|
Версія для друку На головну Борги у спадок Олена КОЩЕНКО. У самий переддень новорічних свят Міністерство фінансів
повідомило, що сукупний державний борг зріс до історичного рекорду: 5122,49
млрд грн, або 140,82 млрд доларів. Таких боргів Україна ще не мала. Що буде з
вітчизняною економікою за таких умов? ЯК ВІДОМО, зовнішній держборг нині становить 3512,77 млрд грн, або 96,57
млрд доларів (це 68,58% від загальної суми державного боргу), а внутрішній —
1609,72 млрд грн, або 44,25 млрд доларів (31,42%). Виходить, що у 2023 році
сукупний державний борг України збільшився до 88,1% від її валового
внутрішнього продукту. А згідно з прогнозом Міжнародного валютного фонду,
2025-го цей показник навіть перевищить 100% ВВП. На жаль, усі ці борги перейдуть у спадок нашим дітям і онукам. Уже з
теперішньою сумою заборгованості впродовж найближчих 25 років — до 2049-го —
Україна має виплатити за зовнішніми і внутрішніми запозиченнями сукупно суму,
еквівалентну понад 7 трильйонам гривень, або 191,6 млрд доларів. Як будемо
віддавати, чим розраховуватимемося, коли й так уже через війну вітчизняна
економіка майже стовідсотково залежить від надходжень із рахунків міжнародних
донорів? Ну хіба що погашатимемо вже позичене по світах за рахунок того, що
надалі щороку будемо брати позички на суму, значно вищу за ту, яку треба
віддати. Як це мало місце у 2023-му, коли до держбюджету від міжнародних
партнерів надійшло значно більше грошей, ніж 2022-го. Зокрема, торік допомога донорів Україні сягнула 42,6 млрд доларів, у той
час як 2022-го цей показник був на рівні 32,1 млрд. Між іншим, цікаво
дізнатися, хто тепер є головними кредиторами та донорами України. ЄС торік
надав нам кредит (а це значить — під відсотки) на суму 19,68 мільярда доларів.
США — 10,95 млрд доларів, вважайте, подарували, бо це грантові кошти. МВФ —
4,48 млрд доларів, це позика. Японія — 3,63 млрд доларів, це позика і грант.
Канада — 1,76 млрд доларів, це позика. Отож гранти, тобто безповоротна
допомога, становили 27% усього зовнішнього фінансування бюджету. Їх переважну
частину, а саме 94%, надали США. Загалом же все зовнішнє бюджетне фінансування
від початку повномасштабного вторгнення росії дорівнює 74 млрд доларів. Цими
коштами покривалися пріоритетні невійськові видатки бюджету, насамперед на
соціальну сферу і відновлення від наслідків війни. Утім, Україна переглянула потребу в зовнішній фінансовій підтримці на
поточний рік і скоротила її на кілька мільярдів доларів. Спершу прогнозувалося
залучити 41 млрд доларів, але після перерахунку Мінфін вирішив, що потрібно
буде 37,3 млрд доларів. Разом із тим Прем’єр-міністр Денис Шмигаль уже
попередив, що наближаються часи не просто економії, а дуже жорсткої економії
бюджетних коштів. Зокрема, цього року мають істотно порідіти лави
держслужбовців, як і число пільговиків, між іншим. Однак і це не рятує і не врятує від фінансового колапсу, особливо коли
міжнародна допомога бодай ненадовго затримується. Як от нині. У Мінфіні
побоюються, що грошей на зарплати і пенсії у 2024 році не вистачить.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль закликав міжнародних донорів зібратися на
додаткову зустріч у січні перед запланованою наступного місяця, оскільки
фінансова допомога нам критично необхідна вже у першому місяці року для
підтримки макроекономічної стабільності, основних потреб держбюджету. Адже
«країна бореться за виживання» і не може очікувати до березня. Водночас глава
уряду наголосив, що обговорення проєктів відновлення та реконструкції в Україні
наразі неактуальне. Зрозуміло, що нинішній рік буде надзвичайно складним не лише у воєнному
плані, а й у фінансовому, сповненим низки соціальних потрясінь через обміління
держскарбниці. Ну хіба що, як припускають експерти, Кабміну вдасться
домовитися про реструктуризацію наших астрономічних боргів до настання більш
сприятливих для України економічних і гуманітарних часів. Поки ж що, заявив
голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної
політики Данило Гетманцев, тільки частину із зовнішнього боргу
реструктуризовано, і то лише на найближчі три роки. Щоправда, він запевнив, що
хоч боргове навантаження залишається високим, а все ж ситуація є
контрольованою, бо ті ж міжнародні кредитори «не дадуть Україні пропасти».
Хочеться на це сподіватися. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Нема чим платити ЧитатиЗА ДАНИМИ компанії «Укренерго», від початку повномасштабної війни борги населення за
електроенергію зросли на 15 млрд грн. Зокрема, за весь минулий рік — на 7,7
млрд грн. Найбільше накопичили боргів жителі столиці та Київської області,
Дніпропетровщини і Харківщини. Нагадаємо, наприкінці грудня уряд зняв мораторій
на відключення від електроенергії боржників у не прифронтових регіонах. Радник
Прем’єра та член наглядової ради Укренерго Ю. Бойко заявив, що це рішення
«перезріло» і його необхідно було ухвалити «десь 15 місяців тому», адже країна
буцімто пережила шок перших місяців війни і стабілізувала роботу економіки,
фінансової та банківської систем.
