Наша пошта

• Відверто

Борітеся — поборете

Редакція «Сільських вістей».

ЛИСТИ читачів до газети — це барометр думок і настроїв людей, що беруться, як раніше казали, за перо. Різні почерки, цікаві роздуми, настійні просьби…

Одні звернення до редакції стислі, як історія недуги, другі — розлогі, мов сповідь перед журналістами, треті, підкріплені десятками копій різних документів, ледве вміщуються у конверти.

У наш час, який іще називають роками «перебудови», кількість звернень у «Сільські вісті», пресу взагалі, а тим паче на телебачення і радіо скоротилася, змінився сам характер звернень. Деякі видання узагалі відхрестилися від роботи з листами.

Газета захисту інтересів селян України залишається вірною своїм історичним традиціям — спілкуватися з людьми, вивчати їхні настрої, виносити найбільш характерні і резонансні думки на всенародне читацьке віче. Але робити це за нинішніх умов вельми непросто. Навіть дуже…

У старі добрі часи в «Сільських вістях» діяв потужний відділ листів. Журналісти цього відповідального підрозділу сумлінно переглядали пошту — опрацьовували листи до друку, відправляли на реагування до різних інстанцій, передавали на вивчення професійним юристам, які числилися у штаті редакції.

Було, було… Через загальнодержавну економічну скруту скорочення штатів зачепило усі українські видання. Не обійшов цей болісний процес і «Сільські вісті». Признаємось як на духу. За всього нашого бажання можливостей читати і ретельно вивчати листи (особливо надіслані у товстих конвертах) — понад наші сили і можливості.

Журналісти, котрим доручено працювати із поштою, сумлінно виконують свої обов’язки. Але зрозумійте: не все від нас залежить. Слідчих у нас нема, прокурори і судді радше вчергове копнуть редакцію, ніж допоможуть їй розібратися з тим чи іншим листом, добитися соціальної справедливості.

Як бути? Враховуючи «особливості» чинної влади, на наш погляд, перед тим, як звертатися до редакції, спочатку слід звернутися до вищих інстанцій — у ту ж прокуратуру чи суд, Укрпошту чи обласну газконтору. Це, знаємо із практики, скорочує час на вирішення тієї чи іншої проблеми. Якщо не вдається добитися справедливості у такий спосіб — звертайтеся до газети. Будемо по змозі добиватися Правди.

Головне завдання нинішньої журналістики — надавати гласності вашим листам. Віримо, що повернуться ті часи, що саме через гласність українське суспільство дійде таки і до сподіваної демократії.

Заклик нашого великого Кобзаря насущний і сьогодні: «Борітеся — поборете! Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава. І воля святая!».