• Освітня панорама

_{Iсторія знову обов’язкова}

Олена БЕГМА.

У 2024 році випускники шкіл та абітурієнти, які вступатимуть до закладів вищої освіти, знову складатимуть спрощене ЗНО — національний мультипредметний тест. Але кількість предметів у ньому на відміну від минулого навчального року збільшиться. Зокрема, Міністерство освіти повернуло у випробування ще один обов’язковий предмет — історію України (період XVI-XXI ст). Водночас розширено список предметів на вибір. З’явилася окремим предметом українська література. Повернули й географію. Таким чином, вступне мультипредметне випробування міститиме чотири предмети. Тестування проводитиметься протягом одного дня з перервою. На кожні два предмети — по 60 хвилин.

 2024-го тестування може стартувати у травні, тому реєстрація розпочнеться раніше. Його проведуть у тимчасових екзаменаційних центрах, які розмістять у навчальних закладах по країні та подекуди за кордоном. Випускники шкіл, які не планують вступати до закладів вищої освіти, можуть не складати НМТ.

Без ноутбука навчатися складно

ЗГІДНО з даними Міносвіти, у 2022/2023 роках понад 1,5 млн українських дітей долучилися до онлайн-уроків. При цьому не менш ніж 516 тис. школярів соціально вразливих категорій були позбавлені такої можливості через відсутність електронного пристрою для освітніх цілей. Аби задовольнити їхні потреби, уряд співпрацює з бізнесом, різними фондами та організаціями. Зокрема, торік 35,2 тис. учнів одержали ноутбуки. До кінця року ще 40 тис. пристроїв передадуть у школи Чернігівської, Сумської, Харківської, Луганської, Донецької, Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської, Херсонської, Одеської областей, в яких переважає дистанційна освіта. Батькам учнів вразливих категорій належить звернутися до адміністрації школи і подати відповідну заяву, підтвердивши таку необхідність. «Важливо тримати зв’язок саме зі своїм навчальним закладом, бо його керівництво вирішує, хто отримає комп’ютерну техніку, після того як вона надійде до школи. Міносвіти не може впливати на ці рішення», — наголошують у відомстві. В разі, якщо одержаний ноутбук зламався, ремонт має забезпечити навчальний заклад. Коли ж відновити ноутбук неможливо, або він, наприклад, загубивсь, у школі складають акт списання чи втрати.

_{Першій підземній школі бути}

ВОРОГ нещадно обстрілює території, наближені до фронту. Серед них і Харків. Тож місто планує побудувати першу в Україні підземну школу, яка відповідатиме найсучаснішим вимогам до захисних споруд. Про це повідомив мер міста Ігор Терехов. «Таке укриття дасть змогу продовжити безпечне очне навчання тисячам харківських дітей навіть під час ракетних загроз», — наголосив він. Водночас міський голова запевнив, що місто, незважаючи на брак бюджетних коштів, «ні на гривню» не скоротить видатки на сферу освіти.

За даними МОН, в Україні лише 15% шкіл мають укриття такої надійності, що дозволяють працювати повністю в очному форматі цього навчального року.

Студентсько-віковий нюанс мобілізації

ПІД ЧАС повномасштабного вторгнення кількість студентів віком понад 25 років у вітчизняних університетах і коледжах зросла на 75 тисяч. Зокрема, на 33 тисячі стало більше тих, що вступили до магістратури. Також багато хто почав здобувати другу, неспоріднену з уже здобутою раніше вищою освітою. На думку міністра освіти Оксена Лісового, для багатьох це просто «шпарина» уникнути мобілізації. Він підтримав законопроєкт, який передбачає скасування відстрочки від мобілізації для студентів старше 30 років, які здобувають другу або й третю не послідовну вищу освіту. Натомість відстрочка зберігатиметься для студентів-чоловіків, які не досягли 30 років і здобувають послідовну освіту, а також для педагогічних працівників закладів фахової передвищої освіти. Наразі документ перебуває на розгляді профільного парламентського комітету. Нагадаємо, згідно з чинним законодавством, призову не підлягають усі здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти і докторанти, які навчаються на денній або дуальній формі (незалежно від віку).

_{Дитсадків дедалі менше}

УПРОДОВЖ двох останніх років у сільській місцевості припинили існувати 415 дитсадків. Ця цифра була оприлюднена на Всеукраїнському форумі «Позашкільна освіта 2023: виклики та рішення». До скорочення призводить ліквідація чи реорганізація закладів позашкільної освіти у процесі децентралізації та брак фінансів у сільських територіальних громадах на їх утримання. Така ж песимістична тенденція, вказують експерти, спостерігається і в містах. Загалом же по Україні кількість дітей, які відвідують дошкільні заклади, зменшилась на понад 340 тисяч.

_{Зовсім скоро осінні канікули}

ВЖЕ ДРУГИЙ рік поспіль школярі розпочали навчання в умовах повномасштабної війни. Навчальний рік триватиме по 28 червня. Кінцева дата може відрізнятися залежно від регіону, оскільки відповідне рішення залишається за місцевою владою. Вже відома дата осінніх канікул, хоча освітні заклади можуть і самостійно формувати структуру навчального року. Проте у більшості шкіл вони розпочнуться 23 жовтня і триватимуть по 29 жовтня. До речі, зимові канікули намічені з 23 грудня 2023 року по 7 січня 2024 року, весняні — з 25-го по 31 березня, літні — з 29 червня по 31 серпня 2024-го.

Яка має бути вага учнівського рюкзака

БАТЬКИ, які щоранку споряджають синів і дочок до школи, не завше звертають увагу, наскільки важкий у дитини ранець за плечима. Щодо цього, виявляється, діють відповідні розроблені фахівцями МОЗ санітарні правила. Вага щоденного комплекту підручників і письмового приладдя не повинна перевищувати: у 1-2 класах — 1,5 кг; 3-4 класах — 2 кг; 5-6 класах — 2,5 кг; 7-8 класах — 3,5 кг; 9-11 класах — 4 кг.

Загалом же шкільний рюкзак для учнів молодшої школи не має перевищувати 10% ваги дитини. Для учнів середньої та старшої школи — 15%. Тобто, якщо школяр важить 30 кг, то ранець з усім шкільним приладдям та іншими речами має «тягти» не більше ніж 3-4,5 кг. Інакше дитина буде дуже стомлюватися, відчуватиме болі у спині і псуватиме собі поставу. Та, на жаль, учні дуже часто змушені тягати значно важчі шкільні сумки. Відтак із року в рік зростає число дітей з хворобами хребта. Перейти ж на використання електронних підручників мають змогу аж ніяк не всі учні.

_{Реорганізація авіауніверситету}

ЗОВСІМ скоро Національний авіаційний університет зазнає суттєвих трансформацій. Міністерство освіти і науки вирішило його реорганізувати. Відповідний документ уже напрацьований.

Перше, що пропонують у відомстві, — створити з юридичної особи НАУ два заклади вищої освіти. Це будуть Київський авіаційний інститут і Державна льотна академія, розташована у місті Кропивницький. Саме ці два заклади мають стати ключовими центрами, в яких розвиватиметься авіаційна галузь України. На їх базі готуватимуть пілотів, розроблятимуть нові дрони, підтримуватимуть вітчизняну воєнну промисловість тощо. У перехідний період усі студенти НАУ продовжать навчання, викладачі також залишаться на своїх посадах.

Рішення про реорганізацію НАУ було ухвалено через низьку ефективність закладу та його керівництва. Жодного БПЛА після початку повномасштабного вторгнення там не розробили, пояснили у МОН.