо терміново розв’язувати. А для цього потрібні ресурси», — виклав аргументи
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Про те, що
Кабмін уже готує підвищення тарифів, розповіли представники Національної
комісії з питань регулювання енергетики й комунальних послуг. За їхніми
словами, розглядається кілька варіантів підвищення. Один із них — миттєве
зростання вартості електрики до ринкової ціни, тобто відразу щонайменше у
чотири рази, але з умовою, щоб усім, хто не може її оплачувати, нараховувалась
компенсація. Відтак вартість однієї кВт-год. зросте з 1,44 грн до майже 6 грн.
Решта варіантів пов’язані з поетапним підвищенням тарифу при запровадженні
нових споживчих лімітів. Аби громадяни поступово звикали до того, що тариф
«лине у космос»… Утім, експертне
середовище вже піддало перший варіант дошкульній критиці. Річ у тому, що
обіцяну урядом компенсацію, тобто субсидію, не нараховують, якщо один із членів
родини безробітний. А нині в Україні велетенська маса людей через війну
втратила роботу, і працевлаштуватися їм важко. Тож, імовірно, Кабмін, шукаючи
порятунку фінансового становища галузі, все ж не наважиться на таку шокову
«електротерапію», як космічний злет тарифів для й без того збіднілого і
виснаженого війною населення. Найімовірніше, буде поетапне підвищення. Щоправда,
глава уряду пообіцяв, що вразливі верстви населення не постраждають од
відповідного рішення і зможуть скористатися монетизованою субсидією. За
приблизними підрахунками економістів, допомога громадянам на оплату електрики
потягне приблизно на 40 мільярдів гривень за рік. Отже, якщо порівняти зі
145-мільярдною дотацією, то виходить 100-мільярдна сума «у сухому залишку». Раніше
Кабінет Міністрів оголосив про мораторій на зростання деяких комунальних
тарифів, як-от на газ та гарячу воду, поки в Україні триває війна. Навіть якщо
воєнний стан зараз завершиться, то ще шість місяців тарифи мають залишатися
старими. Що буде потім — невідомо. Ймовірно, знову ж таки, — шалене
подорожчання, адже ринкова ціна газу — вже 19 гривень за кубічний метр, тоді як
населення платить лише вісім гривень. Проте тариф
на електрику не захищений мораторієм, що фактично розв’язує руки учасникам
енергоринку. Чим вони і прагнуть скористатися. Для підприємців ціни вже зросли
з 1 січня 2023 року, і поетапне збільшення їх триває. А нам, побутовим
споживачам, залишається хоча б морально підготуватися. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Другий воєнний хліб ЧитатиТРИВАЄ посівна: за даними глави уряду Д.
Шмигаля, впродовж першого її тижня було засіяно зерновими та зернобобовими 16
тисяч гектарів. Також Україна та Польща спростили процес проходження кордону
для агропродукції.
Кінець теплу ЧитатиЗИМУ пройшли (ще і, як поінформував
очільник Міненерго Г. Галущенко, з профіцитом потужності та достатніми запасами
газу й вугілля), отже, вже цього тижня в деяких регіонах, можливо, почнуть
відключати опалення. Це майже на місяць раніше, ніж зазвичай. Керівник Комітету
ВР із питань енергетики та ЖКГ А. Герус заявив, що «в Україну поступово приходить
тепла весняна погода», отож подекуди так потепліло, що батареї можна і не
гріти. Втім, рішення про завершення опалювального сезону ухвалює місцева влада.
Також у результаті потепління суттєво знижується використання електроенергії.
Відновлення — за державний кошт ЧитатиДО ПРОГРАМИ медичних гарантій додали
нові пакети послуг: реабілітація для дорослих і дітей у стаціонарних та
амбулаторних умовах. Аби пацієнтові отримати їх безкоштовно, потрібно
звернутися в той медзаклад, який уклав договір із Нацслужбою здоров’я. Отож
реабілітацію у стаціонарних умовах можна пройти у 244 лікувальних установах, в
амбулаторних — у 386. Карта викладена на сайті Нац-служби здоров’я.
