Архів
Вівторок,
14 листопада 2023 року

№ 46 (20038)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Пост здоров’я
  Версія для друку          На головну

Чи допоможуть великі штрафи?

В Україні почала діяти нова система покарання за порушення правил риболовлі

Микола МОСКАЛЕНКО.

ГОЛОВНЕ нововведення, яке треба знати охочим посидіти з вудкою чи спінінгом на березі водойми, це те, що відтепер заскочених «на гарячому» порушників рибоохоронного законодавства при визначенні міри покарання не поділятимуть на підприємців та фізичних осіб. Постановою №1042 Кабінету Міністрів для них затверджено єдині розцінки.

Ще донедавна нараховували різні суми збитків за однакові порушення. Але віднині, наголошують у Мінагрополітики, для обчислення розміру шкоди запрацювали єдині штрафні такси як для підприємців, так і для фізичних осіб. Ця єдина такса обчислюється у неоподатковуваних мінімумах доходів громадян, спеціально визначених законодавством для нарахування штрафів. Станом на 2023 рік відповідний показник становить 17 гривень (не плутати з терміном «податкова соціальна пільга», яка дорівнює 1342 грн). Тож можна підрахувати ймовірну суму штрафу за незаконний вилов риби конкретного виду відповідно до нового природоохоронного правочину.

Наприклад, якщо піймати одного веслоноса (гібрид осетрових), то розмір заподіяної шкоди оцінюватиметься у 1110 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Помноживши 17 на 1110, виходить, що розмір штрафу становитиме 18 870 грн. Такса за незаконний вилов однієї форелі — 425 неоподатковуваних мінімумів, тобто 7225 гривень, сома європейського — 301 (5117 грн), судака звичайного — 211 (3587 грн), щуки — 204 (3468 грн), рака — 196 (3332 грн), окуня — 186 (3162 грн), білизни (жерех) чи ляща — 97 (1649 грн), лина — 94 (1598 грн), плоскирки, плітки або краснопірки — 92 (1564 грн)… А якщо у заборонений для вилову період року або в тому місці водойми, де запроваджено заборону на риболовлю, піймати кілограм хамси, то штраф становитиме 85 грн (п’ять неоподатковуваних мінімумів), за кілограм кільки — 99 грн (сім мінімумів)… Усі виручені від компенсації шкоди гроші у міністерстві обіцяють спрямовувати на відтворення водних біоресурсів.

Що ж, як бачимо, за деякими видами риб штрафи для рибалок-любителів зросли у десятки разів, як-от за окуня, плітку, плоскирку, краснопірку. Ці штрафи є непідйомними для більшості простих рибалок, у саках яких рибінспектор може виявити «зайву» рибину. Але з іншого боку такі, сказати б, агресивні дії уряду можна пояснити масштабом браконьєрства на вітчизняних водоймах.

Утім, питання радше полягає в тому, а чи спроможні запроваджені великі штрафи розв’язати проблему, яка вже давно стала бичем рибоохоронної галузі? Адже, як вважають експерти, головне — це дієвість контролю за дотриманням рибоохоронного законодавства в країні. Ні для кого не секрет, що на шляху нересту риб стоять браконьєрські сітки. А колись, щоб нічого не завадило рибі в цей потаємний для неї період відтворюватися, забороняли дзвонити в церквах, проїжджаючим берегом возам обмотували колеса ганчірками, щоб вони не скрипіли. Сьогодні ж численні моторизовані браконьєрські бригади тоннами виловлюють рибу з ікрою, позбавляючи наші водойми майбутнього.

Тим часом, стверджують екологи, фіксується не більше ніж 15% порушень, а незаконний вилов перевищив офіційний і становить близько 90-100 тисяч тонн водних ресурсів на рік. Щодня з наших водойм незаконно виловлюється понад 400 тонн «живого срібла»! За твердженням учених, якщо найближчим часом не припиниться бездумне, злочинне використання рибного потенціалу, то до 2050 року в наших річках риби не залишиться взагалі.

На жаль, величезний масштаб незаконного вилову пов’язаний із корупцією в органах рибо­охорони. Ті, кому держава довірила охороняти плеса, часто стають посібниками браконьєрів. Це від них, а не від добросовісних рибалок-любителів, сьогодні найбільша шкода водоймам і природі.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
ПДФО таки заберуть
Читати
До наступного року
Читати
Негідники активізувалися
Читати
«Збідніння» найзаможніших
Читати
Очікують на хороший урожай
Читати
Така радісна і важка річниця
Читати
Евакуація проходить зі скрипом
Читати
Кризові часи спонукають допомагати
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове