|
Архів Вівторок,
№ 29 (20021) |
 Про нас |
 Реклама |
 Поточний номер |
 Передплата |
| |
| Малюнки А. Василенка | PDF архів | Архів |
| У номері: | Пост здоров’я |
|
|
|
|
||||||
|
||||||||
|
||||||||
|
| ||||||||
Версія для друку На головну
Битва за уми і душі Леонід ЛОГВИНЕНКО. Харківська та Сумська області.
Більш ніж тисячу книжок українською мовою у шкільні та сільські бібліотеки Річківської ОТГ, що на Сумщині, передали представники Благодійного фонду пам’яті Руслана Білого з Харкова. РІЧКІВСЬКА громада, села якої прилягають до кордону з рф, під окупантами не була. Броньовані колони рашистів, наступаючи на Харків і Київ, обійшли її з боків. Багато вщент зруйнованих обійсть можна побачити, прямуючи зі столиці Слобожанщини на Суми через Охтирку й Тростянець. Та й деяких сіл Річківської громади війна не оминула — російські терористи нещадно їх обстрілювали. Минулої весни в Річках вибухом вибило всі вікна в будинку культури та школі. До речі, це село знамените тим, що утята (збережена саме така назва) весільного короваю, котрі тут випікають споконвіку, внесені до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України. Найбільших же руйнувань зазнала школа в селі Вири: у будівлю прилетіло одразу кілька снарядів. Не вціліли й розташовані там сільська та шкільна бібліотеки, а також славетна секція біатлону, імена вихованців якої добре відомі у світі спорту. У Вирах народились і почали тренуватися дворазовий призер Всесвітньої універсіади, призер чемпіонату Європи серед юніорів Антон Юнак; чотириразовий призер чемпіонату Європи серед юніорів, член збірної України з біатлону Антон Дудченко; призер чемпіонату світу серед юніорів Євген Горбачов; чотириразовий призер всеукраїнських першостей Сергій Лукаш; срібний призер чемпіонату Європи серед юніорів Ганна Кулак. Для школи і бібліотек знайшли інше приміщення. Туди й завітали представники фонду з новенькими, які ще пахнуть друкарнею, книжками для дітей і дорослих. Такі подарунки отримали шкільні та сільські книгозбірні Біланів, Горобівки, Коршачини, Річок. «За останні десять років це найбільше надходження літератури до нашої бібліотеки», — не стримує емоцій бібліотекарка Горобівської сільської книгозбірні Алла Муха. Благодійний фонд пам’яті десантника Руслана Білого, який загинув у перші місяці широкомасштабного вторгнення російських окупантів, заснувала його дружина Надія. На рахунок новоствореної організації жінка перерахувала кошти, що одержала від держави за полеглого чоловіка. Згодом пані Надія також пішла до війська, аби захищати країну від лютого ворога, а замість неї фонд очолила донька Марина. Чоловік останньої також воює у лавах ЗСУ. Фонд активно допомагає і військовим, і цивільному населенню. Особлива увага — міським та сільським бібліотекам. Тисячі книжок було придбано і передано книгозбірням Харківщини. Тепер його діяльність поширилась і на сусідню область. Годі й казати, як тут вдячні за таку підтримку! Адже, за словами керівника відділу культури Річківської громади Ольги Швагер, із літературою рідною мовою, зокрема дитячою, просто біда. Коли перевірили фонди бібліотек, то виявилося, що лише 20 відсотків (а подекуди і 10) книжок на полицях сільських книгозбірень — рідною мовою, решта — російська макулатура часів «піонерії». Останню вилучають, але швидко замінити її не виходить. Наприклад, каже Алла Муха, до Горобівської бібліотеки торік надійшло всього 10 нових українських книжок. Отож діяльність фонду важко переоцінити. Між іншим, ті, хто пережив окупацію, знають, що рашисти, вдершись до будь-якого нашого населеного пункту, чи не перше, що роблять, це знищують українські книжки, заповнюючи фонди фейковою історичною літературою. В ній нема слова «Україна», натомість скрізь вживається «малоросія», київські князі — «русскіє князья», козаки — «русскіє вітязі»... Може, нарешті наші чиновники змінять зневажливе ставлення до бібліотек, які під час війни стали центрами не тільки культурного опору — в багатьох книгозбірнях діють волонтерські осередки. Є такі й у Річківській громаді. Тут збирають продукти, плетуть маскувальні сітки. «Коли люди сходяться, вони згадують та співають українські пісні. Ось такі сучасні воєнні вечорниці», — усміхається Ольга Швагер. У передачі книжок громаді Сумщини взяв участь Геннадій Катрич (на фото автора), колишній учитель фізики з Мерефи, а нині військовослужбовець однієї з бригад ТРО ЗСУ. — Чим більше українців співатимуть українські пісні, читатимуть українські книжки, тим переконливішою буде наша перемога, — стверджує він. — Іде битва не тільки за території, а й за уми та душі українців. А книжки — це те ж саме, що набої... Версія для друку На головну |
Вибиратимуть саміЧитатиНастрій так собіЧитатиНині вельми потрібніЧитатиПрогалина на ринку праціЧитатиПрогнози щодо врожаюЧитатиКоштів не вистачаєЧитатиДолі більшості відоміЧитатиСвята — за новим ладомЧитатиДержавна власністьЧитати |
|
