|
Версія для друку На головну Творець пшеничних шедеврів Давид КОНОВАЛОВ, директор дослідного сільськогосподарського
виробництва Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук
України. Життєвий
шлях Володимира Васильовича Моргуна — Героя України директора Інституту
фізіології рослин і генетики НАН України — сповнений наполегливої праці.
Визначившись ще в юнацькі роки зі своєю життєвою метою, він прославився серед
науковців і хліборобів не тільки України, а й далеко за її межами. ВОЛОДИМИР
Моргун народився 10 березня 1938 року в селі Новоселиця Чигиринського району
Черкаської області. Закінчив Знам’янський сільськогосподарський технікум,
агрономічний факультет Української сільськогосподарської академії, навчався в
аспірантурі. З 1974-го — завідувач відділу в Інституті молекулярної біології і
генетики АН УРСР. 1986 року обраний директором Інституту фізіології рослин і
генетики (ІФРГ) НАН України. У 42 роки захистив докторську дисертацію, у 47
став членом-кореспондентом, а в 52 — академіком АН УРСР. Головним
напрямом досліджень Володимира Моргуна було і залишається генетичне поліпшення
стратегічних для людства культур — пшениці й кукурудзи. Потреба
відродження кормової бази тваринництва зобов’язала селекціонерів створити
ранньостиглі гібриди кукурудзи, які за 90 діб дозрівали б у північних районах
колишнього союзу. До відповідної програми долучився і Володимир Моргун із
колегами. Створені українськими науковцями перші в СРСР ранньостиглі гібриди
кукурудзи, висіяні на Черкащині, за один рік дали значний додатковий приріст
урожаю зерна. На сьогодні Володимир Васильович створив уже п’яте покоління
гібридів кукурудзи, генетичний потенціал яких сягає 140-170 ц/га зерна і понад
1000 ц/га листостеблової маси. Подальші
дослідження В. В. Моргуна стосувалися створення принципово нового типу
напівкарликових пшениць. Високорослі пшениці, в тому числі знаменитий колись
сорт Миронівська 808, через вилягання негативно позначалися на зростанні
врожаїв. Створені
вченим, якого слушно називають батьком сучасної української генетики, сорти
озимої пшениці Смуглянка, Золотоколоса, Фаворитка та Астарта вперше в Україні
сприяли рекордним урожаям зерна — відповідно 124; 125; 131,8 і 140,0 ц/га.
Городниця, Новосмуглянка, Київська 19, Січеслава, Софія Київська та інші з
урожайністю 10-12 тонн збіжжя з гектара є конкурентоздатними на світовому
ринку. Володимир
Моргун спільно з колегами першими, поки що єдиними в Україні, а щодо окремих
сортів — першими й у світовій практиці, розробили оригінальні наукові напрями
селекції хлібних злаків із високою якістю і харчовою цінністю зерна. Загалом
учений самостійно та у співавторстві створив понад 200 зареєстрованих сортів і
гібридів рослин (пшениця, спельта, жито, тритикале, соя, ячмінь, кукурудза та
інші). Тисячі
комбінацій схрещувань, сто тисяч відборів колосків, сотні ділянок розмноження у
полі... Тисячі продуманих комбінацій, руки й розум академіка докладено
буквально до кожного колоска. На думку вченого, вітчизняні генетики і
селекціонери мають великі потенційні можливості стосовно внеску в економіку.
«Хліб — це наша нафта і навіть більше!» — наголошує академік. Тож маємо
повернути Україні славу житниці Європи. Шкода тільки, що численні суди стосовно
захисту земельних ділянок ІФРГ від постійних рейдерських захоплень і пошук
засобів для виживання установи забирають творчу енергію у науковців. Тим часом
навіть у важких умовах нинішнього воєнного стану здійснено науковий супровід
вирощування сортів озимої пшениці селекції В. Моргуна на близько 2 млн га
українських земель, що становить 30 відсотків усіх посівів цієї культури в
Україні. Вітаємо
Володимира Васильовича із 85-річчям, бажаємо йому наснаги, довголіття, нехай
його подальший шлях буде вистелений рушником добра і благополуччя. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Електрика не подорожчає ЧитатиУРЯД продовжив до 30 квітня дію
спеціального періоду з пільговими цінами на електроенергію. Це означає, що до
кінця наступного місяця вартість електрики залишатиметься чинною: 1,44
грн/кВт-год. при споживанні до 250 кВт-год. на місяць та 1,68 грн/кВт-год. для
тих, хто «накрутив» понад 250 кВт-год. на місяць.
Фінансове «історичне рішення» ЧитатиМІЖНАРОДНИЙ валютний фонд (МВФ) та
Україна досягнули згоди щодо нової програми. Вона передбачає доступ до близько
15,6 млрд дол. на термін 4 роки. І хоча це рішення ще має погодити Рада
директорів МВФ, його вже назвали історичним та унікальним: фонд уперше надає
кошти країні в умовах небувалої економічної невизначеності. Ключова вимога для
отримання фінансування — не погіршувати фінансове становище та максимально мобілізовувати
внутрішні ресурси, зокрема податки. Також Україна повинна повернути обов’язкове
декларування доходів держслужбовців і забезпечити доступ громадськості до
електронних декларацій.
