|
Версія для друку На головну Крадуть і нищать історичну пам’ять Галина Вернигора. Як ми
вже повідомляли, нарешті у дев’ятирічній справі про «скіфське золото» поставлено
крапку: його повернуть Україні. …ЩЕ НА ПОЧАТКУ лютого 2014 року в Нідерланди з України
було доправлено 565 унікальних артефактів скіфської доби з Центрального музею Тавриди,
Керченського історико-культурного заповідника, Національного заповідника «Херсонес
Таврійський», Бахчисарайського історико-культурного заповідника і Національного
історичного музею у Києві. Цю експозицію, яка містила вироби скіфської доби: золоті
прикраси, церемоніальний шолом, коштовне каміння і мечі стародавніх греків і скіфів,
в рамках виставки «Крим. Золотий острів у Чорному морі» було розгорнено в Амстердамі,
в музеї Алларда Пірсона. Дія контракту, який надавав право на зберігання колекції
музеєм Пірсона, завершувалася 13 червня 2014-го, після чого її належало повернути. Проте навесні
росія окупувала Кримський півострів. Після завершення виставки нібито від імені
вищезазначених кримських музеїв окупанти стали вимагати передачі колекції «у власність
росії». Однак 14 грудня
2016 року суд Амстердама виніс постанову про повернення Україні «скіфського золота».
У січні 2017-го кримські музеї почали процес оскарження рішення, який програли:
у жовтні 2021-го апеляційний суд Амстердама знову ухвалив рішення на користь України.
Після цього музеї Криму подали касаційну скаргу до верховного суду Нідерландів,
розгляд справи яким розтягнувся на цілих півтора року… І ось 9 червня
верховний суд постановив: «Музей Алларда Пірсона має передати мистецькі цінності
державі Україна, а не кримським музеям». В його ухвалі наголошується: «Вивезені
з музеїв Криму ще до окупації росією скіфські скарби є культурною спадщиною України».
Як тільки «скіфське
золото» повернеться до України, згідно з наказом міністерства культури, «кримську
частину» скарбів буде передано на зберігання до Національного історичного музею
України в Києві — «до стабілізації ситуації в Криму». Тим часом «битва»
за нашу історичну спадщину триває й надалі. Адже унаслідок повномасштабного вторгнення
росії 24 лютого 2022 року окупанти вже розграбували десятки українських музеїв.
Зокрема, з Мелітопольського краєзнавчого музею вони викрали колекцію старовинного
скіфського золота. 1954 року його виявили у кургані поблизу міста. Безцінні знахідки
намагалися вивезти в Ермітаж, але українські археологи домоглися, щоб вони зберігалися
в Україні. Проте 27 квітня 2022-го військові рф захопили і дощенту розграбували
цей музей. Не без допомоги колаборантів, які вказали росіянам місце, куди було заховано
скіфське золото. Де наразі ці скарби — не відомо. Як невідома і
доля інших сотень тисяч експонатів музеїв України. Загалом росіяни розграбували
або повністю знищили понад 30 музеїв у Херсоні, Маріуполі, Мелітополі та інших містах.
Згідно з даними прокуратури і самих музеїв, в одному тільки Херсоні окупанти вкрали
майже 20 тисяч предметів мистецтва та об’єктів історичної спадщини. Причому ці дані
стосуються лише задокументованих фактів. На практиці масштаби розкрадань набагато
більші. «Розграбування українських музеїв російськими окупантами стало найбільшим
розкраданням предметів мистецтва з часів Другої світової війни», — таку думку міжнародних
експертів наводить The New York Times у статті As Russians SteaUkraine’s Art, опублікованій
14 січня 2023 року. Фахівці вважають,
що метою грабунку було не тільки отримання матеріальних або історичних цінностей,
а й прагнення позбавити Україну її культурної спадщини. Нашим ученим, краєзнавцям,
правоохоронцям, юристам потрібно буде провести велику роботу: з’ясувати, що вивезено,
і, відповідно, подавати до міжнародних судів не тільки позови про повернення вкраденого,
а й вимагати репарацій за заподіяну шкоду. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Число загиблих зросло ЧитатиЗА ДАНИМИ Міністерства внутрішніх справ, станом
на 17 червня підтопленими внаслідок підриву рашистами Каховської ГЕС залишаються
1300 будинків (1274 на Херсонщині та 26 на Миколаївщині). Загалом із цих територій
евакуйовано 3614 осіб. На жаль, зросло число загиблих — відомо про 16 чоловік: 14
на Херсонщині та двоє на Миколаївщині. Зниклою безвісти вважається 31 особа. Також
поліція прийняла понад 4800 заяв громадян щодо пошкодження майна, перевірили 13,5
тисячі помешкань.
