• Від Уругваю-1930 до Катару-2022

Африканське «золото» поїхало до Iспанії

Микола МОТОРНИЙ.

ЗГІДНО з правилом зміни континентів при виборі країни проведення фінальних частин чемпіонатів світу з футболу, яке діяло до жовтня 2007-го, мундіаль 2010 року мав відбутися в Африці. Претендентами на проведення турніру стали Єгипет, Марокко, Південно-Африканська Республіка (ПАР) і Лівія-Туніс (спільна заявка). Останні згодом відкликали свою заявку. На конференції ФІФА в Цюриху 2004 року ПАР (14 голосів) обійшла Марокко (10) та Єгипет (0) і виборола право з 11 червня по 11 липня 2010-го провести 19-й чемпіонат світу. Світові футбольні функціонери були незадоволені організацією і темпами підготовки південноафриканців, неодноразово лунали заклики про перенесення мундіалю до іншої країни. Проте офіційна позиція ФІФА залишилася незмінною.

Талісманом чемпіонату став жовтий леопардик із зеленим волоссям — таке поєднання кольорів використовують національні спортивні команди ПАР. Він отримав ім’я Закумі, утворене від «za» (міжнародний буквений код ПАР) і «kumi», що на багатьох африканських мовах означає «десять». Згідно з офіційною легендою, Закумі народився 16 червня 1994-го, у день перемоги над апартеїдом і встановлення південноафриканської демократії. Спеціально для ЧС-2010 компанія «Adidas» розробила нову модель футбольного м’яча — «Джабулан», що у перекладі із зулуської мови, якою розмовляють майже 25 відсотків населення Південно-Африканської Республіки, означає «свято». Завдяки новітнім технологіям він мав ідеально округлу форму, яка не втрачалась протягом гри.

У відбірковому турнірі до 19-го чемпіонату світу з 208 країн — членів ФІФА брали участь 205 збірних (Бруней, Лаос і Філіппіни не подали заявок). Цього разу до фінальної частини вперше пробилися Словаччина та Сербія. До 1993 року Словаччина була частиною Чехословаччини, збірна якої за часів існування цієї країни дев’ять разів брала участь у світовій першості і двічі здобувала «срібло» (1934, 1962). Сербія відокремилась в окрему збірну 2006-го, а доти двічі брала участь у мундіалях як частина Югославії та один раз — Сербії і Чорногорії.

Посів збірних по кошиках, як і на попередньому чемпіонаті світу, був зроблений за географічним принципом. Згідно з правилами жеребкування, дві команди з однієї конфедерації (крім європейської) не можуть потрапити до однієї групи.

Сенсацій на цьому мундіалі не сталося. Крізь горнило спортивних битв до півфіналу добралася четвірка традиційно сильних команд. У першому півфінальному поєдинку збірна Нідерландів перемогла Уругвай — 3:2, у другому іспанці виграли у команди Німеччини з рахунком 1:0. У матчі за третє місце уругвайці двічі вели в рахунку 1:0 і 2:1, але в підсумку програли команді Німеччини — 2:3.

Фінал відбувся 11 липня 2010 року на найбільшому стадіоні Африканського континенту «Соккер-сіті» у Йоганнесбурзі. За звання найсильнішої футбольної команди планети боролися збірні Нідерландів та Іспанії. Єдиний і вирішальний гол за три хвилини до завершення додаткового часу забив іспанець Андрес Іньєста (на фото). Цей м’яч приніс збірній Іспанії перший за історію титул чемпіонів світу.

Протягом фінальної частини чемпіонату відразу четверо гравців забили по п’ять м’ячів. Найкращим бомбардиром за додатковими показниками був визнаний футболіст збірної Німеччини Томас Мюллер.

Чемпіонат світу-2010 багатьом уболівальникам запам’ятався скандалом із вувузелою — трубкою завдовжки до метра, яка має розтруб на одному з кінців. «Вувузела» у перекладі із зулуської означає «створювати шум». Саме це й робить цей своєрідний музичний інструмент — при вдуванні в нього повітря створюється шум, що нагадує гудіння гігантського рою бджіл. Потужність цього звуку приблизно 127 децибел: це голосніше, ніж шум від гелікоптера!

Предком вувузели вважається африканська дудка, яку з давніх часів представники племен використовували для відлякування диких тварин та скликання зібрань. Аборигени відрубували ріг у антилопи і сурмили в його вузьку частину.

Винахідником вувузели 1970 року став уродженець Південної Африки Фредді Маки. Ідучи на футбольний матч, він прихопив клаксон від велосипеда, який подовжив до метра. Фанати швидко підхопили ідею Фредді і стали виготовляти свої вувузели з різних матеріалів. 2001-го південноафриканська компанія Masincedane Sport зареєструвала товарний знак «vuvuzela» і почала масове виробництво інструмента. Таким чином, батьківщиною вувузели по праву вважається ПАР. У перший день після оголошення про проведення в країні мундіалю було продано понад 20 000 трубок! Під час фінальної частини чемпіонату ФІФА хотіла накласти заборону на пронесення їх на стадіони, мовляв, довгий інструмент у руках фанатів може стати небезпечним знаряддям, на кшталт біти або палиці. Африканські уболівальники були обурені таким наміром! Пристрасті дедалі розпалювались. Південноафриканська сторона заявила, що інструмент є частиною її національної культури, заборонити його використання — означає позбавити фанатів можливості зберігати свої традиції. Після жорстких суперечок ФІФА все ж відступила, поставивши вимогу: вувузели мають бути тільки пластикові.

Пізніше південноафриканські дудки все ж заборонили на спортивних турнірах у багатьох країнах Європи. Крім міркувань безпеки, противники інструмента вважають, що він не дає гравцям зосередитися на грі, коментаторам повноцінно висвітлювати хід матчу та чинять негативний вплив на здоров’я інших вболівальників.