Трійка експортних лідерів незмінна ЧитатиДЕРЖАВНА митна служба повідомила, що за
перші два місяці поточного року товарообіг становив 16,6 млрд дол. Це на 30%
менше, ніж торік. Було імпортовано товарів на суму 10,1 млрд дол., експортовано
на 6,5 млрд дол. Найбільше Україна купувала в Китаю — на 1,7 млрд дол., у
Польщі — 1 млрд дол. і Туреччини — 760 млн дол. Найактивнішими експортними
партнерами стали Польща, купивши наших товарів на 953 млн дол., Румунія — на
609 млн дол., Китай — на 605 млн дол. Трійка найбільш експортованих вітчизняних
товарів традиційно складається з продовольства (4,3 млрд дол.), металів та
виробів із них (568 млн дол.), машин, устаткування і транспорту (521 млн дол.).
Відшкодування за зруйноване ЧитатиПРЕЗИДЕНТ В. Зеленський підписав закон щодо
створення держреєстру пошкодженого і зруйнованого війною житла та порядок
компенсації за нього. Відшкодування надаватимуть виключно за збитки, завдані з
24 лютого 2022 року (дія закону не поширюється на об’єкти, які до початку
повномасштабної війни вже були на окупованій території). Власники знищених
квартир одержать житловий сертифікат, що підтверджує гарантії держави
профінансувати придбання помешкання (зокрема такого, що буде споруджене в майбутньому)
за визначену суму. Натомість люди, котрі мали приватні будинки, зможуть вибрати
між сертифікатом та грошима на будівництво. Заяву про надання компенсації за
знищене житло можна подати під час дії воєнного стану та протягом одного року з
дня його припинення.
Банки — на плаву ЧитатиЗА ДАНИМИ платформи «Опендатабот», упродовж
січня 90% банків заробили максимальну суму від початку великої війни — 14,7
млрд грн (збитки є лише в 10%). Це більш ніж удвічі більше, аніж першого місяця
торік (7,1 млрд грн). Традиційно лідером є Приват-Банк із прибутком 6,3 млрд
грн, що майже у чотири рази перевищує його торішні досягнення (1,7 млрд грн). За
рік повномасштабної війни банківська система продемонструвала значне збільшення
резервів та ріст прибутковості, накопичивши у своїх «засіках» 119 млрд грн. Аналітики
відзначають, що це феноменальний стрибок у 35 разів проти торішніх 3,4 млрд
грн.
З обороною справляються ЧитатиЗГІДНО з результатами соцопитування,
найкраще влада розв’язує проблеми у сферах оборони (82% респондентів відповіли
схвально, 13% не задоволені, решта не визначилась), енергозабезпечення (80 і
16% відповідно), зовнішньої політики (75 і 15,5%), освіти (56 і 29,5%), охорони
здоров’я (54 і 36%), соцзахисту та пенсійного забезпечення (53 і 37%). Втім,
такі галузі, як економіка і відбудова країни, викликають менше оптимізму в
громадян (45 проти 45,5% у першому випадку і 38 проти 36% у другому). Своєю
чергою число опитаних, які не задоволені діями влади, домінує у царинах
боротьби зі злочинністю (38 проти 47%), правосуддя (29 проти 48%) та боротьби з
корупцією (24 проти 66%).
Найбільше — з Iталії ЧитатиНАЦБАНК повідомив, що за підсумками
минулого року через офіційні та неофіційні канали в Україну надійшло 13
мільярдів доларів в еквіваленті. Протягом травня — грудня 2022-го через системи
переказу коштів було надіслано близько 2,15 млрд дол. — стільки ж, як і
позаторік. Найбільше грошей цим шляхом надійшло з Італії (23%), Ізраїлю (18%),
США (16%), Німеччини (7%) та Польщі (4%). Обсяг внутрішньодержавних переказів
через системи сягнув 292,6 млрд грн (8 500,4 млн дол.) — на 51,1 млрд грн, або
на 21%, більше, ніж 2021-го. Нагадаємо, що на час дії воєнного стану
здійснювати перекази з України за кордон заборонено.
Війна вбиває надії ЧитатиСПОРТ, може, і поза політикою, як
зазвичай лицемірно стверджують ті, хто симпатизує росії чи її грошам, але точно
не поза війною. У Міністерстві молоді та спорту повідомили, що від початку
повномасштабного вторгнення і станом на 9 березня цього року загинуло 250
спортсменів та тренерів, двоє пластунів і одна працівниця молодіжного центру.
16 спортсменів були поранені, 28 перебувають у полоні. Безвісти зниклими
вважають шістьох осіб. Через атаки росіян та окупацію 95 спортивних об’єктів
зруйновано, ще 248 спортивних споруд мають суттєві або часткові пошкодження.
Загальні збитки галузі перевищують 250 млн доларів.
|