Добрий господар

Запорука врожайності персикових дерев

Формування чашоподібної крони.

Кущовий вид крони.

ПІЗНЯ осінь — час обрізання плодових. Цей процес омолоджує дерево, формує та підтримує його крону, сприяє взаємозв’язку між вегетативним ростом та плодоношенням. Кожна гілка отримує власний простір, забезпечується гарне сонячне освітлення без затінення та необхідна прозорість крони.

Перед самою обрізкою слід підготувати необхідні інструменти. Вони мають бути справними, очищеними і заточеними.

Інвентар належить продезінфікувати, помістивши у насичений розчин марганцівки. Потім його витягають і дають просохнути.

Обрізають персик після збирання плодів, до середини жовтня.

Плодові гілки, що належать до каркаса дерева, підлягають укороченню.

Варто вирізати всі крихкі, слабенькі гілочки, аби вони не ламалися взимку від снігопадів і тим самим не відкривали рани на рослині.

Якщо на будь-якому пагоні є рани, що викликають підозру на хворобу, їх видаляють повністю. Відтак вирізані гілки спалюють.

Загалом одна з особливостей обрізання персикових дерев після завершення сезону збору плодів для початківців полягає в тому, що сухі, ушкоджені та хворі гілки видаляють першими.

Пагони, що залишилися після процедури, заміщають або підрізають на 20-30 см.

А тепер — увага! Персик може плодоносити тільки на торішніх пагонах. Тому і частина старих гілок, і деякі нові абсолютно ні до чого. А саме:

Ростовий тип пагонів — це листя. Бруньки, що на них утворюються, відповідають лише за листя. Такі гілки необхідно зрізати, інакше вони значно заважатимуть квітам і розвитку фруктів у період активного росту.

Не можна видаляти великих пагонів, на яких розташовані плодовий і вегетативний типи бруньок — інакше не буде хорошого врожаю майбутнього сезону.

Букетні — це невеликі плодові гілки (близько 30 см), на яких знаходяться купки бруньок вегетативного типу. Під час осінньої операції на деревцях до трьох років їх обрізають, а надалі можна не чіпати.

Генеративні, вони ж плодові. Як і букетні, маленькі — до 20 см. Хоч і звуться плодовими, фрукти на них утворюються недоброякісні: якщо й не опадуть, то за смаком програють. Такі пагони зазвичай дають урожай один раз і відмирають узимку.

Вовчкові пагони не дають плодів. Їх не треба зрізати восени лише тоді, коли деревце погано перенесло минулу зиму: вони допоможуть сформувати крону на наступний рік.

Передчасні пагони — їх ще називають літніми. Вони утворюються на змішаних гілках. Зазвичай досить слабкі, тому взимку вимерзають.

Існує кілька поширених методів формування крони персика.

Чашоподібна

У дерев, посаджених навесні, потрібно зробити обрізання цієї ж осені, щоб забезпечити гарне формування чашоподібної крони, при цьому верхівку молодого саджанця зрізують, залишивши пів метра. Її фіксують до планки, дотримуючись кута між гілками і стовбуром 45^О або близько до нього.

Наступного року пагони з боків вже повинні відрости завдовжки на пів метра.

В цьому разі основний пагін укорочують до рівня гілок, що відходять від нього.

Якщо вони недостатньо довгі, до 40 см, тоді їх підрізають до крайньої ростової бруньки.

На гілках вибирають ще близько трьох розвинених пагонів, прив’язують їх до планки.

Решту гілок укорочують до найближчого від головного пагона листка.

Наступної осені потрібно обрізати третину від основних гілок. На них вибирають ще три пагони, з яких видаляють ростові бруньки, спрямовані вниз. Ці гілки закріплюють з допомогою планки, а ті, що залишилися, мають бути зрізані до першого листка.

Завдяки таким діям урожай можна буде зібрати вже на четвертий рік.

