• Проблема

Потрібно шукати компроміс

Віталій НАЗАРЕНКО.

Чернігівська область.

Фото автора.

У зв’язку з реорганізацією низки лісгоспів на Чернігівщині «зависло в повітрі» 225 тисяч га мисливських угідь. Це територія державного мисливського резерву, а по суті, «білі плями» на карті, на яких де-юре заборонено полювання та ведення господарства, однак де-факто через відсутність належного нагляду там чинять свавілля браконьєри. Є побоювання, що вони можуть знищити все живе.

_{Загальні збори}

ЧИНОВНИКИ, відповідальні за галузь, змушені були звертатися до суміжних користувачів мисливських угідь, аби ті взяли під нагляд бодай частину ділянки. Але ніде правди діти — непорозуміння виникають. Один із таких конфліктів мав місце в Махнівці Плисківської ОТГ і спонукав до обговорення непростої ситуації. Отож чи не вперше від початку великої війни на Чернігівщині відбулись загальні збори. Мисливський колектив у Махнівці дружний, тож не дивно, що зійшлося чимало селян.

Хоча полювання за воєнного стану заборонене, проблеми догляду тваринного світу, боротьби з браконьєрством потребують нагального роз­в’язання. Тим паче, що постало питання долі 601 га вгідь комунальної власності запасу та резерву Плисківської ОТГ: їх виявило бажання взяти мисливсько-рибальське підприємство «Єгер». Мешканці сусіднього із Махнівкою Омбиша, який належить до Крутівської громади, теж цим зацікавились. У Крутах — подібна історія, як у Плисках, от тільки землі там на 276 га більше.

Із настроїв у залі можна було зрозуміти, що стосунки між сільськими любителями полювання та «Єгерем» давні, однак напружені й непрості. Втім, присутність на зборах власників підприємства, місцевої влади та представника Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (відає територіями Сумської і Чернігівської областей) Миколи Пирога віщувала здоровий конструктив.

_{Угіддя є, користувача нема}

ПРОЯСНИТИ ситуацію взявся Микола Пиріг. За його словами, у зв’язку з припиненням юридичної особи держпідприємства «Борзнянське лісове господарство» торік у січні 110 тисяч га земель, де раніше полювали жителі колишнього Борзнянського району, перейшли у статус угідь державного мисливського резерву.

— Сьогодні ці території фактично є безгосподарними — в них нема користувача. Там заборонено не лише полювання, а й ведення мисливського господарства: ні державна, ні комунальна структури не здійснюють жодного біотехнічного заходу, не підгодовують диких тварин, — повідав Микола Пиріг. — Тому ми звернулися до суміжних користувачів мисливських угідь та Ніжинського лісгоспу з пропозицією, аби вони взяли ці площі. Проте, об’єктивно оцінюючи всі фактори, сумніваємося, що ніжинці приймуть 110 тисяч гектарів. Догляду за ними вони просто не потягнуть. Звичайно, для представників державного мисливського нагляду ідеальним варіантом було б, якби ці вгіддя взяли в користування наші мисливські господарства. Але вони на межі виживання. Полювання не проводяться, надходжень катма. Українське товариство мисливців та рибалок існує за рахунок внесків, про приватні підприємства турбуються їхні власники, державні ж виживають за кошти, зароблені в лісовому господарстві. А утримувати мисливські вгіддя недешево. Так, якщо порахувати, що на території 110 тисяч га має працювати принаймні 13 чоловік, то на рік потрібно десь знайти щонайменше два з половиною мільйони гривень.

_{Найголовніше — приборкати браконьєрів}

2022 РОКУ ТОВ «Єгер» захотіло вирівняти межі свого мисливського господарства і звернулось із відповідним проханням до міжрегіонального управління. По карті площа, яку вони мали намір узяти додатково, становить понад 6 тисяч га, однак тут виникли певні труднощі на рівні громад. Після перевірки пакета документів територія мисливських угідь, які планувалося надати в користування, зменшилась до 4 тисяч 622 га: були виключені погодження Плисківської та Крутівської ОТГ. Чому? Бо, згідно з порядком облради, такі рішення громади мають право погоджувати тільки на сесії. Оскільки на засіданнях ці питання не розглядали, то площі офіційно залишилися вгіддями державного мисливського резерву, а реально — «білими плямами». Як довго вони пробудуть у такому статусі, залежить від рішень спершу сесій Плисківської та Крутівської ОТГ, а потім — облради.

Зі слів одного зі співзасновників «Єгеря» Андрія Реви, вищезазначені вгіддя їм цікаві суто через те, що вони прилягають до наявних площ їхнього мисливсько-рибальського підприємства. «Відновлюється звір, проте звідти нас пресингують браконьєри, — поремствував він. — Зловмисники заїжджають із боку Ніжина з тепловізорами, дронами, оптичними прицілами, себто оснащені за останнім словом техніки, і це під час дії воєнного стану, коли полювання взагалі заборонене! Проте оскільки ці території фактично безгосподарні, то ми не можемо ефективно захищати дичину і взагалі проводити там будь-що — чи то біотехнічні заходи, чи підгодівлю».

Михайло Рева, який є другим співзасновником «Єгеря» та уродженцем сусіднього Івангорода, певен, що залишати землі безгосподарними не можна. «Ми готові домовлятися за всіма питаннями, нас цікавить насамперед збереження цієї території, — пояснив він. — Щодо полювання місцевих мисливців, то проблем не виникне, навпаки, ми сподіваємося на підтримку мисливських колективів у боротьбі зі свавіллям браконьєрів».

Зрештою після конструктивної дискусії місцеві мисливці та власники «Єгеря» домовилися закріпити важливі питання в угоді. Всі розуміють, що в іншому разі ця резервна територія перетвориться на сафарі для браконьєрів. Натомість мисливець, який себе поважає, передусім дбає про тваринний світ, а вже потім думає про задоволення азарту на полюванні.