Криниця

Сторінку підготував Василь ПІДДУБНЯК.

• Духовні скарби

«Любов к Отчизні де героїть…»

_{225 років тому вийшли друком перші три частини поеми «Енеїда» Івана Котляревського}

Державне агентство України з питань мистецтв
та мистецької освіти.

Одна з ілюстрацій Анатолія Базилевича до найвідомішого та унікального видання «Енеїди» І. Котляревського, яке вийшло у видавництві «Дніпро» (м. Київ) у 1968 році.

ВИХІД у світ «Енеїди» став епохальною подією в культурному житті України. Це була перша друкована українська книга, написана живою народною мовою, що своєю появою стверджувала початок етапу у розвитку нашої літератури. Цей твір і досі є першокласним джерелом з українознавства, українського побуту та культури XVIII століття.

Однак автор тоді не дуже зрадів друку свого творіння, бо побачило воно світ зовсім без його згоди.

Конотопський поміщик Максим Парпура за власні гроші, але без відома автора, за назвою «Енеида. На малороссійскій языкъ перелиціованная И. Котляревскимъ», надрукував у Санкт-Петербурзі перші три частини твору, який одразу здобув неабиякий успіх.

Котляревський своєрідно помстився «злодію» й у третьому виданні описав Парпуру у пеклі. 1809 року автор опублікував чотири частини поеми коштом полтавського поміщика Семена Кочубея. Роботу над п’ятою і шостою частинами «Енеїди» провадив до кінця життя, а незадовго до смерті продав рукопис харківському видавцеві. Вже після смерті письменника, 1842 року, в друкарні Харківського університету вийшло перше повне видання «Енеїди». Саме за ним поема безліч разів передруковувалася аж до наших днів.

Однак найважливіше, що «Енеїда» І. Котляревського і досі залишається цікавою, корисною та актуальною для сьогочасного суспільства. Ця поема, по суті, стала енциклопедією українського народу.

Вона зафіксувала все.

За підрахунками дослідників, у творі майже 7000 слів. І вони означають предмети українського побуту. Тут і одяг, і взуття, і головні убори дівчини, заміжньої жінки, чоловіків. Тут тканини, меблювання, начиння. Тут харчові продукти, сільськогосподарське знаряддя, зброя, музичні інструменти. Згадані народні обряди, звичаї, танці, ігри, хвороби, гуляння тощо. А також купа фразеологізмів, синонімів, жаргонізмів та народно-поетичних порівнянь.

Тож шануймо, вивчаймо та захищаймо своє, бо:

Любов к Отчизні де героїть,

Там сила вража не устоїть,

Там грудь сильніша од гармат,

Там рицар —

всякий парубійко,

Козак там чортові не брат.