Попервах допоможуть ЧитатиЧЕРЕЗ підрив російськими загарбниками дамби
Каховської ГЕС було затоплено величезні території, тисячі українців втратили домівки.
Уряд ухвалив рішення виділити 560 мільйонів гривень для виплати одноразової допомоги
постраждалим — по 5 тис. грн. Крім того, передбачено 980 млн грн на відшкодування
за пошкоджені помешкання на Херсонщині, місцеві бюджети цієї області, а також Миколаївської
одержать 650 млн грн субвенції на відновлення та будівництво об’єктів соціальної,
культурної, житлово-комунальної сфери.
Кінець зрошувальному землеробству? ЧитатиКАХОВСЬКЕ водосховище було джерелом живлення для
94% систем у Херсонській, 74% — у Запорізькій і 30% — у Дніпропетровській областях
та для 584 тис. га земель, на які подавали воду для зрошення. Зокрема, Каховський
магістральний канал обслуговував 326 тис. га, Північно-Кримський — 39,7 тис. га
сільгоспугідь. Також низка систем у Запорізькій, Херсонській та Дніпропетровській
областях здійснювала окремий водозабір із водосховища на загальну площу зрошення
218,3 тис. га. «Без відновлення джерела водопостачання говорити про зрошувальне
землеробство на Півдні України найближчим часом неможливо», — констатували в Мінагрополітики.
За даними відомства, попередні збитки від занапащення меліоративних систем і каналів
сягнули 150-160 млрд грн.
Шкода катастрофічна ЧитатиУПРАВЛІННЯ екологічної безпеки та протимінної діяльності
Мін-оборони поінформувало, що збитки довкіллю через бомбардування військових об’єктів
за минулий рік становлять 298 млрд грн. Підрив росіянами Каховської ГЕС значно збільшив
шкоду для природи від війни. Держекоінспекція заявляє про можливу масову загибель
диких тварин, втрати від чого можуть бути не менш ніж 883 млн грн. А в Держрибагентстві
повідомили, що галузь зазнала втрат на понад 11 млрд грн: лише через затоплення
двох державних рибовідтворювальних заводів водойми щорічно недоотримають зариблення
у кількості 16 млн екземплярів цінних видів. Загалом приблизна сума збитків довкіллю
через трагедію — понад 55 млрд гривень.
Ні грошей, ні техніки ЧитатиНАЙІМОВІРНІШЕ, Міноборони не вдасться повернути
перераховані державним компаніям — імпортерам зброї кошти (див. номер за 30 травня,
«Кинули» на мільярди»). Зі слів очільника Антикорупційної ради при міністерстві
Є. Грушовця, у спецімпортерів цих грошей на рахунках нема. Тож після рішення суду
про стягнення коштів вилучити їх не вдасться. Якби йшлося про приватні товариства,
то можна було б піти шляхом банкрутства, але у випадку державних компаній на цю
процедуру діє мораторій. Отож, очевидно, ситуація патова.
Корупція нікуди не поділася ЧитатиЗГІДНО з результатами соцопитування, на думку
населення, нині основні проблеми України — це війна (98% респондентів), руйнування
інфраструктури й житла (87%), корупція (77%), відсутність професіоналів у владі
(61%), безробіття (60%). Відповіді представників бізнесу переважно такі ж. При цьому
в аспекті викликів, на які наразиться країна після перемоги у війні, 73% громадян
і 80% підприємців найбільшою загрозою вважають повернення корупційних схем у процеси
відбудови; 63% і 73% відповідно побоюються нестачі контролю і, як наслідок, розкрадання
державних коштів. Повернення воєнних дій найбільше лякає 55% населення і 45% представників
бізнесу.
Обіцяють спрощення ЧитатиГЛАВА Мінсоцполітики О. Жолнович повідомила,
що через подорожчання електроенергії очікується зростання кількості одержувачів
субсидій приблизно на мільйон домогосподарств. Для тих, що вже мають допомогу, її
перепризначать автоматично. Також до кінця літа буде готовий оновлений механізм
оформлення виплати. «Просто: подаю заяву, хочу отримати субсидію, ось члени мого
домогосподарства. А всю інформацію про їхні доходи, їхнє майно, розрахунки тарифу,
які рахунки їм виставляють по комунальних послугах, ми як держава зберемо й опрацюємо
самі», — зазначила очільниця відомства.
Повернуто колишні норми ЧитатиВІДУЧОРА стали чинними правила спадкування, які
діяли до початку повномасштабної війни. Нагадаємо, торік, згідно з постановою уряду,
строк для прийняття спадщини або ж відмови від неї було подовжено до десяти місяців.
Тепер же, як і раніше, на це відводиться пів року.
|