Олена БЕГМА.

Екологічна панорама             

_{Пустелі не буде}

ТЕРИТОРІЯ осушеного Каховського водосховища, на якому російські терористи підірвали греблю, почала заростати рослинністю. Там на мулах уже формується молодий заплавний вербовий ліс, а де дно вкрите черепашками, — ділянки з розрідженою рослинністю. На дні водосховища навіть відновлюється річка Кам’янка, яка протікала тут, поки не стали будувати Каховську ГЕС. Про це повідомила Українська природоохоронна група — UNCG.

Каховську ГЕС почали споруджувати у вересні 1950 року на місці українського історичного краю — Великого Лугу, саме тут розташовувалась низка Запорозьких Січей. Відтак луг повністю пішов під воду разом із великою спадщиною козацтва. Під час зведення гідроелектростанції викопали близько 800 млн куб. м ґрунту, затопили десятки тисяч га лук та 2,8 тисячі га ріллі. Під воду пішли й сотні сіл — 37 тисяч людей примусово перемістили в нові поселення на узбережжі.

Нагадаємо, у ніч проти 6 червня 2023 року російські окупанти підірвали дамбу Каховської ГЕС, що стало причиною масштабної техногенної катастрофи. Штучна повінь затопила десятки населених пунктів на правому та лівому берегах Дніпра. Загинули люди, водою зірвало тисячі тонн ґрунту разом із живими істотами та рослинами. Були розмиті АЗС, хімічні склади, скотомогильники, вигрібні ями тощо. Все це потрапило до акваторії Чорного моря.

_{Нарешті «взялися» за джипи в Карпатах}

ОСТАННІМИ роками катання заповідними зонами (лісами, луками, горами, узбережжями річок) на джипах та інших всюдихідних транспортних засобах, як-от мотоциклах ендуро, квадроциклах та багі, стало вельми популярним. Спершу це була розвага для багатіїв, які полюбляли влаштовувати перегони там, де «простим смертним» кататися зась. Також приїздили, щоб поганяти на всюдиходах по українських заповідниках, іноземці, адже в багатьох європейських країнах джипінг уже давно заборонений. Згодом ця сумнівна розвага розповсюдилася на масового туриста, ставши справжнім болем для Українських Карпат. У наші дні майже всі популярні гірські вершини, скажімо, Захар Беркут у Славському, Гемба у Пилипці, Маковиця у Яремчому, заполонили місцеві «бізнесмени», які пропонують ледачим туристам за гроші з вітерцем прокотитися до самісінького вершечка гори. Звісно, ніякої офіційної дороги там нема…

Проте ця розвага тягне за собою купу проблем. З одного боку, серйозно шкодить довкіллю: колесами знищуються рослини і тварини, а шкідливі речовини з «автомобільного сліду» забруднюють довкілля. З іншого — ці транспорті засоби небезпечні для людей — як пішоходів, які змушені вивертатися під час сходження на гору, аби не потрапити під колеса та не надихатися пилом, так і пасажирів таких автомобілів, адже технічний стан джипів та квадроциклів ніким не контролюється.

Міністерство захисту довкілля і природних ресурсів ініціювало заборону джипінгу в заповідних зонах, розробивши відповідний законопроєкт. Це допоможе захистити біорізноманіття від знищення та хімічного забруднення, шумів і вібрацій, спричинюваних автомобілями, певні у відомстві.

_{Позбуваються могильника дусту}

НЕПОДАЛІК Одеси розпочали ліквідацію могильника зі 147 тоннами дусту, зібраного ще 1979 року із затонулого біля берегів Одещини судна і просто закопаного тут у землі. Це сховище постійно загрожувало екосистемі регіону. За словами місцевих мешканців, звідти постійно поширювався неприємний запах, хімікати проникали в ґрунт, а отруєні стічні води текли у Хаджибейський лиман. Що вже казати про нинішні воєнні часи, адже після ймовірного влучання в нього російської ракети могло статися забруднення ґрунтів та водних ресурсів… «Прибраний інсектицид невдовзі відправлять на утилізацію, цим займеться підприємство «УкрЕкоПром», яке має потужності для переробки небезпечного хімікату та зобов’язалося це зробити до кінця 2023 року. Виконавець робіт вивезе відходи на своє підприємство і знищить шляхом спалення», — йдеться у повідомленні Одеської воєнної адміністрації.

