Архів
Вівторок,
25 липня 2023 року

№ 30 (20022)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господар

Добрий господар

Сторінку підготували
Тетяна РОЗДОБУДЬКО
і Лариса ЛАВРЕНЕНКО.

Версія для друку          До списку статтей

Пів тонни полуниць з однієї сотки — не межа

Віталій НАЗАРЕНКО.

Чернігівська область.

Фото автора.

Василь РЕКА з Ніжина не лише досвідчений садівник, що успішно вирощує, зокрема, і всілякі заморські екзотичні рослини, а й чудовий городник. Так, із сотки піщаної землі пан Василь збирає за сезон щонайменше 500 кілограмів полуниць. Каже, що це середній показник — у хороший рік буває вдвічі більше.

ЦЬОГО чоловіка важко було не помітити в натовпі на базарі першого літнього місяця, і не тільки через його імпозантну зовнішність. Біля багажника стареньких «Жигулів» Василя Реки повсякчас юрмилися і щось жваво обговорювали люди. Продавець лиш розводив руками, дивлячись на те, як стихійні покупці самі вантажать та зважують його продукт, а потім підходять і розраховуються.

«У мене тут повний комунізм», — усміхався пан Василь.

А й справді — вся торгівля цього продавця базується на взаємодовірі, а ще на… якості.

Полуницям, які виростив працелюбний чоловік, дивувались і перехожі. Дехто просто зупинявся, щоб подивитися на налиті сонцем червоні ягоди розміром з дитячий кулачок.

«Це «Мурано», — «просвітив» мене Василь Река. — Середньоранній італійський сорт, який вважається чи не найпопулярнішим серед сортів нейтрального світлового дня».

За словами городника, особливістю «Мурано» є достигання (почервоніння) ягід з носика.

«Плоди середнього розміру завважки 25-35 грамів. М’якоть щільна, соковита і м’ясиста, шкірка — яскраво-червона і блискуча, — наче за підручником описував мені ніжинець. — Мені подобається цей сорт за високий вихід товарної продукції. А ще в нього солодкі ягоди, навіть у стадії неповної стиглості. Крім того, вони вирізняються чудовою лежкістю і можливістю тривалого зберігання».

Полуницю Василь Река вирощує на крапельному зрошенні. Під солодкою ягодою у городника всього дві сотки, але за сезон він бере з них щонайменше тонну прекрасної вітамінної продукції.

«Найголовніше — це вода, — ділиться секретами вирощування суперурожаю городник. — А при посадці — перегній, але не у рядку, а в міжряддях. Що стосується самих міжрядь, то вони мають бути не менше метра або й більше. Ряди роблю на підвищенні, заздалегідь нагортаючи гребенем землю. Під кущиками в рядках кладу солому. Вона не дає рости зіллю, утримує вологу, а найголовніше — коли ягода «лягає», то солома не дає їй гнисти».

Родити «Мурано» починає на початку червня і дає плоди до кінця місяця.

«Сорт цікавий тим, що не «спішить». Якщо вистачає поживи та води, то ця полуниця розтягує період плодоношення, — розповідає досвідчений городник. — І навпаки, коли чогось не вистачає, то кущики маленькі й швидко завершують родити».

Цей сорт червоної ягоди пан Василь називає вдячним.

«Дає не менше 500 кілограмів з однієї сотки, а бувало й таке, що тонну збирав, — хвалиться чоловік. — У мене дві сотки, і дві тонни на сотці — цілком реально для цього сорту в ідеальних умовах».

«Мурано» є ремонтантним сортом полуниці. Це означає, що врожай можна збирати кілька разів за сезон. Урожайність стабільно висока — одна рослина родить близько півтора кілограма ягід, а власне збір триває по вересень-жовтень.

«За інтенсивного підживлення «Мурано» відрізняється від багатьох інших сортів плодоношенням практично без перерв, але основну ягоду ми беремо в червні. Далі «кидаємо» його у стресові умови, — пояснює особливості полуничної агротехніки ніжинець. — На зиму ж неодмінно вносимо поживу задля того, щоб кущ формував «розетку» під новий літній урожай. Словом, хоч сорт і ремонтантний, однак ми робимо ставку на червень, аби взяти багато і відразу».

Поки ми розмовляли, всю полуницю пана Василя розібрали, мов гарячі пиріжки.

Після кожного збору чоловік вивозив на базар понад 100 кілограмів ягід. Ціну ставив нижче ринкової — 50 гривень за кілограм. Тож і не дивно, що за якихось 15 хвилин усе в нього розбирали.

«На базарі за таку полуницю просять від 70 гривень, але я не хочу бути жадібним, — виявляє чудові риси вдачі Василь Река. — Мені дорогий мій час, та й людям приємно. Ну, втрачу якісь 500 гривень — головне ж, що покупці задоволені».

Щоразу, коли цей працьовитий чоловік приїздить на базар, у нього купують не тільки плоди, а й замовляють розсаду. Бо кожен, у кого є клаптик землі, хоче мати у себе таку прекрасну ягоду.

Версія для друку          До списку статтей

ОСТАННІМИ роками городники застосовують дріжджі як підживлення для культурних рослин. Але і тваринники вже завважили, що кормові дріжджі — важлива добавка у раціоні свиней. Приготувати такий корм можна самому дріжджуванням зернових — кукурудзи, вівса, ячменю і висівок. А як саме зробити це опарним і безопарним способами, докладно розповімо у наступному випуску.

Чи треба поливати помідори у період достигання плодів? Один каже, що це їм на шкоду, інший — що сорти «п’ють» по-різному: тим достатньо вологи й від дощів, а інші потерпатимуть від її браку. Порозмірковуємо на цю тему.

А також — про самшит, що стає дедалі популярнішим на сільських обійстях. Так, цей вічнозелений багаторічник дуже декоративний, і кожний доморощений «ландшафтний дизайнер» у змозі утнути з нього такий живопліт, що й ну. Але є одне «але».

 

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове