Держбюджет-2024: екстремальне виживання

Олена КОЩЕНКО.

Верховна Рада підтримала у першому читанні розроблений урядом проєкт закону про держбюджет на наступний рік. Які його основні показники та які статті витрат кошторису держави наразі є найсуперечливішими?

_{Головні показники і заявлені пріоритети}

ОТЖЕ, проєктом держбюджету-2024 передбачено, що доходи його загального фонду становитимуть 1 трильйон 560 мільярдів гривень, а видатки — 3 трильйони 108 мільярдів гривень. Виходить, на наступний рік уряд зверстав кошторис із найбільшим в історії України дефіцитом бюджету — 1 трильйон 548 мільярдів гривень, що становить близько 20% від загалом прогнозованого ВВП держави (7 трильйонів 824 мільярди гривень). Як за таких умов зводитимемо кінці з кінцями, мабуть, до кінця не можуть передбачити і самі укладачі кошторису.

Недарма розпис коштів на 2024-й вже нарекли «бюджетом екстремального виживання в умовах війни». Остання диктує нам і основну статтю витрат — на cили безпеки і оборони, що дорівнює 1 трильйону 685 мільярдам гривень (21,6% ВВП). «Ця сума на 113 мільярдів гривень більше, ніж маємо цього року», — повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Друга за пріоритетністю — соціальна сфера. Видатки на неї становитимуть 469 мільярдів гривень, що на 25 мільярдів більше, ніж цього року. Щодо напрямів фінансування, то вперше в бюджетному законопроєкті враховано кошти на соціальний супровід військовослужбовців (1 млрд грн) та на виховання сиріт у сім’ях (0,5 млрд).

Переглянуть також прожитковий мінімум, на основі якого формується більшість соціальних виплат, зокрема і пенсійні. 2024-го цей показник пересічно має становити 2920 гривень (наразі 2,5 тис.). Зрозуміло, що навіть така сума аж ніяк не є прожитковою.

Водночас передбачено зростання мінімальної заробітної плати та встановлення її з 1 січня в розмірі 7,1 тис. грн.

Третій пріоритет видатків — медицина. На неї закладено 202 мільярди гривень, що проти нинішнього року +24,4 млрд грн. Зокрема, майже 159 млрд грн передбачено на фінансування Програми медичних гарантій (+16 млрд грн). Це дасть змогу зробити пріоритетними тарифи для хірургічних і опікових пакетів, а також пакети психологічної підтримки і психіатричної допомоги, наголошують у МОЗ. На 90 млн грн буде розширено програму відшкодування вартості лікарських препаратів для лікування розладів психіки і поведінки, 750 мільйонів гривень піде на пільгове зубопротезування для ветеранів. Передбачається також закупівля медичних виробів для лікування травм, у тому числі бойових (травматологічні пластини з гвинтами, стержні, системи фіксації), на загальну суму 599,1 млн грн.

Четвертий пріоритет — підтримка ветеранів. Видатки за цією програмою заплановано збільшити вдвічі проти поточного року: до 14,3 млрд грн.

П’ятий пріоритет — відновлення нашої економіки. Зокрема, у 2024-му Кабінет Міністрів наміряється виділити 549,1 мільйона гривень на завершення будівництва метро у Дніпрі. Та ще 722 мільйони — на подовження третьої лінії метрополітену в Харкові.

_{У пошуках грошей}

ЯК ВІДОМО, на оборонні потреби уряд має право витрачати тільки внутрішні джерела надходжень: наші податки і збори, акцизи, облігації внутрішньої позики, кошти від приватизації тощо. Ці, без перебільшення, астрономічні для нашої країни витрати висмоктують левову частину грошей із держскарбниці. Через що Україна не може самотужки фінансувати названі невійськові бюджетні потреби, зокрема й захищені соціальні статті. Втім, уряд Дениса Шмигаля обіцяє забезпечити їх, іще й без збільшення податків для бізнесу і громадян. Тож де в такому разі розробники бюджетного законопроєкту братимуть на все це кошти? Секрету тут немає. І наступного року, як у 2022-2023-му, всі невійськові витрати планується покрити в основному за рахунок грантів і кредитів від міжнародних інституцій.

За даними Міністерства фінансів, із початку повномасштабного російського вторгнення партнери вже надали Україні 61,8 млрд доларів безповоротної допомоги та позик. Тільки нинішнього року від міжнародної спільноти надійшло 29,7 млрд доларів. Тим часом у проєкті держ­бюджету йдеться, що 2024-го Україна, для того щоб залатати ту саму понад півтора­трильйонну гривневу діру в державному гамані, потребуватиме майже 43 млрд доларів зовнішнього фінансування, або по 3,5 млрд доларів щомісяця. Проте, за словами експертів, проблемою поточного моменту для Кабміну є те, що від жодного з основних фінпартнерів України (США, ЄС, МВФ) наразі катма гарантій, що гроші й надалі надходитимуть регулярно і в необхідному обсязі. Тобто проєкт держбюджету уряд уклав, а от гарантій його забезпечення досі немає.

