Добрий господар

Небезпечна хвороба кісточкових

До редакції звернувся Віталій Сергійович Тесленко із с. Райполя Синельниківського району Дніпропетровської області з проханням розповісти, що за халепа спіткала його абрикос: навесні почорніли і квітки, і зав’язь, де встигла утворитись, а потім навіть гілки.

ЦЕ МОНІЛІОЗ — дуже грізне захворювання. Хвороба уражує всі кісточкові культури, 12 видів дерев, серед яких абрикос, персик, вишня, слива тощо. Поширюється моніліоз з ушкодженими плодами, але найчастіше — через уражений садивний матеріал.

Збудником хвороби є недосконалий гриб Monilia cinerea Bonord. — Monilia laxa (Her) із порядку Hyphomycetales. Моніліоз може проявитись у двох формах: наприкінці або відразу після цвітіння — у вигляді моніліального опіку, а також у літній період — як плодова гниль (плоди загнивають і вкриваються нальотом конідіоспор).

Моніліальний опік дається взнаки раптовим всиханням квіток, зів’яненням та всиханням листя, молодих плодових гілочок і однорічних пагонів. Уражені листя й квітки буріють, всихають, але тривалий час лишаються на дереві. За сильного розвитку хвороби уражуються всі квіткові пагони. Таке дерево має вигляд обпаленого вогнем, через що хвороба і дістала свою назву. На уражених гілках, квітках і плодах з’являється спороношення гриба у вигляді подушечок світло-сірого кольору, розкиданих безладно, на відміну від плодової гнилі яблуні та груші, коли подушечки помаранчево-жовтого кольору розташовані концентричними колами.

Сприятливою для швидкого розвитку моніліозу навесні є прохолодна й волога погода у пору цвітіння. Низькі температури затримують фазу квітування, а дощі й тумани зумовлюють швидке формування конідій та їхнє поширення. Інтенсивність вияву хвороби визначає також ступінь цвітіння культури, тому що зараження відбувається через приймочку маточки та пиляки. Здебільшого квітки уражуються патогеном під час повного розпукування. У період опадання пелюсток і утворення зав’язі сприйнятливість квіток зменшується.

У червні-липні моніліоз уражує плоди. На них з’являються бурі плями, які згодом розростаються і займають усю поверхню і на яких хаотично розташовуються дрібні сірі нарости. Одними з «воріт» інфекції є місця пошкодження плодів казаркою. Численні поранення шкірки цими комахами створюють сприятливі умови для розвитку хвороби.

Способи захисту рослин

З агротехнічних заходів ефективні осіння зяблева оранка й обкопування пристовбурних кругів із заорюванням у ґрунт опалого листя та уражених плодів.

Збирання та спалювання восени муміфікованих плодів і опалого листя.

Обприскування рослин восени 3-процентним розчином бордоської рідини або 1-процентним — мідного купоросу, хлорокисом міді 0,9 процента.

У садку, де влітку було помічено ураження моніліозом, наступної весни проводять фунгіцидні обробки: на початку рожевого пуп’янка, після цвітіння та через 12-14 днів після другого обприскування. Застосовують фунгіциди «Скор» 25% к.е. (дифеконазол), «Чемпіон» 77% з.п. (гідроокис міді), «Хорус» 75% в. г. (ципродиніл), «Топсин-М» 70% з.п. (тіофанат-метил). Перед цвітінням та після нього обприскування фунгіцидом можна суміщати з інсектицидом, позаяк укуси комах сприяють зараженню дерев плодовою гниллю.

Вирізування та спалювання уражених і сухих пагонів. Обрізування роблять навесні, через 8-12 днів після цвітіння. Восени слід обрізати уражені дерева насамперед, щоб уникнути вторинного зараження. Варто мати на увазі, що міцелій гриба в гілках просувається від місця зараження вгору, тому слід відсікати деревину нижче місця ушкодження, захоплюючи кілька здорових гілочок.

У червні-липні, коли моніліоз починає входити у фазу розвитку безпосередньо на плодах, останні бажано знімати і знищувати. У період достигання плодів боротися з моніліозом хімічними засобами заборонено.

Як боротися з моніліозом конкретно на абрикосах

Щоб назавжди знищити моніліоз на абрикосі в садку, необхідно комплексно підійти до розв’язання проблеми. Варто поєднати всі доступні методи: правильний догляд за культурними рослинами, дотримання агротехнічних законів, профілактичні заходи, обробка хімічними, а також народними препаратами.

Отже, уражені гілки, листя, плоди необхідно видаляти, захопивши частину здорової тканини; листя, що осипалося на землю, і зіпсовані муміфіковані плоди треба обережно згребти й утилізувати; стовбури та нижні гілки перед зимівлею побілити вапном із додаванням мідного купоросу (3-5 г на 100 мл побілки); у період вегетації кожні 3-4 тижні необхідно проводити обробку абрикоса від моніліозу фунгіцидами, постійно змінюючи склад препаратів.

Бордоська рідина

1-процентним розчином рекомендується профілактично обробляти рослину від пори утворення листя до підготовки до зимівлі. Обприскування проводять з інтервалом 2 тижні. Коли з’являються перші ознаки захворювання, обробка препаратом стає малоефективною.

Фунгіциди

Моніліальний опік абрикоса лікують комплексом фунгіцидних препаратів. Кожні 10-14 днів обприскують фунгіцидами «Гарт», «Захисник», «Страж», чергуючи їх задля ліпшої ефективності.

Мідний купорос

При камедетечі через утворення тріщин на корі під упливом різких перепадів температур взимку, а також пошкодження дерева теплої пори комахами-листогризами з’являється ризик потрапляння грибкових спор у рану. Застосовується обробка абрикоса від моніліозу розчином мідного купоросу, який дезінфікує ранки. Потім ушкодження замазують садовим варом чи нігролом.

Профілактика моніліозу

Лікування цієї хвороби абрикоса — досить клопітне й дороге заняття. Тоді як комплекс нескладних профілактичних заходів дає змогу запобігти зараженню садка.

При посадці молодих дерев варто дотримуватися відстані, що дорівнює обхвату крони дорослого дерева, — 4-5 метрів. Для вентиляції необхідно регулярно робити обрізання гілок.

За механічного пошкодження кори рослини, морозобоїн або порушення її цілісності шкідниками рекомендується дезінфікувати ранки й замазувати садовим варом.

А взагалі варто вирощувати найкращі сорти абрикоса, стійкі до грибкових заражень.