Добрий господар

У прикопі краще

 КУПУЮЧИ саджанці, зазвичай їх одразу й садять. Здебільшого це правильно. Та іноді варто скористатися методом прикопування. Здавалося б, навіщо прикопувати, якщо можна тут-таки посадити?

Зауважимо: мова про посадковий матеріал із відкритою кореневою системою.

Пересадка — це серйозний стрес для рослини, і не кожна здатна його подужати. Якщо деревця (наголосимо: морозостійких сортів!) придбані у відповідні для садіння терміни, міцні та добре розвинені, тоді можна сміливо садити їх на постійне місце. А от якщо куплені рослини теплолюбні чи слабкі, то доцільніше прикопати такі на зиму, а висадити вже навесні.

Ще одна причина відмовитися від пізньої посадки: купили деревце восени, а з місцем не визначились або ж не встигли підготувати посадкову яму. Пошкодуйте рослину, не садіть куди доведеться, щоб навесні переселити на постійне місце. Краще прикопайте до весни. Інакше може статися так, що ранньою весною коріння рушить у ріст (а зовні це ніяк не дається взнаки!), а ви знову викопаєте деревце, щоб пересадити на постійне місце. Отже, для рослини черговий стрес, як наслідок — затримка у рості, проблеми з приживанням, низька стійкість до хвороб та шкідників... Загалом, нічого хорошого.

Практика доводить, що з посаджених восени молоденьких деревець плодових випадає близько 30%, а у прикопі всі залишаються живі. Найімовірніше, коренева система не встигає укоренитись і вимерзає. Адже при посадці товщина шару ґрунту, що вкриває коріння, набагато менша, ніж у прикопі.

Сам процес прикопування мало чим відрізняється від посадки. Місце вибирають найвище в садку, що не підтоплюється навесні. Добре, якщо воно буде захищене від холодних вітрів стіною або суцільним парканом.

Саджанці мають лежати верхівками на південь. При такому розташуванні можливість зазнати ними сонячного опіку кори мінімальна (промені потрапляють на неї побіжно). Якщо ви плануєте додатково вкрити садивний матеріал, можете укладати верхівками в будь-який бік.

На саджанцях не має бути листя. Купили рослину з листям — його потрібно видалити. Адже коренева система пошкоджена, вона зараз не працює, а поверхня листків продовжує випаровувати вологу. Коли деревце не отримує вологи через кореневу систему, воно бере її з власних ресурсів.

Видаляти листя слід акуратно. Якщо листок не опадає при легкому натисканні на черешок, не виламуйте його силою, краще обріжте секатором (ножицями). Або видаліть лише листові пластини, залишивши черешки та центральну жилку.

За бажання можна опудрити місця зрізів попелом.

Власне процес прикопування не становить жодних труднощів.

Копають яму (якщо саджанців багато — траншею), один її бік має бути майже прямовисним, а другий — пологим.

Деревця розташовують корінням до прямовисної сторони ями, а на схилі (під нахилом приблизно 45^О) розміщують стовбурці рослин.

Коріння саджанців засипають землею до рівня ґрунтової поверхні та щедро поливають. Важливо, щоб земля щільно прилягала до коріння, не утворюючи повітряних кишень. Засипають рослини землею, поки над ними не утворюється горбок заввишки 10-15 см. Стовбур і гілки рослини теж можна присипати землею, але не повністю, близько половини саджанця має бути на повітрі.

У такій «постелі» рослини добре переживають зиму.

Якщо прогнозується морозна погода, можна додатково вкрити відповідним матеріалом — картоном, спанбондом тощо.

Не варто забувати і про небезпечну для прикопаних саджанців живність — мишей і зайців. Неодмінно вживайте всіх можливих заходів захисту від них.

Навесні, з настанням тепла, деревця акуратно розкопують і висаджують на постійне місце.