А нам же, не забуваймо, ще треба буде віддавати своїм кредиторам позичене по світах. Ще й із відсотками. Загалом, за даними Мінфіну, обсяг платежів для погашення державного боргу України 2024 року прогнозується в сумі 606 466,9 млн грн. Такі параметри закладені у проєкті державного бюджету. Виходить, доведеться активно позичати ще й на сплату попередніх боргів…

_{Перерозподіл ПДФО: у регіонах незадоволені}

УРЯД, відмовившись від збільшення податків для бізнесу та для громадян, не припиняє шукати внутрішні резерви, аби наповнити держскарбницю. А це відлунює гарячими дискусіями у стінах парламенту і навіть може затягнути процедуру остаточного ухвалення держкошторису-2024.

Так, чи не найбільшим каменем спотикання став податок на доходи фізосіб (ПДФО, 18%), що стягується на користь місцевих бюджетів із зарплат військовослужбовців. У Кабміні запропонували, щоб цей «військовий» ПДФО ішов до центрального бюджету. Натомість компенсацією втрати доходів місцевих бюджетів буде дотація регіонам у розмірі 33,4 млрд грн.

Як заявив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, упродовж війни на рахунках місцевих органів самоврядування накопичилося 201,8 млрд грн, які, за його словами, лежать там «мертвим вантажем» або ж у воєнний час використовуються недоцільно — на будівництво та ремонт об’єктів, які можуть почекати до кращих часів. У Кабміні питання ставлять так: зараз у регіонах займатимуться тільки тими проєктами, які потрібні для гарантування безпеки і оборони. Загалом наступного року будуть суттєво скорочені всі витрати на будівництво, у тому числі й доріг.

Утім, у багатьох регіонах, а також в Асоціації міст України, це урядове рішення про тимчасове перенаправлення коштів від ПДФО із виплат військовим сприйняли негативно. Є побоювання, що в разі ухвалення такого рішення громади втратять близько чверті власних ресурсів. Деякі з них взагалі стануть неплатоспроможними. І хто проконтролює, куди насправді підуть ці кошти? Вочевидь, ця проблема є чи не найбільш дискусійною при розгляді бюджетного законопроєкту у Верховній Раді.

_{Фінансування органів влади, серіалів}

ПРОТЕ ЦЕ не єдиний суперечливий момент у проєкті державного кошторису. Зокрема, на 2024 рік хочуть збільшити видатки для роботи Верховної Ради, Кабміну, Офісу генпрокурора (на судову владу витрати зростуть на 3 млрд грн — майже до 24,2 млрд), Бюро економічної безпеки (бюджет БЕБ хочуть збільшити на 1,25 млрд грн).

Викликають чимало запитань знову закладені на наступний рік 1,5 мільярда гривень на створення 53 серіалів та фільмів. Їх планують знімати цілком за рахунок державних коштів. Про це повідомив у своєму телеграм-каналі парламентарій Ярослав Железняк. «Я вже думав, що цю тему закрили зі звільненням Ткаченка. Але виявляється, нещодавно держпідприємство «Мультимедійна платформа іномовлення України» вже провело два тендери на зйомки серіалів на 32,6 млн грн», — пише нардеп.

Втім, резонанс у суспільстві набула новина про намір Кабміну збільшити 2024-го майже у п’ять разів фінансування Українського інституту книги (УІК) — до 466 мільйонів грн. Частина цих коштів має піти і на переклад вузькопрофільної професійної літератури, яку в Україні видано переважно російською мовою, або лише нею. Також на часі і розвиток книговидавництва у регіонах...

Звісно, фінансування в розмірі 466 млн грн не гарантує втілення всіх планів УІН, але дасть можливість принаймні частково заповнити бібліотеки українськими книжками.

_{Замість післямови}

ОБГОВОРЕННЯ проєкту держбюджету-2024 триває. Дискусії не вщухають. Остаточне голосування має відбутись у другій половині жовтня — на початку листопада. І, вірогідно, до другого читання нардепи внесуть іще низку змін у різні статті видатків, серед яких на чільному місці будуть оборонні.

Безсумнівно одне: попереду в України ще один тяжкий, зокрема й у фінансовому плані, рік. Усім нам доведеться тугіше затягувати паски. І, може, навіть готуватися до переведення економіки на так звані військові рейки, коли уріжуть або навіть припинять фінансувати ряд бюджетних витрат, включаючи й соціальні та гуманітарні. «Україні переведення економіки на військові рейки рано чи пізно не уникнути. А те, як відбудуться ці зміни — раптово чи плавно, залежатиме від підтримки Заходу», — певен економіст і політолог Олексій Буряченко. На його думку, українцям варто розраховувати передусім на власні сили. І при цьому не занепадати духом, працювати, допомагати одне одному і вірити у Перемогу.