|
Версія для друку На головну Що робити зі знахідкою Підготувала Надія ЛЕВЧУК. «Я
знайшов на зупинці громадського транспорту мобільний телефон. Оскільки людей
поряд не було, то забрав знахідку з собою. Щойно підзарядив його, як пролунав
дзвінок. Розлючена жінка горлала, обзивала мене злодієм, вимагала повернути
телефон і погрожувала запроторити до в’язниці. Зрештою після тривалого
словесного потоку мені вдалося пояснити цій особі, як її телефон опинився у
мене, і запевнити, що я не збираюся його привласнювати. Тепер бачу, що іноді
можна втрапити в кепську історію, як то кажуть, на рівному місці», — у розпачі
Андрій В. із Києва. ЧАСТО
трапляється, що громадяни знаходять чиюсь загублену річ. Це може бути
парасолька, телефон, сумка, окуляри тощо. Інколи виникає спокуса залишити
знахідку собі. Як у такому разі діяти правильно і відповідно до закону, щоб не
потрапити в халепу, пояснюють нам юристи на сайті Мін’юсту. Знахідка —
це майно, втрачене власником поза його волею і знайдене іншою особою. Порядок
поводження зі знахідкою, її зберігання та набуття у власність регулюється
нормами Цивільного кодексу України. Так, відповідно до законодавства, той, хто
знайшов загублену річ, зобов’язаний негайно повідомити про це особу, яка її
загубила, або власника речі і повернути її. Якщо
знайдено загублену річ у приміщенні або транспортному засобі, її необхідно
передати тому, хто представляє власника цього приміщення чи транспортного
засобу, і така людина своєю чергою набуває прав та обов’язків особи, яка
знайшла загублену річ. Якщо
місцеперебування людини, яка має право вимагати повернення загубленої речі, не
відоме, то той, хто її знайшов, зобов’язаний заявити про знахідку
територіальному органу поліції або органові місцевого самоврядування. Водночас
особа, яка знайшла загублену річ, має право зберігати її у себе або здати на
зберігання до територіального органу поліції або органові місцевого
самоврядування, або передати знахідку тому, на кого вони вказали. Зауважимо,
що особа, яка знайшла загублену річ, відповідає за її втрату, знищення або
пошкодження в межах її вартості лише в разі свого умислу або грубої
необережності. У деяких
випадках та за певних умов власником загубленої речі може стати людина, яка
знайшла її, або територіальна громада. Особа, яка знайшла загублену річ,
набуває права власності на неї після закінчення шести місяців із моменту
заявлення про знахідку територіальному органу поліції або органу місцевого
самоврядування за умови, що: не
встановлений власник або інша особа, яка має право вимагати повернення
загубленої речі; власник або
інша особа, яка має право вимагати повернення загубленої речі, не заявили про
своє право на річ тому, хто її знайшов, територіальному органу поліції або
органу місцевого самоврядування. До
територіальної громади право власності на знахідку переходить у разі подання
особою, яка її знайшла, письмової заяви про відмову від набуття права власності
на знахідку до органу місцевого самоврядування (ст. 338-ма Цивільного кодексу
України). Людина, яка
знайшла загублену річ, має право вимагати від особи, якій вона повернена, або
від того, хто набув права власності на неї, відшкодування необхідних витрат,
пов’язаних зі знахідкою (зберігання, розшук власника, продаж речі тощо), а
також винагороду за знахідку в розмірі до 20 відсотків вартості речі. Якщо власник
публічно обіцяв винагороду за знахідку, вона виплачується на умовах публічної
обіцянки. Водночас право на одержання винагороди не виникає, якщо особа, яка
знайшла загублену річ, не заявила про знахідку або вчинила спробу приховати її. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
За нинішньою ціною ЧитатиУРЯД продовжив дію сталого тарифу на
електрику для побутових споживачів до кінця травня. Зроблено це з метою
соціального захисту населення від підвищення цін в умовах воєнного стану.
Вартість електроенергії, нагадаємо, становить 1,44 грн/кВт•год. за умови
споживання до 250 кВт•год на місяць і 1,68 грн/кВт•год. — якщо більше.
Потяг до навчання чи лазівка? ЧитатиУ МІНОСВІТИ повідомили про різке
збільшення кількості студентів-контрактників — на 40%, серед яких число
чоловіків підвищилося на 82%. При цьому молоді віком до 20 років поменшало,
натомість додалося 30-50-річних. Лідерами за зростанням числа «підстаркуватих»
студентів є Івано-Франківська, Закарпатська, Волинська області, де їх під час
повномасштабної війни збільшилось у чотири рази. У Києві підвищення становить
30%. Із чим це може бути пов’язане? Як відомо, студенти денної форми навчання
та викладачі вишів мають право на відстрочку від мобілізації. Отже, існує
припущення, що таким чином чоловіки хочуть уникнути потрапляння до війська.
