|
Версія для друку На головну Пліч-о-пліч тоді й тепер Леонід ЛОГВИНЕНКО. Харківська область. У
селі Соколове, що неподалік Змієва на Харківщині, чеська делегація разом з
українцями вшанувала полеглих чехів та словаків, котрі 80 років тому стояли тут
на смерть. Початок важких боїв ПОДІЇ, до яких приурочений захід, відбувалися в рамках операції Другої світової
війни з визволення Харкова у лютому-березні 1943 року. Коли німецькі війська,
чиєю ударною силою були броньовані дивізії, почали свій контрнаступ,
чехословацький батальйон під командуванням полковника Людвіга Свободи послали
на південь області захищати підступи до великого міста. Солдатам довелося
зимовими дорогами пішки подолати 350 кілометрів, аби зайняти оборону. Природа
підсобила ворогу. Попри весну морози стояли міцні, отож німцям удалося
переправити танки через річку Мжа до села Соколове. Шлях їм заступила перша
рота чехословацького батальйону, якою командував надпоручник (капітан) Отакар
Ярош. У важких
боях, початок яких припадає на 8 березня, загинуло багато чехів і словаків.
Боєць Черни першим підбив танк, серйозно пошкодив кілька бронеавтомобілів і
вбив 20 німців. Загинув у бою і Отакар Ярош, який кинувся під танк зі зв’язкою
гранат. Сталося це біля церкви, де було обладнано командний пункт роти. Від
храму навіть фундаменту не лишилося. Це місце свого часу позначили хрестом,
звареним із труб… Героїзм і трагедія 15 БЕРЕЗНЯ чехословацький батальйон мусив
відступити. Згодом радянські війська полишили й Харків. Саме ці обставини,
вважають історики, завадили йому стати містом-героєм. Коли після остаточного
визволення наприкінці серпня 1943 року Сталіну запропонували присвоїти першій
столиці Радянської України цей статус, він нібито сказав: «Міста-герої двічі не
визволяють». Героєм Харків став уже 2022 року, мужньо чинячи опір рашистам. Трагічно
склалися долі тяжкопоранених чехів та словаків, яких відправили в обласний
центр до госпіталю. Німці, які знову окупували Харків, їх розстріляли. Чехів,
що потрапили у полон, стратили за державну зраду, адже вони були громадянами
німецького протекторату Богемії і Моравії. До окупації
Чехії німецькими та угорськими нацистами частина Закарпаття входила до складу
цієї країни. Отож у батальйоні воювало й чимало закарпатців, які пішли проти
союзників німців — мадярів. Угорці, як відомо, дуже жорстоко поводились із
людьми на окупованих територіях, катували і вбивали українців. За
радянських часів про ці події був знятий художній фільм. У ньому багато
героїки, але відсутня інформація про трагічні поневіряння поранених і тих
бійців, які потрапили у полон, нема згадки і про українців, що билися
пліч-о-пліч із ними у складі батальйону проти фашистських найманців. Союзники СЬОГОДНІ не один десяток чехів воює на нашому боці.
Чехія належить до п’ятірки держав, які найбільше допомагають Україні. Вона
також була першою країною, що надала нам важке озброєння: реактивні системи
залпового вогню «Вампір» і самохідні артилерійські установки «Дана» та набої до
них. — Ми не
можемо залишити Україну в її боротьбі, — наголосив на урочистостях у Соколовому
заступник глави місії Посольства Чехії в Україні Іржі Прецлік (на фото
автора ліворуч). Ця невелика
республіка також на першому місці серед країн Європи за кількістю прийнятих
українських біженців на душу населення — 410 тисяч на 10 мільйонів осіб. Пан
заступник посла пишається цим фактом. — 1943 року,
коли надпоручник Ярош воював проти гітлерівської Німеччини, це була наша
спільна боротьба проти нацистської імперії, — зазначив Іржі Прецлік. — Нині
відбувається те ж саме. Те, що росія робить в Україні, можна порівняти з
подіями 80-річної давності: знищуються міста, гинуть жінки і діти... Від кінця
Другої світової в Європі світ не бачив такої масштабної війни. Свого часу
урочистості в Соколовому в ці дні були широкомасштабними. Вісімдесятиріччя
героїчної події вшанували скромно. Третя світова війна, що йде нині, заступила
Другу світову, яка колись відсунула далі в історію Першу. Та попри все ми
пам’ятаємо тих, хто воював на нашому боці тоді й воює тепер. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Другий воєнний хліб ЧитатиТРИВАЄ посівна: за даними глави уряду Д.
Шмигаля, впродовж першого її тижня було засіяно зерновими та зернобобовими 16
тисяч гектарів. Також Україна та Польща спростили процес проходження кордону
для агропродукції.
Кінець теплу ЧитатиЗИМУ пройшли (ще і, як поінформував
очільник Міненерго Г. Галущенко, з профіцитом потужності та достатніми запасами
газу й вугілля), отже, вже цього тижня в деяких регіонах, можливо, почнуть
відключати опалення. Це майже на місяць раніше, ніж зазвичай. Керівник Комітету
ВР із питань енергетики та ЖКГ А. Герус заявив, що «в Україну поступово приходить
тепла весняна погода», отож подекуди так потепліло, що батареї можна і не
гріти. Втім, рішення про завершення опалювального сезону ухвалює місцева влада.
Також у результаті потепління суттєво знижується використання електроенергії.
