• На зв’язку — Івано-Франківщина

_{У полі кипить робота}

Уляна ГЛІБЧУК.

ДОЩОВА погода істотно заважає хліборобам, тож вони ловлять кожну погожу днину, щоб упоратися з роботою. В Івано-Франківській територіальній громаді комунальне підприємство «Франківськ АГРО» станом на середину травня засіяло 65 гектарів. Сьогодні робота кипить на землях села Радча. За словами виконувача обов’язків керівника підприємства Дмитра Сергенюка, доводиться працювати інтенсивно, оскільки заплановано ще посіяти сою на 30 гектарах. Через дощі частина земель нині непридатна для обробітку. На окремих ділянках утворилися озера, проте, якщо вода зійде, їх засіють гречкою в червні.

_{Підтримують на новому місці}

ВІД ПОЧАТКУ повномасштабної війни на Прикарпаття переїхало 76 підприємств. За словами заступника міського голови обласного центру Віталія Федоріва, трохи більш як 60% суб’єктів господарювання, які перемістилися до Івано-Франківської громади, — з Києва та Київської області і Харкова, 16% — із Донеччини. Серед них переважно підприємства, що займаються виробництвом кабельної, харчової продукції, косметики, напівфабрикатів та меблів. Місцева влада запевнила, що всім їм сприяє у відновленні і розвитку.

_{Щоб шуміли ліси}

УРЯД цього року запланував будівництво ряду нових селекційно-насіннєвих центрів, один із яких запрацює в краї. Це надважлива справа, адже внаслідок пожеж, спричинених бойовими діями та ворожими обстрілами, країна втрачає тисячі гектарів лісів, на відновлення яких потрібні десятиліття. Торік удалося відкрити нові центри з вирощування сіянців на Житомирщині та Кіровоградщині, крім того, розширити центр на Хмельниччині. Нині, повідомляє Міндовкілля, заплановано будівництво нових селекційно-насіннєвих центрів: окрім Івано-Франківщини, у Волинській, Закарпатській, Київській, Сумській та Чернігівській областях і розширення діючого на Тернопільщині.

_{День здоров’я в Коломийській громаді}

ВИЇЗНІ акції «День здоров’я», які проводяться на Прикарпатті, припали до душі селянам, котрі не завжди мають змогу та час добратися в райцентр у поліклініку, щоб обстежитись чи полікуватися. Цього разу медики приїхали в Коломийську громаду. На прийом прийшли 400 селян. За потреби люди отримали щеплення від ковіду та дифтерії і правцю, консультації лікарів, мали змогу виміряти тиск, рівень холестерину і глюкози в крові, пройти тестування на коронавірус, гепатит В/С, ВІЛ/СНІД. Також медики проводили дослідження стану легень, шкіри, серця, очей, інших органів, перевірку на туберкульоз тощо.

_{Зростає число студентів}

НА ПРИКАРПАТТІ працюють 24 самостійні заклади вищої та фахової передвищої освіти, в яких нині здобувають професію 49,8 тисячі осіб. Загальна кількість студентів порівняно з попереднім навчальним роком збільшилася на 10 тисяч осіб, або на 25,1%. Як інформує управління статистики області, серед здобувачів освіти традиційно переважає частка жінок. На контрактній основі навчається 27,4 тисячі студентів, за рахунок бюджетних коштів — 22,4 тисячі. Денна форма переважає: їй віддали перевагу 40,4 тисячі чоловік, натомість на заочній лише 9,4 тисячі здобувачів освіти.

_{Старовинне ремесло живе}

МАЙСТЕР-клас із виготовлення сирних коників провели для польської делегації, яка приїхала на Прикарпаття в межах проєкту «Смак з Косова», майстрині із села Шепіт Косівського району. Вони спершу пригостили гостей виробами у формі тварин, птахів, квітів тощо, відтак розповіли й показали, як виготовляють їх. Польські гості переконалися: Гуцульщина є краєм сироваріння з багатою історією. Після куштування поляки спробували самі створити сирних коників. Майстрині розповідають, що робити такі смаколики вміють у кожній хаті, ця давня традиція передається з покоління в покоління.

_{Дотик до історії}

У КОЛОМИЇ в Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття відкрили виставку «З буковинських кросен». Тут представлено традиційний одяг ХІХ—ХХ століть із приватної колекції етнографа, майстра народного мистецтва Миколи Шкрібляка. Відвідувачі можуть побачити майже 300 експонатів, зокрема, старовинне вбрання з усіх країв етнографічного регіону. Власник унікальної колекції зазначає, що виставка відкриває традиції чотирьох етнічних частин Буковини. Зі слів М. Шкрібляка, одяг у той період створювали переважно жінки і для жінок. Серед експонатів понад 60 переміток (головний убір, намітка), найдавнішій понад 150 років.

_{На гачку шахраїв}

МЕШКАНЕЦЬ обласного центру хотів придбати автомобільні диски. Відтак знайшов оголошення в Інтернеті, зв’язався з менеджером, домовився про доставлення товару. Продавець видався таким надійним, що чоловік без вагань відправив передоплату — понад 23 тисячі гривень. Однак дисків він не побачив, як і своїх грошей. Схожа прикра історія сталася з іще одним чоловіком, який натрапив у соцмережі на оголошення про отримання грошової допомоги від польського уряду. Перейшов за посиланням, довірливо ввів персональні та банківські дані, а за кілька днів отримав повідомлення про списання всіх заощаджень із карти — понад 106 тис. грн... Правоохоронці застерігають громадян: не переказуйте гроші за товар наперед. Також нікому не повідомляйте жодних паролів, PIN-коду карти та трьох цифр, зазначених на її звороті. Ніхто, крім вас, навіть працівники банку, не має знати ці дані!