Водночас у парламенті запевнили, що запровадження заборони на вступ чоловікам
не розглядається.
Пенсійні борги ЧитатиЗА ІНФОРМАЦІЄЮ Мінфіну, станом на 1 березня
держава мала виплатити пенсіонерам 43,1 млрд грн у 333,4 тис. програних справах
(понад половина суми стосується військових). За даними платформи Opendatabot, у
першому кварталі року середня пенсія становила близько 5,2 тис. грн, отож
чимало людей почали звертатися до судів, вимагаючи перерахунку, і вигравали.
Міністерство фінансів застерігає уряд, що це може стати одним із ключових
ризиків для держбюджету-2023, понад те сума заборгованості, ймовірно, зросте
після нових судових рішень не на користь держави.
Загроза на роки і покоління ЧитатиВІЙНА залишає по собі страшне відлуння —
міни та інші вибухонебезпечні предмети, які ще довго калічитимуть людей. Згідно
з відомостями Міноборони, від початку повномасштабної війни внаслідок підриву
на них загинули 124 особи, з них шестеро дітей. 286 людей дістали поранення,
зокрема 33 неповнолітніх. Найбільше постраждалих на Харківщині, Миколаївщині та
Херсонщині. Загалом потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами
вважаються близько 174 тисяч квадратних кілометрів території, включаючи морські
акваторії.
Заміна назріла ЧитатиГЛАВА Міноборони О. Резніков повідомив,
що Президент В. Зеленський рекомендував Головнокомандувачу ЗСУ В. Залужному
відправити на фронт «більшість воєнкомів, які давно сидять на своїх місцях».
Їхню роботу натомість слід доручити військовим, що зазнали поранень, котрі
«знають, як правильно проводити роботу з продовження мобілізаційних заходів».
Депортація дорівнює геноциду ЧитатиПАРЛАМЕНТСЬКА асамблея Ради Європи визнала
геноцидом депортацію та насильницьке переміщення росіянами українських дітей на
свою територію. За даними Офісу генпрокурора, від початку великої війни рашисти
вивезли 19 393 неповнолітніх (цифри не остаточні). При цьому 361 дитину вдалося
повернути. Також, згідно з інформацією Нацполіції, розшукали 11 784
неповнолітніх із числа тих, кого вважали зниклими безвісти (401 дитину досі не
знайшли). Станом на 28 квітня внаслідок війни загинула 471 дитина, 952 дістали
поранення.
Наші — найрозумніші ЧитатиУ СЛОВЕНІЇ відбулась 12-та Європейська
дівчача математична олімпіада, в якій взяли участь 213 конкурсанток. Звання
найкращої команди вибороли українські школярки Поліна Геник, Ірина Романюк,
Євгенія Франкевич, Марина Спектрова. Успішно виступили дівчата й в
індивідуальному заліку: в Поліни Геник — «золото», у її подруг — «срібло». Вони
розповіли, що в Словенії їх зустріли по-особливому тепло. За весь час існування
олімпіади українки виграють її вже вп’яте. А цього разу наші дівчата радіють
навіть більше, адже за числом перемог перевершили росіянок (країну-агресора
виключили з міжнародної математичної спільноти, тож нині її представників на змаганнях
не було).
Дістати допомогу вчасно ЧитатиЗГІДНО з рішенням уряду, медзаклад, у
якому після поранення перебуває військовий, відтепер самостійно формуватиме
висновок про необхідність направлення його на лікування за кордон, тобто без
консиліуму військово-медичного закладу, як було раніше. Прем’єр Д. Шмигаль
наголосив, що це усуне зайву бюрократію і значно прискорить одержання
пораненими лікування чи реабілітації.
Створено прецедент ЧитатиПРАВООХОРОНЦІ постійно отримували скарги
від громадськості щодо мору риби та іншої живності у притоці річки Случ на
Хмельниччині. За цими фактами було проведено розслідування, в результаті якого
скеровано до суду перший в Україні обвинувальний акт за вчинення екоциду (ст.
441-ша Кримінального кодексу). Начальника та майстра підрозділу
тепловодопостачання великого підприємства, яке виготовляє картонно-паперову
продукцію, обвинувачують у скиданні забруднених вод у річку з жовтня 2017 по
січень 2021 року. Через це, стверджують в Офісі генпрокурора, було знищено
гідро-екосистему.
|