Відновлення — за державний кошт ЧитатиДО ПРОГРАМИ медичних гарантій додали
нові пакети послуг: реабілітація для дорослих і дітей у стаціонарних та
амбулаторних умовах. Аби пацієнтові отримати їх безкоштовно, потрібно
звернутися в той медзаклад, який уклав договір із Нацслужбою здоров’я. Отож
реабілітацію у стаціонарних умовах можна пройти у 244 лікувальних установах, в
амбулаторних — у 386. Карта викладена на сайті Нац-служби здоров’я.
Трійка експортних лідерів незмінна ЧитатиДЕРЖАВНА митна служба повідомила, що за
перші два місяці поточного року товарообіг становив 16,6 млрд дол. Це на 30%
менше, ніж торік. Було імпортовано товарів на суму 10,1 млрд дол., експортовано
на 6,5 млрд дол. Найбільше Україна купувала в Китаю — на 1,7 млрд дол., у
Польщі — 1 млрд дол. і Туреччини — 760 млн дол. Найактивнішими експортними
партнерами стали Польща, купивши наших товарів на 953 млн дол., Румунія — на
609 млн дол., Китай — на 605 млн дол. Трійка найбільш експортованих вітчизняних
товарів традиційно складається з продовольства (4,3 млрд дол.), металів та
виробів із них (568 млн дол.), машин, устаткування і транспорту (521 млн дол.).
Відшкодування за зруйноване ЧитатиПРЕЗИДЕНТ В. Зеленський підписав закон щодо
створення держреєстру пошкодженого і зруйнованого війною житла та порядок
компенсації за нього. Відшкодування надаватимуть виключно за збитки, завдані з
24 лютого 2022 року (дія закону не поширюється на об’єкти, які до початку
повномасштабної війни вже були на окупованій території). Власники знищених
квартир одержать житловий сертифікат, що підтверджує гарантії держави
профінансувати придбання помешкання (зокрема такого, що буде споруджене в майбутньому)
за визначену суму. Натомість люди, котрі мали приватні будинки, зможуть вибрати
між сертифікатом та грошима на будівництво. Заяву про надання компенсації за
знищене житло можна подати під час дії воєнного стану та протягом одного року з
дня його припинення.
Банки — на плаву ЧитатиЗА ДАНИМИ платформи «Опендатабот», упродовж
січня 90% банків заробили максимальну суму від початку великої війни — 14,7
млрд грн (збитки є лише в 10%). Це більш ніж удвічі більше, аніж першого місяця
торік (7,1 млрд грн). Традиційно лідером є Приват-Банк із прибутком 6,3 млрд
грн, що майже у чотири рази перевищує його торішні досягнення (1,7 млрд грн). За
рік повномасштабної війни банківська система продемонструвала значне збільшення
резервів та ріст прибутковості, накопичивши у своїх «засіках» 119 млрд грн. Аналітики
відзначають, що це феноменальний стрибок у 35 разів проти торішніх 3,4 млрд
грн.
З обороною справляються ЧитатиЗГІДНО з результатами соцопитування,
найкраще влада розв’язує проблеми у сферах оборони (82% респондентів відповіли
схвально, 13% не задоволені, решта не визначилась), енергозабезпечення (80 і
16% відповідно), зовнішньої політики (75 і 15,5%), освіти (56 і 29,5%), охорони
здоров’я (54 і 36%), соцзахисту та пенсійного забезпечення (53 і 37%). Втім,
такі галузі, як економіка і відбудова країни, викликають менше оптимізму в
громадян (45 проти 45,5% у першому випадку і 38 проти 36% у другому). Своєю
чергою число опитаних, які не задоволені діями влади, домінує у царинах
боротьби зі злочинністю (38 проти 47%), правосуддя (29 проти 48%) та боротьби з
корупцією (24 проти 66%).
Найбільше — з Iталії ЧитатиНАЦБАНК повідомив, що за підсумками
минулого року через офіційні та неофіційні канали в Україну надійшло 13
мільярдів доларів в еквіваленті. Протягом травня — грудня 2022-го через системи
переказу коштів було надіслано близько 2,15 млрд дол. — стільки ж, як і
позаторік. Найбільше грошей цим шляхом надійшло з Італії (23%), Ізраїлю (18%),
США (16%), Німеччини (7%) та Польщі (4%). Обсяг внутрішньодержавних переказів
через системи сягнув 292,6 млрд грн (8 500,4 млн дол.) — на 51,1 млрд грн, або
на 21%, більше, ніж 2021-го. Нагадаємо, що на час дії воєнного стану
здійснювати перекази з України за кордон заборонено.
Війна вбиває надії ЧитатиСПОРТ, може, і поза політикою, як
зазвичай лицемірно стверджують ті, хто симпатизує росії чи її грошам, але точно
не поза війною. У Міністерстві молоді та спорту повідомили, що від початку
повномасштабного вторгнення і станом на 9 березня цього року загинуло 250
спортсменів та тренерів, двоє пластунів і одна працівниця молодіжного центру.
16 спортсменів були поранені, 28 перебувають у полоні. Безвісти зниклими
вважають шістьох осіб. Через атаки росіян та окупацію 95 спортивних об’єктів
зруйновано, ще 248 спортивних споруд мають суттєві або часткові пошкодження.
Загальні збитки галузі перевищують 250 млн доларів.
|