Архів
Вівторок,
7 листопада 2023 року

№ 45 (20037)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Листопад
  Версія для друку          На головну
  • Неоголошена війна

Віртуальні дискусії навколо «глухого кута»

Михайло ВЕДМІДЬ.

ЯК НЕ ДИВНО, але найбільший суспільний резонанс в Україні минулого тижня викликали дві публікації заокеанських ЗМІ. Це стаття Саймона (не плутати із Савіком) Шустера у журналі Time, присвячена діяльності Володимира Зеленського, та інтерв’ю і стаття Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного у виданні The Economist.

Автор матеріалу про українського Президента зазначає, що Зеленський категорично проти навіть тимчасового перемир’я, хоча анонімні співрозмовники з оточення Президента нібито визнали, що Україні не досягти перемоги. Один із давніх членів президентської команди каже, що найбільше Зеленський відчуває себе зрадженим своїми західними союзниками. Мовляв, вони залишили його без засобів для перемоги у війні. Але переконання очільника України не змінилися. Попри нещодавні невдачі на полі бою він не має наміру припиняти боротьбу або домагатись якогось миру. Впертість Зеленського, вважають деякі його помічники, зашкодила зусиллям їхньої команди розробити нову стратегію, нове послання. Поки вони обговорювали майбутнє війни, одне питання залишалося табу: можливість укладення мирної угоди з росіянами. Також у статті розповідається про проблему з корупцією в нашій країні.

На публікацію відреагували секретар РНБО Олексій Данілов і радник голови Офісу президента Михайло Подоляк. Перший критично висловився на адресу анонімних співрозмовників автора і закликав українські правоохоронні органи встановити імена цих людей. Другий також наголосив, що з журналістами треба працювати відкрито, бо «анонімність — це зло».

На що трохи згодом Саймон Шустер відповів, що під час підготовки своєї статті спілкувався лише з чинними радниками Президента Володимира Зеленського. Ну а їх анонімність пояснив тим, що вони вирішили не піддавати себе ризику.

Своєю чергою Валерій Залужний вважає, що ситуація на фронті зайшла у глухий кут. Так, за п’ять місяців контрнаступу Україні вдалося просунутися всього на 17 кілометрів. А росія десять місяців вела бої навколо Бахмута на сході, «щоб взяти місто розміром 6 на 6 кілометрів».

Для виходу з глухого кута, на думку Валерія Залужного, потрібен потужний технологічний стрибок. Він самокритично зізнається — припускав, що зможе зупинити росію, знекровивши її військо: «Це була моя помилка. Росія втратила щонайменше 150  000 загиблих. У будь-якій іншій країні такі втрати зупинили б війну».

Головнокомандувач ЗСУ вважає, що війна переходить на новий етап — «позиційна» боротьба зі статичними та виснажливими боями. Це, на його думку, дає можливість росії відновити сили. «Її оборонна промисловість нарощує обсяги виробництва, незважаючи на безпрецедентні санкції. Наші партнери по НАТО теж різко нарощують свої виробничі потужності. Але для цього потрібен щонайменше рік, а в деяких випадках, таких, як літаки і системи управління та контролю, — два роки», — говорить генерал. Він уважає, що позиційна війна — це тривала війна, яка приховує величезні ризики для українських збройних сил та держави. Якщо Україна хоче вирватися з цієї пастки, то нам знадобляться перевага в повітрі, значно покращені засоби радіоелектронної та контрбатарейної боротьби, нові технології мінування і здатність мобілізувати і тренувати більше людського резерву, певен Головнокомандувач.

Цю публікацію в Україні спершу ніяк не коментували. Натомість у москві та Вашингтоні відреагували відразу. Прессекретар президента рф дмітрій пєсков цинічно заявив: «Ні, вона не зайшла у глухий кут. Росія послідовно продовжує проведення спеціальної військової операції. Всі цілі, які ставилися, повинні бути виконані».

Координатор ради нацбезпеки Білого дому Джон Кірбі своєю чергою зазначив: «Ця стаття лише відзначає, як важливо й надалі підтримувати Україну… Роботу на цьому напрямі нам серйозно може полегшити Конгрес, якщо ухвалить комплексний пакет допомоги Україні».

І тільки за кілька днів статтю Залужного прокоментував заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква: «На місці військових я б, напевно, найменше, що робив би, це б коментував для преси, для відкритої публіки те, що відбувається на фронті…»

Тим часом за океаном на телеканалі NBC News із посиланням на неназваних нинішніх і колишніх американських високопосадовців з’явилась інформація, що представники США та Євросоюзу почали обговорювати з Україною можливість проведення мирних переговорів із росією.

За даними телеканалу, в цих обговореннях, зокрема, йшлося про те, від чого Україні, можливо, доведеться відмовитися, аби досягти домовленостей. Ці дискусії є відображенням ситуації на фронті та політичної ситуації у Європі й Сполучених Штатах.

На цьому тлі зрозумілішою стає досить дивна заява міністра оборони рф сергія шойгу, яку він зробив на початку минулого тижня, виступаючи на Пекінському оборонному форумі. За його словами, москва готова до переговорів про «постконфліктне врегулювання кризи в Україні» та про подальше «спів-існування» із Заходом.

Втім, у суботу, 4 листопада, на пресконференції з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн Володимир Зеленський зазначив, що не вважає ситуацію на фронті патовою і що Україна не вестиме переговорів із росією. Глава держави також спростував інформацію про тиск на нього з боку партнерів з метою перейти до переговорів із кремлем: «На сьогодні ніхто не тисне з лідерів ЄС, Сполучених Штатів... Щоб ми зараз сіли з росією розмовляли і щось їй віддавали — не буде такого».

Отака от позиція основних «зацікавлених сторін» на сьогодні. Що буде завтра? Побачимо.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Жорстокі реалії
Читати
Закликають не добивати фермерів
Читати
Накопичено, кажуть, достатньо
Читати
Зимуватимуть за кордоном
Читати
Для всіх іще багато роботи
Читати
Приватних надходжень поменшає
Читати
Намагаються втекти?
Читати
Щоб дитина була українцем
Читати
Автозлодії скорочують «діяльність»
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове