|
Версія для друку На головну Новий депутатський «шедевр» Олена КОЩЕНКО. Чергова
законодавча ініціатива народних депутатів України змусила захвилюватись усі
сільські громади, на території яких є загальноосвітня школа будь-якого ступеня.
Парламентарі пропонують скоротити термін оприлюднення рішення про ліквідацію,
реорганізацію або зміну ступеня загальноосвітньої школи у сільській місцевості
з одного року, як тепер ведеться, до трьох місяців. НА САЙТІ Верховної Ради 22 вересня був
зареєстрований законопроєкт №10083, авторів якого хочеться назвати. Це член
депутатської групи «Довіра» Лариса Білозір, її колеги по групі Микола Кучер,
Владислав Поляк та Сергій Вельможний, а також депутати із фракції «Слуга
народу» Георгій Мазурашу та Олег Дунда. На їхню думку, чинна правова норма, яка
вимагає від засновників загальноосвітніх закладів у сільській місцевості оприлюднювати
своє рішення про їх закриття чи реорганізацію не менш як за рік, стримує
освітню реформу, стоїть на заваді ефективному використанню органами місцевого
самоврядування коштів освітньої субвенції. Аби цього уникнути, ініціатори
законопроєкту пропонують внести відповідні зміни до статті 32-ї Закону України
«Про повну загальну середню освіту». Чи треба ще
раз повторювати, яким болючим питанням для сільських громад є закриття їхньої
школи, котра через брак учнів не вписується у «трансформацію освітньої мережі»
України. Формально громада може й не дати дозволу на ліквідацію навчального
закладу. Проте під шаленим тиском згори чимало з них все-таки мусили погодитись
на реорганізацію чи ліквідацію школи. За інформацією обласних державних
адміністрацій, лише за три роки, із 2019-го по 2021-й, у сільській місцевості
малокомплектних шкіл зменшилося на 1342. Цей процес трохи стишився 2022-го,
коли у червні, після закінчення навчального року, було закрито «всього» 153
сільські школи, половина з яких — початкові. І ось «нагорі» заповзялися
прискорити ліквідацію закладів освіти. Законопроєкт
№10083 про внесення змін до статті 32-ї Закону України «Про повну загальну
середню освіту» щодо спрощення умов трансформації освітньої мережі спрямований
на розгляд Комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій. Хочеться
сподіватися, що там не дадуть йому «зеленого світла». А тим часом
своє слово мовить небайдужа громадськість. Ось які коментарі залишають
співвітчизники під новиною про черговий «шедевральний» зразок законотворчості
народних обранців. «Державі
невигідно утримувати сільські школи, зате їй вигідно утримувати величезну
мережу освітянських структур і армію чиновників-трутнів». «Сільська
школа? Три місяці, і ВСЬО! Так виходить? Сільські школи їм як більмо на оці. Насамперед
страждають діти, яким у разі закриття рідної школи треба буде їздити до іншої.
І нехай вона буде навіть краща, але ж нікого не турбує, що «ощасливленій» такою
школою дитині доведеться прокидатись о пів на шосту ранку, аби встигнути на
шкільний автобус, повертатися додому в сутінках, домашні завдання виконувати
нерідко ночами…» «Хто б
запропонував законопроєкт, який би заборонив навчання дітей чиновників за
кордоном. Можливо, тоді вони б дбали про розвиток освіти в Україні і не робили
б освіту ілюзією»… Утім, заради
справедливості треба сказати, що є й інші думки. «Працюю вчителем англійської в
опорній школі. Цього навчального року до нас приєдналися учні з малокомплектної
школи сусіднього села. Розумні, допитливі, але скільки часу вони згаяли! Уявіть,
один учитель викладав у них іноземну мову і математику. Сказати, що такі
педагоги не знають предметів — це нічого не сказати. Інтерактивна дошка була
для дітей наче диво. Два роки батьки, підбурювані тамтешніми
педагогами-пенсіонерами, не давали закрити старої школи. Діти розповідають, що
рішення таки ухвалили, коли сімдесятидворічний учитель фізкультури дістав
інфаркт просто посеред уроку… Я закликаю батьків передусім думати про рівень
освіти своїх дітей, а не вестися на «страхачки», що «шкільний автобус
зламається», «діти будуть голодними», «взимку мерзнутимуть на вулиці»… Це
цілковита маячня!» Як мовиться,
скільки голів, стільки й думок. Проте одна не дає спокою: навіщо «добивати»
сільські школи саме у воєнне лихоліття, коли чимало навчальних закладів
спорожніли через те, що українських дітей разом із батьками розкидало по світу.
Чи чиновники певні, що вони вже ніколи не повернуться? Навпаки, саме тепер
потрібна дієва державна підтримка загальноосвітніх закладів у селах. Щоб ми
вистояли у цій війні, зокрема й на вітчизняному освітньому фронті. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Відійшла у засвіти «чарівна скрипка» Читати8
ЖОВТНЯ донька народної артистки Героя України Ніни Матвієнко Антоніна
повідомила про смерть матері. Легендарна співачка, яка була душею української
пісні й українства, народилася 1947 року в селі Неділище Ємільчинського району
Житомирщини в багатодітній сім’ї. Багато років вона була солісткою хору імені
Григорія Верьовки, чимало народних пісень з її репертуару завдяки унікальному
голосу стали легендарними. Серед найвідоміших — «Пісня про матір», «Сміються,
плачуть солов’ї», «Квітка-душа», «Колискова».