Між іншим, великим бичем України є і могильники пестицидів та інших хімікатів, які десятиліттями без належного захисту лежать у землі. Так, нещодавно тільки на Чернігівщині з території десяти громад було вилучено понад 40 тонн «нічийних» пестицидів. А загалом в області, за даними ОВА, захоронено щонайменше 450 тонн різної хімічної отрути.

_{У Дніпрі не продихнути}

ЗГІДНО з даними Центральної геофізичної обсерваторії, Дніпро визнано містом із найвищим рівнем забрудненості повітря в Україні. Причиною є робота тамтешніх підприємств (із заводських труб постійно клубочиться бурий дим, а містяни нарікають на специфічний сморід і пил від різних виробництв), вихлопні гази. Ясна річ, наближеність регіону до лінії фронту також дається взнаки… Загалом, за словами екологів, Дніпро постійно перебуває у першій п’ятірці міст із найбільш забрудненим повітрям. Раніше в лідерах були Маріуполь, Кривий Ріг та Донецьк, але через повномасштабну війну там неможливо виміряти якість повітря або ж місцеві виробництва зменшили свою діяльність.

_{Опале листя: згрібати чи ні?}

БІОЛОГИ радять не згрібати опале листя й не викидати його, а залишати на своїй ділянці чи газоні. Це, мовляв, дасть користь природі. Хоча б тому, що товстий шар опалого листя — дуже важливе середовище для існування дикої природи. Така «листяна шуба» холодної пори стає притулком для різних дрібних тваринок. Всілякі істоти покладаються на це важливе для свого виживання місце, де вони можуть знайти корм та укриття, а в багатьох випадках завершити свій життєвий цикл. Водночас завдяки товстому листяному покриву холодної зими чимало видів комах-запилювачів теж мають середовище для життя. Що дає змогу і їм пережити зиму, а потім з’явитися, щоб потенційно запилювати ваш садок та допомогти контролювати шкідників.

_{Збіднілі води Азовського моря}

ЕКОЛОГИ б’ють на сполох: унаслідок того, що російські загарбники під час окупації ними Маріуполя перекрили тамтешні річки, значно зріс рівень солоності Азовського моря. Через це у його акваторії істотно поменшало риби. Також на берег викидає величезні масиви мертвих медуз… Тим часом у країні-агресорці цинічно стверджують, буцімто вони розробили програму з порятунку Азовського моря, розраховану до… 2040 року. Наразі ми бачимо, що це за «порятунок» довкілля: ворог нищить усе живе на українській землі.

_{Сезон тиші на водоймах}

ІЗ ЛИСТОПАДА щодо більшості українських водойм почала діяти осінньо-зимова заборона на вилов водних біоресурсів у зимувальних ямах, яка триватиме аж до початку нерестового періоду. У зв’язку з чим Держрибагентство нагадало загальні правила для рибалок.

Упродовж усього означеного часу риболовля дозволяється лише за межами зимувальних ям. Загалом же, якщо водойма не вкрита кригою, то ловити рибу дозволяється нахлистовими, донними, поплавковими вудками та спінінгами всіх видів із застосуванням штучної або природної принади, загальна кількість гачків на яких не має перевищувати семи одиниць на одного рибалку. А якщо водойма вкрита кригою, то риболовля дозволяється тільки вудками та жерлицями. Також необхідно пам’ятати, що в осінньо-зимовий період (від льодоставу до скресання криги) забороняється використовувати знаряддя лову, оснащені гачками, у яких відстань від цівки до кінчика жала перевищує 10 мм. А протягом усього року забороняється використання одинарних з’єднаних між собою, подвійних і потрійних гачків без блешні, природної або штучної принади. За недотримання зазначених норм передбачено покарання у вигляді адміністративного штрафу або й кримінальної відповідальності, а також відшкодування заподіяних рибному господарству збитків.