Війна зачепить кожного ЧитатиЗГІДНО з результатами соцопитування, 37%
українців мають родичів або близьких знайомих, які загинули чи були поранені
внаслідок повномасштабного вторгнення. 58% респондентів відповіли заперечно на
запитання, а 4% було важко визначитися. Бойові дії, на жаль, тривають, і з
кожним новим днем число постраждалих від злочинів ворога збільшуватиметься.
В уряді кадрові зміни Читати21 БЕРЕЗНЯ парламент затвердив на посадах
трьох міністрів. Днем раніше депутати підтримали відставку С. Шкарлета, який
очолював Міносвіти, П. Рябікіна (керував Мінстратегпромом) та віце-прем’єра —
очільника Мінцифри М. Федорова. Отже, тепер сферою освіти відає О. Лісовий,
стратегічною промисловістю — колишній глава Укрзалізниці О. Камишин. Нова
посада М. Федорова тепер називається так: віцепрем’єр з інновацій, розвитку
освіти, науки та технологій — міністр цифрової трансформації.
Паспорт — після іспиту ЧитатиВЕРХОВНА Рада ухвалила нові умови для
прийняття громадянства України. Бажаючим його одержати потрібно буде серйозно
підготуватись, адже їм доведеться складати іспити зі знання Конституції,
історії України та державної мови. Ті, хто вже набув громадянство за
прискореною процедурою, мають скласти іспит упродовж двох років.
Очищуватимуть за планом ЧитатиМІНОБОРОНИ та Мінекономіки повідомили про
затвердження плану заходів для розмінування сільгоспугідь. Зокрема, спрощено
порядок отримання дозволу на виконання вибухових робіт та опрацьовано процедури
стосовно визнання іноземних документів про кваліфікацію фахівців із
розмінування. Першочергово обстежуватимуть та очищатимуть поля в регіонах із найвищим
рівнем забруднення, які водночас є найбільш економічно доцільними. За
попередніми оцінками, потребують огляду та розмінування близько 470 тисяч га
земель сільгосппризначення у Дніпропетровській, Запорізькій, Київській,
Миколаївській, Сумській, Харківській, Херсонській, Чернігівській та Черкаській
областях. При цьому найбільш економічно обґрунтованими визнано вгіддя на
Миколаївщині та Черкащині.
Попри все життя триває ЧитатиПАРАДОКС чи відповідність законам
функціонування людської психіки? Опубліковано свіжий «рейтинг щастя» (World
Happiness Report) — результати досліджень у понад 150 країнах, які проводить
ООН. Україна займає в ньому 92-гу сходинку. Для порівняння, в оприлюдненому
торік списку наша держава була на 98-му місці, а в «довоєнному» 2021 році — аж на
110-му. Дослідники стверджують, що такий результат зумовлений сильнішим
відчуттям спільної мети, збільшенням доброзичливості та довіри до керівництва
держави в українців.
Герої тилу ЧитатиГЛАВА Держслужби з надзвичайних ситуацій
(ДСНС) С. Крук сповістив, що від початку повномасштабної війни загинуло 68
рятувальників. Було поранено 201 співробітника, п’ятьох осіб рашисти взяли в
полон. «Під час проведення евакуаційних заходів, якими ми займалися спільно з
поліцією, зокрема в Ірпені, Бучі, Маріуполі й на території Запорізької області,
нас брали у полон, у нас забирали техніку, обстрілювали її», — змалював він
подвижництво колег. ДСНС втратила більш як 1700 одиниць пожежної техніки, понад
300 пожежних частин та понад 700 будівель різного типу.
Впорали першу тисячу ЧитатиНА ПОЛТАВЩИНІ посівна в розпалі: тамтешні
аграрії вже засіяли 350 га ярої пшениці, по 500 га ячменю і гороху. Всього в
області заплановано посіяти 1,4 мільйона га — стільки ж, скільки й торік.
Найбільше збираються зайняти кукурудзою і соняшником, соєю та ранніми
зерновими. Загалом цьогорічні прогнозовані площі зернових та технічних культур
— 19,3 млн га (торік було 19,8 млн га). Площа озимих на 1 млн га менша, ніж у
попередньому сезоні, натомість ярих очікується посіяти більше на 556 тис. га.
Мінагрополітики прогнозує врожай пшениці на рівні 16,6 млн тонн (торік він
становив 20,5 млн т).
Ніщо їх не зупиняє ЧитатиПОЛІЦІЯ Черкащини поінформувала, що з 22
березня в Умань почали з’їжджатися хасиди на святкування дня народження рабі
Нахмана. Правоохоронці перейшли на посилений режим роботи, аби гарантувати
безпеку. На гостей міста поширюються всі правила, пов’язанні з воєнним станом,
які діють в Україні.
|