Просять виїхати ЧитатиКОМАНДУВАЧ Об’єднаних сил ЗСУ С. Наєв закликав жителів прикордонних районів
Чернігівської та Сумської областей евакуюватися. По цих територіях пролягає
лінія зіткнення з ворогом, який нещадно обстрілює міста і села та вбиває
цивільних. «Війна триває, і для того щоб українські військові могли вести
повноцінний обмін вогнем та нищити ворога, не задумуючись, що можуть нашкодити
нашим громадянам, кожен свідомий українець має прислухатися до порад військових
адміністрацій», — наголосив він.
Не оформили — значить, відмовилися ЧитатиІЗ 1 СІЧНЯ 2025 року невитребувані земельні ділянки буде визнано безгоспними, їх
передадуть у комунальну власність територіальних громад. У Мінагрополітики
наголосили — всі, хто має сертифікати на пай, не замінені на виписку з Реєстру
майнових прав на право власності на земельну ділянку, повинні терміново
доробити документи, бо інакше вважатиметься, що люди відмовилися від угідь.
Допомога переселенцям ЧитатиУ МІНІНТЕГРАЦІЇ
повідомили, що внутрішньо переміщені особи (ВПО) можуть одержати виплати в
розмірі 10 800 гривень, але лише ті, які раніше не отримували допомоги від
міжнародних організацій і належать до вразливих категорій. Потрібно надати такі
документи: посвідчення особи, ідентифікаційний код (ІПН), підтвердження
належності до категорії вразливості (довідки, витяги тощо), свідоцтво про
народження дітей (за наявності), номери банківської картки і телефону.
Дізнатися подробиці можна, зателефонувавши на «гарячу лінію» Управління
Верховного комісара ООН у справах біженців за номером 0 800 307 711 (із
понеділка по п’ятницю з 09:00 до 18:00).
Ціна росте ЧитатиУ СПІЛЦІ
молочних підприємств України поінформували, що у ІІ півріччі 2023 року вартість
молока суттєво зросла, у грудні вийшовши на десятирічний максимум (понад 15
грн/кг проти липневих 11,6 грн/кг). Таке, за даними асоціації, спостерігалося
тільки одного разу — в листопаді 2021-го. Зрозуміло, що збільшення цін на
сировину негативно позначиться на спроможності населення купувати
молокопродукти вітчизняного виробництва.
Різниця величезна ЧитатиЗА ІНФОРМАЦІЄЮ платформи «Опендатабот», станом на початок року число
пенсіонерів становило 10 516 537 чоловік, скоротившись упродовж 2023-го на 171
384 особи. Загалом від початку повномасштабної війни їх зменшилося на 324 580
людей (у «ковідні» роки — на 493 613). Середня пенсія нині дорівнює 5385,25
грн, підвищившись за рік на 16,5%. Утім, 51% пенсіонерів отримують до 4000 грн,
і тільки третина має більше або стільки ж. Найвищі виплати — у столиці (7248)
грн, а найменші — на Тернопільщині (4070 грн). Також у восьми регіонах середня
пенсія вища за середню по країні.
Безбожно грабують ЧитатиТОРІК, за даними Центру національного спротиву, рашисти вивезли із загарбаних
ними земель 4,8 млн тонн зерна. На окупованих територіях діє схема: всі аграрії
мають здавати вирощене за фіксованою ціною, яка в рази нижче ринкової, а
тамтешні гауляйтери перепродують збіжжя й забирають різницю. «Як і 100 років
тому, росія продовжує грабувати захоплені землі й вивозити звідти все, до чого
може дотягнутися», — наголошується в заяві організації.
Відшкодують не все ЧитатиУРЯД вніс зміни до процедури надання компенсації за пошкоджене та знищене внаслідок
бойових дій житло. Зокрема, встановлюється обмеження: не більше 150 кв. м для
квартири і не більше 200 кв. м для приватного будинку. В Реєстрі пошкодженого
та знищеного майна фіксуватимуть «наднормову» площу зруйнованого майна, і
надалі цей «надлишок», за яким не нарахували компенсацію, буде використано в
разі подання заяви на відшкодування коштом репарацій або з інших джерел, якщо
таке буде передбачено.
Потрібні кваліфіковані працівники ЧитатиСТАНОМ на кінець минулого року число вакансій у базі Держ-служби зайнятості
сягнуло 40 тисяч — удвічі більше, ніж позаторік. Професії, затребувані до
великої війни, актуальні й нині, проте суттєво скоротився попит у сільському
господарстві, на будівництві, транспорті, в операціях з нерухомим майном, у
сфері мистецтва, спорту та розваг. Найбільше вакансій для продавця, касира,
водія, тракториста, прибиральника, бухгалтера, швачки, вчителя, охоронця,
сестри медичної, кухаря, слюсаря-ремонтника, сантехніка, токаря,
електромонтера, електрогазозварника. Найскладніше знайти роботу економістам,
юристам, менеджерам, адміністраторам, спеціалістам держслужби.
|