Персик часто садять біля стіни, тому при його обрізанні восени варто орієнтуватися на цю умову. Пагони, спрямовані до стіни, зрізують цілком, за винятком квітконосних гілок. Там залишають один-два листки. Відростки з боків, сформовані за рік, дадуть урожай — це означає, що їм потрібна спеціальна увага. На них вибирають по три молоді гілки:

— нижню (основна для заміщення);

— середню (для підстрахування);

— верхню (вона відповідає за подовження родючої гілки).

Гілки, що «дивляться» донизу, вирізають, решту — до другого листка. Цю форму крони називають віяловою, чашоподібною.

Чотирирічне деревце вважають таким, що вже тримає форму. Наступні сезони садівник лише підтримує правильну крону.

Не допускають зростання дерева на понад три метри.

Занадто тонкі гілки видаляють.

Обрізка персиків восени має на меті переважно вкорочування гілок і їх проріджування. Вкорочування потрібне, аби плодоносні пагони, які розрослися, не оголювали скелета.

Укорочувати пагони можна так: сильно (до половини довжини); помірно (коли видаляють до третини гілки); незначно (до чверті).

Проріджування — це видалення цілком непотрібної порості. Таку операцію роблять, щоб зберегти ресурси для потрібних і корисних пагонів. Видаляють сухі та уражені хворобою гілки.

Дещо змінену чашоподібну форму називають покращеною. Вона майже ідентична звичайній чашоподібній, але гілки розташовуються трохи ближче одна до одної, на відстані близько 15 см.

Така форма особливо підходить для фермерської посадки, спрямованої на масовий урожай. Для її формування головний пагін відрізають одразу. Залишають до чотирьох гілок із різних боків, що ростуть рівномірно. Зберігають 45-градусний кут розташування гілок по відношенню до стовбура.

Надалі рослину обрізають за методом звичайної чашоподібної форми, а саме: головний пагін у центрі обрізають щоосені. На гілках, що відросли влітку, рекомендується залишати не більше двох бруньок.

Аби був щедрий урожай, на дереві зберігають приблизно 90 родючих гілок. Якщо дерево не плодоносило, на зиму залишають близько 150 гілок.

Зрізи на деревах обробляють рожевим розчином марганцівки або 0,05-відсотковим мідним купоросом, після чого змащують олійною фарбою або садовим варом. Від гризунів місця зрізу найтовстіших гілок загортають разом зі стовбуром щільною матерією і міцно фіксують на зиму.

Досвідчені садівники для радикального омолодження старого плодового дерева та значного підвищення кількості плодів на кожний п’ятий рік видаляють усі старі пагони, які відросли з першого року, після попереднього ґрунтовного обрізання. Втім, до такого способу омолодження не варто вдаватися недосвідченим садівникам, позаяк неправильними діями можна занапастити рослину.

Кущова крона

Вона не така поширена, як чашоподібна, але трапляється в садах. Забезпечує надходження світла до всіх гілок однаково, гарантує багато плодів та стійкість дерева взимку.

Її форма: головний пагін у центрі мало виражений, а основу становлять три-чотири гілки з обох боків, що розташовані внизу стовбура дерева.

Для утворення кущової форми підходять саджанці, що мають близько восьми гілок з боків. У саджанця першої осені після посадки видаляють головний пагін у центрі. Всі верхні гілки з боків зрізують повністю. В результаті залишається не більше чотирьох гілок внизу, з п’ятьма ростовими бруньками на кожній.

Ці гілки вкорочують наступного року на чверть чи на третину. Молоді пагони, спрямовані донизу, видаляють, інші залишають.

Наступної осені з пагонів, що залишилися, вибирають групу до восьми штук. Вони дадуть урожай на четвертий рік, а решту слід обрізати до двох листків. Гілки по центру, що замінили головний стовбур, обробляють аналогічно. На четверту осінь вибирають розташовані під правильним кутом плодоносні гілки. А ті, що розташовані горизонтально і спрямовані донизу, зрізують під основу.

Неправильно проведена обрізка може призвести до поганих наслідків для рослини. У молодих саджанців це дасться взнаки повільним зростанням. Дорослі ж персики неправильно формуватимуть суцвіття, що дасть невелику кількість зав’язі.