|
Архів Вівторок,
№ 45 (20037) |
 Про нас |
 Реклама |
 Поточний номер |
 Передплата |
| |
| Малюнки А. Василенка | PDF архів | Архів |
| У номері: | Листопад |
|
|
|
|
||||||
|
||||||||
|
||||||||
|
| ||||||||
Версія для друку На головну
Та, що зустрічає в «Маріїній долині» Лариса ПИЛИПЕНКО.
Красива доля вродливої жінки. Непересічний талант художниці. Стрімка дорога до визнання і дуже коротке життя, відміряне Богом. Усе це — про Марію Башкирцеву, українку за походженням, яка стала визначною постаттю в царині світового мистецтва. Як би не хотілося росіянам її «приватизувати», світ пам’ятає її українкою. НАДЗВИЧАЙНУ популярність у світі здобув «Щоденник» Марії, який вона почала писати приблизно з 13 років французькою. Це філософський опис європейської буржуазії кінця ХІХ століття. Наскрізною темою в «Щоденнику» є бажання дівчини досягти слави. Водночас Марія пророче побоювалась, що хвороба вкоротить віку, тому пише: «Якщо я не помру молодою, я сподіваюся жити як велика художниця; але якщо помру молодою, я маю намір мати свій щоденник, який не може бути нецікавим, опублікованим». Марія народилася 23 листопада 1858 року в селі Гайворонці, що на Полтавщині, в родині заможних землевласників. Коли Муся була ще маленькою, батьки вирішили розлучитися. Забравши чотирирічну Марію і дворічного Павла, мати повернулася до батькового дому в село Черняківка Полтавської губернії. Дівчинка зростала в любові, її пестили і оберігали від будь-яких неприємностей. З дитинства вчили мовам, гри на фортепіано та малюванню. Коли їй виповнилося 12, батьки трохи примирилися й дійшли згоди — Башкирцев сина забрав до себе, а Марія, залишившись із матір’ю, виїхала до Європи. Батьки сподівались, що тамтешні клімат і лікарі зупинять розвиток сухот. Змінювались місця проживання — Відень, Баден-Баден, Ніцца, та незмінним залишалось прагнення дівчини до освіченості. За п’ять місяців опанувала трирічний курс гімназії. У той період вона й почала писати «Щоденник», який згодом буде перекладено кількома мовами. Прем’єр-міністр Англії Вільям Гладстон 1890 року назвав його однією з найвидатніших книг XIX століття. Паризький період життя Марії Башкирцевої позначений активним ритмом життя, розкриттям її талантів. Та хвороба нагадувала про себе, дівчина наче відчувала, як багато їй слід встигнути. Мріяла стати співачкою, годинами займалася музикою, але туберкульоз прогресував, зрештою вона втратила голос. Поїздка до Італії подарувала нове захоплення — живопис. У своєму «Щоденнику» писала, що днями милувалася картинами в галереях. Марія почала брати уроки художньої творчості і вже на одному з перших за півтори години написала натурний портрет. У Парижі вона займається в майстерні Жуліана, досягає успіхів. У січні 1879 року мисткиня отримала медаль на конкурсі, який проводили в майстерні. Згодом її робота «Молода жінка читає» була представлена в Паризькому Салоні (всесвітня виставка творів живопису та скульптури, яку регулярно проводить Французька академія мистецтв). Це був справжній тріумф і неабияке досягнення для художниці, величезний крок до визнання, про яке вона мріяла. Нову хвилю творчого піднесення талановита художниця отримала після зустрічі зі знаменитим художником Жулем Бастьєн-Лепажем. Відвідавши майстерню Марії, маестро був вражений її роботами. Натхненна високою оцінкою, Башкирцева 1883-го представила Паризькому Салону три картини, а журі вкотре високо оцінило талант українки. Вона стала знаменитою в багатьох країнах, зокрема і на батьківщині. Планів і задумів було багато, проте хвороба попри лікування перемагає, забирає сили, виснажує. Молода жінка втрачає слух, знемагає від болю, але намагається кожен день прожити з користю. Башкирцева виявила себе майстринею жанрового живопису. Малювала світ паризького передмістя: служниць, робітниць, безпритульних дітей та школярів. Її роботи завойовували численні медалі та призи на виставках, європейська преса писала про неї із захопленням. 1879 року на мистецькому конкурсі Башкирцева удостоєна золотої медалі, її творчість високо оцінювали Анатоль Франс та Еміль Золя. Світ тим часом читав «Щоденник» Марії. Він захоплював уже з перших рядків, у оповіді розкривався внутрішній світ людини: діалоги між добром і злом, глибина любові. Та особисте життя авторки цієї сповіді не склалося. Ще у Римі Марія закохалася в племінника кардинала Антонеллі П’єтро, а сама вона запала в серце графу Вінченцо Брускетті. Ці душевні переживання Марія детально описує в щоденнику, але заміж вона так і не вийшла. Хвороба забрала життя талановитої українки на самому злеті. Її не стало у жовтні 1884 року. На могилі Башкирцевої на паризькому цвинтарі звели капличку, всередині якої розмістили незакінчену роботу «Святі дружини», а також поставили її мольберт і палітру. Ґі де Мопассан, дізнавшись про смерть Башкирцевої, вигукнув: «Це була єдина Троянда в моєму житті. Я мав усипати її шлях квітами, якби знав, що він буде такий короткий!». Нині оригінали картин мисткині є рідкістю: більша їх частина загинула під час Другої світової війни. Роботи Марії зберігаються в музеях України, Франції, Нідерландів, США, рф. Цікаве дослідження — роман «Марія Башкирцева» — залишив співвітчизникам український літературознавець Михайло Слабошпицький. У селі Черняківка на Полтавщині місцеві жителі зберігають пам’ять про видатну землячку: створили музей Башкирцевої та назвали галявину «Маріїною долиною». Щороку на день молоді тут відбувається фестиваль із виставками художніх робіт народних умільців і досвідчених рукодільниць, виступають районні колективи художньої творчості. Версія для друку На головну |
Жорстокі реаліїЧитатиЗакликають не добивати фермерівЧитатиНакопичено, кажуть, достатньоЧитатиЗимуватимуть за кордономЧитатиДля всіх іще багато роботиЧитатиПриватних надходжень поменшаєЧитатиНамагаються втекти?ЧитатиЩоб дитина була українцемЧитатиАвтозлодії скорочують «діяльність»Читати |
|