Справу скеровано до суду ЧитатиДЕРЖБЮРО
розслідувань (ДБР) та Офіс Генпрокурора повідомили про завершення розслідування
справи щодо розстрілу учасників Революції гідності 8-20 лютого 2014 року. До
суду скеровано обвинувальний акт стосовно тодішнього президента В. Януковича та
силового блоку (глав МВС В. Захарченка, СБУ О. Якименка, Міноборони П. Лебедєва
і їхніх заступників, командира київського «Беркута» С. Кусюка та інших).
Вищезазначені особи віддали наказ розстрілювати мітингарів, що призвело до
масових жертв: загинули 67 цивільних, загалом постраждали 887 осіб. Крім того,
колишні голова СБУ та командувач внутрішніх військ МВС після розпаду СРСР
проходили військову службу у збройних силах росії, набули громадянство рф і склали
присягу на вірність її народу. Частина обвинувачених переховується в
анексованому Криму, їх буде взято під варту відразу після визволення цієї
території.
Відзначено достойників ЧитатиОГОЛОСИЛИ
переможців щорічної Національної премії, яка присуджується вчителям. Цього року
нагородили педагогів, які зробили важливий внесок у захист і розвиток освіти
під час війни. В номінації «Дошкілля» премію отримала вихователька дитсадка з
Харкова Вікторія Душина. Лариса Фесенко із села Лісна Стінка на Харківщині
удостоєна цієї нагороди в номінації «Незламність». Жінка пережила зраду колег,
45 діб російського полону і втечу в ніч деокупації Куп’янська. Логопед дитсадка
та реабілітаційного відділення міськлікарні в Миколаєві Катерина Якушевська
удостоєна премії в номінації «Вибір серцем». Педагогом-новатором 2023 року став
фізик із Запоріжжя Максим Гвоздецький, а відзнаку в номінації «Молодий вчитель»
одержав 23-річний Петро Сітек зі Львова.
«Підтримка» співвітчизників ЧитатиПОСТРАЖДАЛИМ
від підтоплення внаслідок підриву ворогом греблі Каховської ГЕС 18 482 жителям
Херсонщини та 1035 — Миколаївщини виплачено понад 97 млн грн держдопомоги.
Заяви на отримання коштів приймаються до 31 жовтня 2023 року включно.
Держпідтримку можуть дістати люди, які на момент підриву станції мешкали (були
зареєстровані/задекларовані) у постраждалих населених пунктах Миколаївської та
Херсонської областей, а також громадяни, які після 6 червня виїхали із підтоплених
районів тимчасово окупованої території.
Працюють над очищенням угідь ЧитатиПОТЕНЦІЙНО забрудненими вважаються 174 000 кв.
км території України, констатувала глава Мінекономіки Ю. Свириденко. Наразі
сапери мають доступ тільки до 21%. Згідно з планом, за чотири роки потрібно
очистити від вибухонебезпечних предметів 470 тис. га сільгоспугідь. Від початку
року було обстежено 43% із них. Нині в Україні сертифіковано 17 операторів
протимінної діяльності, 29 — у процесі сертифікації, ще 40 до неї готуються. До
кінця року штат саперів заплановано збільшити до 5000 чоловік, а 2024-го уряд
виділить на гуманітарне розмінування 2 млрд грн. Цього, як переконана Ю.
Свириденко, має вистачити для повернення в обробіток 200 000 га полів. Оціночна
вартість повного розмінування українських земель може дорівнювати 50 мільярдів
доларів.
Важко жити і вчитися ЧитатиЗГІДНО
з результатами опитування, проведеного Дитячим фондом ООН ЮНІСЕФ, майже 60%
українських учнів та студентів вважають, що через повномасштабну війну їхні
знання погіршилися. Найбільше на успішності позначилися втома та стрес (55,2%
респондентів), а також дистанційне навчання (51,9%). 34,1% опитаних зазначили,
що мали проблеми з технікою та зв’язком. Труднощі виникали переважно з
вивченням математики (68,2%), хімії (39,7%), фізики (39,4%), історії (26,9%) та
англійської мови (22,4%).
Кошти для захисників ЧитатиМІНОБОРОНИ
повідомило про розширення переліку військових, які одержуватимуть додаткову
винагороду. Зокрема, 100 000 гривень нараховуватимуть військовослужбовцям
ракетних військ, артилерії та протиповітряної оборони, які здійснюють вогневе
ураження противника; також тим, хто проводить розмінування у районах ведення
бойових дій (поза цими територіями — 30 000 грн). 50 000 гривень отримуватимуть
службовці зі складу командування та штабів, які командують частинами та
підрозділами, що ведуть бойові дії. Поранені військові, які перебувають у
розпорядженні понад два місяці та за станом здоров’я не мають змоги виконувати
обов’язки, одержуватимуть додатково 20 100 грн, інструктори — від 15 000 до 30
000 грн; строковики — 6000 грн, курсанти — 2350 гривень.
Радіодиктант — у нову дату ЧитатиУ
ЗВ’ЯЗКУ з переходом церкви на новий календар переноситься й День української
писемності та мови, який приурочений до вшанування пам’яті Преподобного Нестора
Літописця — послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія. Отож
тепер свято відзначатиметься 27 жовтня. Цього ж дня відбудеться й традиційний
Радіодиктант національної єдності. Його наживо транслюватимуть телеканал
«Суспільне Культура», «Українське Радіо» та «Радіо Культура», а також сторінки
«Суспільного» в Інтернеті.
|