|
Версія для друку На головну Тепер — «Велике дронобудівництво» Мільйон
безпілотників за рік... Чи реально? Гервасій ЛЮШНЯ. ПРЕЗИДЕНТ України Володимир Зеленський, приміром, і не
сумнівається. Як не сумнівався, напевне, коли підписував гучний довоєнний
проєкт «Зелена країна», яким передбачалося за 5 років висадити 1 мільярд дерев,
а за 15 років збільшити площу лісів на 1 мільйон гектарів. «Мільйон
дронів ми зробимо! Ми зробимо все, щоб так воно й було. Я знаю, що так воно й
буде», — беззаперечно заявив Глава держави акурат перед Новим роком на одній із
пресконференцій. Так рішуче
заявив, що після почутого одні чиновники мимоволі присвиснули, а інші взагалі
схопилися за серце. Мільйон
безпілотників — це, мабуть, набагато складніше, ніж ще одна президентська програма
— «Велике будівництво». Було-було! Асфальт в один бік, бюджетні асигнування в
другий — і… стелися, наша золота доріженько, у світле майбутнє! Віцепрем’єр-міністр
з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — міністр цифрової
трансформації Михайло Федоров відгукнувся на нову президентську програму у
Фейсбуці якщо не піднесено, то оптимістично: «За час повномасштабної війни уряд
змінив політику щодо виробників безпілотників, прибравши перепони і створивши
для них умови. Це дало старт масовому виробництву. Саме тому я й казав, що
мільйон FPV-дронів за рік — це реалістична ціль. Зараз виробництво
розвивається, і поки компанії набирають обертів, кожен особисто може рухати
Україну до перемоги, навіть у тилу». «Кожен
особисто» — це про кого? Міністра в кріслі чи бабусю на призьбі?.. «Цифровий»
міністр тут же відповів, пославшись на проєкт «Народний дрон»: «Це інженерний
курс, який навчить вас, як удома зібрати 7-дюймовий FPV-дрон. Під час навчання
отримаєте доступ до лекцій, будуть Zoom із лекторами, перелік компонентів та
мастхев інструментів і матеріалів, які треба придбати, а також доступ до
спільноти інженерів, де можна радитися й ставити запитання». Тут уже
присвиснули від ідеї фікс і навіть перехрестилися майбутні складальники дронів
із народу. Їх буквально шокував отой «Zoom із лекторами» і «мастхев
інструментів і матеріалів, які треба придбати». А людською мовою це не можна
було викласти? А що ж
держава? Вона, виходить, усунулась від нагальної справи? «Міністр
цифрової трансформації Михайло Федоров закликає українців пройти безкоштовне
навчання і збирати FPV-дрони вдома. А я то думав, що ж мав на увазі Зеленський,
коли казав, що Україна здатна виробити мільйон дронів за рік? Гроші платників
податків то розікрали!» — висловлює свою думку політик і правозахисник Віталій
Купрій. «Коли з
бюджетів місцевих громад влада забирала гроші, то «Слуги» і урядовці казали, що
це для масового виробництва дронів. Тепер відповідальний за дрони цифровий
міністр Федоров пропонує громадянам самим збирати FPV-коптери вдома… Тільки у
мене питання: а відібрані у громад кошти ПДФО (податок на доходи фізичних осіб.
— Г. Л.) куди підуть?» — запитує народний депутат із фракції
«Європейська солідарність» Володимир Ар’єв. А й справді
— куди? Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Гряде скорочення виплат ЧитатиВІЦЕПРЕМ’ЄР І. Верещук повідомила, що
близько 4,9 мільйона осіб нині вважаються внутрішніми переселенцями (ВПО), із них
2,5 мільйона щомісяця отримують виплати. Так, поза-торік на цю мету державою
було спрямовано 57 млрд грн, у 2023-му — вже 73 млрд грн. Планується, що цього
року обсяг коштів зменшиться до рівня 2022-го. Зі слів віце-прем’єра,
міжнародні партнери вимагають оптимізувати виплати, мовляв, двох років для
країни і населення достатньо, аби призвичаїтися до нових умов.
Водогін майже прокладено ЧитатиТОРІК у липні було розпочато будівництво
магістрального водогону протяжністю 145 кілометрів для областей, які
постраждали внаслідок підриву росіянами Каховської ГЕС. Станом на сьогодні, за
інформацією Мінінфраструктури, виконано 95% робіт. Водогін має забезпечити
питною водою близько півтора мільйона людей у низці населених пунктів, серед
яких Кривий Ріг, Марганець, Нікополь, Томаківка, Покровськ, Мар’янське.
До освіти крізь терни ЧитатиВНАСЛІДОК російських обстрілів зруйновано
більш ніж 200 шкіл, понад 1600 пошкоджено, тобто постраждав кожен сьомий заклад
середньої освіти. Близько 900 тисяч дітей нині навчаються дистанційно. Все це
перешкоджає повноцінному здобуттю знань і є проблемою як для учнів, так і для
вчителів, наголошують у МОН.
