Добрий господар

Гиля-гиля, гусенята

ЦЕ ТАКА вигідна птиця — сама собі корм шукає. На відміну від качок, які відомі своєю ненажерливістю, однак лінуються скубти траву. Влітку гуси на паші, а наприкінці літа на зібраних уже полях серед стерні загублене зерно збирають.

Купувати гусенят слід принаймні у 5-денному віці. Найкраще, якщо вони вже дво-тритижневі й можуть перебувати на випасі.

Перший тиждень пташенят годують кожні 3 години не менше шести разів на добу. Поступово проміжки збільшують, і коли гусенята підростають, то їдять уже три рази на день. Основою годівлі є комбікорми і каші.

Приміщення, в якому знаходиться молодняк, має бути оснащене годівницями та напувалками. Доступ до свіжої води повинен бути завжди. Напувалку треба захистити ґратами, аби пташеня не залазило у воду, але могло пити.

На п’ятий день життя можна давати траву, а з сьомого — вигулювати. Двотижневі гусенята вже можуть проводити на вигулі цілий день і плавати у водоймі.

Гуска-квочка прекрасно приймає не тільки власних гусенят, яких висиділа, а й «виховує» інкубаторних. Тому підсаджувати до неї можна будь-яке потомство — вона неодмінно подбає про нього. Також важливо буквально в перші дні життя молодняку організувати його знайомство ​​з гусаком. Пташенята запам’ятають ватажка і слідуватимуть за ним по п’ятах. У гусака молодняк багато чому навчиться, поступово звикне до життя в стаді. Щоправда, трапляється, гусак б’є гусенят, в такому разі потрібно спробувати познайомити молодняк з іншим гусаком, позаяк від першого користі не буде. Якщо ж гусак і гуска чудово приймають молодняк, то догляд за ним для птахівника особливих проблем не становить. Дорослі птахи поступово навчать малюків усьому, що їм потрібно, — скубти травичку на пасовищі, плавати, пити воду, жити в стаді, розуміти звуки.

Важливо захищати територію пасовища у перші дні. Це допоможе захистити пташенят від небезпеки, а також не дозволить їм відбитися від стада і загубитись, що теж цілком імовірно. Те ж саме і з водоймами — плавати молодняк вчиться поступово. В цілому за правильного підходу догляд за гусенятами не вельми складне заняття і в тому випадку, коли вони ростуть без гуски. Але краще все-таки присутність квочки і гусака, оскільки розуміння всіх процесів для пташат відбувається значно швидше.

Перший корм гусенят, які щойно вилупилися, — дрібно нарізані варені яйця впереміш із кукурудзяним, пшеничним або вівсяним борошном. Непоганою добавкою до яєчного раціону служить пшоно і зелень щавлю або кульбаби. Деякі господарі на ранньому етапі замінюють воду солодким молоком, що у принципі допустимо, але не бажано, оскільки в літню спеку молоко швидко кисне, і споживання його може негативно позначитися на здоров’ї птахів.

Тижневим гусенятам рекомендується давати варену картоплю, моркву і буряк, а після досягнення ними місяця — кухонні відходи. Найкращим кормом для місячних пташенят вважається вимочений горох, до якого додають варені яйця, зелень, різні крупи і м’який домашній сир. Маленьких гусенят не варто годувати надміру рідким кормом, який може потрапити в носоглотку і перекрити дихання, ставши причиною запалення носа і рота та подальшої загибелі.

Починаючи з півторамісячного віку в гусячий раціон поступово вводять підвищені норми макухи, сухих і зелених кормів. Улітку гусенят, які споживають велику кількість паші, можна годувати не частіше одного-двох разів на день.

Намагаючись отримати у подальшому велику кількість не тільки м’яса, а й яєць, слід уникати годування гусей виключно сухими кормами. Гуски-несучки, вигодувані кукурудзою, можуть так заплисти жиром, що перестануть утворювати яйця. Необхідно чергувати корми і по можливості згодовувати гусенятам рівномірно сіно, силос і коренеплоди.