Аварії почастішали ЧитатиПАТРУЛЬНА поліція опублікувала статистику
ДТП. Ситуація маловтішна: торік кількість аварій зросла на чверть порівняно з 2022
роком, смертність підвищилася на 9%. Зокрема, у 23 462 дорожньо-транспортних
пригодах загинуло 3053 людини, а 29 502 дістали травм. Половину аварій
спричинено через перевищення швидкості, іншими поширеними факторами є порушення
правил маневрування (16%), перехід дороги в невстановленому місці та виїзд на
смугу зустрічного руху (по 5%). Зіткнення машин становить 41% усіх ДТП, на
другому місці — наїзд на пішоходів (27%), на третьому — наїзд на перешкоду
(12%).
Посилюють вітчизняний видобуток ЧитатиУ КОМПАНІЇ «Укргазвидобування» повідомили
про запуск на одному з родовищ десятої розвідувальної свердловини завглибшки
3950 метрів, яка може видавати 250 тис. кубометрів газу на добу. «Ми маємо
хороші дані сейсмічних досліджень, які дають змогу визначати оптимальні точки
для буріння. 10 розвідувальних свердловин доповнили картину геологічної
інформації, і вже цього року ми плануємо розпочати експлуатаційне буріння», —
заявив виконувач обов’язків гендиректора «Укргазвидобування» О. Толмачев.
Продовжують копати вугілля ЧитатиЗГІДНО з даними Донецької ОВА, попри
бойові дії та постійні обстріли росіян у регіоні працюють близько 20 тисяч
шахтарів. Зокрема, останнім часом було працевлаштовано 1300 чоловік.
Авто на мільярди ЧитатиЯК ПОВІДОМЛЯЄ асоціація «Укравтопром»,
торік у нас було придбано майже 61 тисячу нових легковиків на суму понад 105,5
млрд грн. Зазначається, що юридичні особи закупили машин на більш ніж 34,3 млрд
грн, приватні — на близько 71,2 млрд грн. Тоді як упродовж 2023-го вживаних
авто було закуплено 214 тисяч, що на 45% менше, ніж позаторік.
Стверджують, що були збитковими ЧитатиДЕРЖПІДПРИЄМСТВО «Ліси
України» (є найбільшим лісокористувачем, маючи в управлінні 6,6 млн га земель
державного лісового фонду) сповістило про ліквідацію цехів із переробки
деревини. Зі слів гендиректора Ю. Болоховця, лісгоспи свого часу почали
займатися переробкою, бо реалізація кругляку не давала потрібного прибутку.
Однак вони не витримали конкуренції з приватною деревообробкою. Відтак,
стверджує директор «Лісів України», державні виробництва на папері є
прибутковими, а насправді перебувають на дотації, тож їх і ліквідували.
Щоправда, скільки працівників цехів втратили роботу і чи були працевлаштовані
потім, Ю. Болоховець не уточнив.
Урожай попри труднощі ЧитатиПОВНОМАСШТАБНА війна завдала величезного
удару по аграрному сектору. Лише прямі збитки галузі станом на вересень минулого
року орієнтовно оцінювалися в 6,6 мільярда дол. (3 млрд дол. із яких стосуються
втрат сільгосптехніки). Проте незважаючи на негативні прогнози, станом на
грудень 2023-го зібрано 78,7 млн тонн зернових та олійних, що на 23,6%
перевищує показники позаминулого року. Середня врожайність — 51,8 центнера з
гектара (позаторік — 45,8 ц/га). Цього сезону погода сприяла аграріям, тож їм
удалося виростити такий урожай навіть попри зменшення площ, адже частина земель
під окупацією, а багато вгідь не засіяні через замінування та бойові дії.
Визначили дати проведення НМТ ЧитатиУ МІНІСТЕРСТВІ освіти і науки оголосили,
коли відбудеться національний мультипредметний тест (НМТ): основна і додаткова
сесії триватимуть з 14 травня по 19 липня. Вступники складатимуть іспит із
чотирьох предметів: українська мова, математика (120 хвилин, далі обідня
перерва), історія України, один на вибір (також 120 хвилин). Очільник МОН О.
Лісовий зазначив, що хоч це дуже велике навантаження, але така форма обрана з
огляду на вимоги безпеки.
Медаль тепер не важлива ЧитатиОСВІТНІЙ омбудсмен С. Горбачов роз’яснив, що
наявність у випускника золотої чи срібної медалі не надає переваг при вступі до
закладу вищої освіти. Згідно із законодавством, такі відзнаки є лиш видом
морального стимулювання. Останнім роком, коли медалісти мали право на
першочергове зарахування до вишу, був 2014-й. А вже 2015-го університетам
дозволили самостійно обирати, віддавати перевагу відмінникам чи ні. Надалі
медалістів урівняли у статусі з рештою випускників.
|