|
Версія для друку На головну «Хвороба Iкс» — вірус Судного дня? Василь ПІДДУБНЯК. Такої
недуги у світі не існує. Поки що… Протягом
15-19 січня у швейцарському селищі Давос тривав 54-й Всесвітній економічний
форум. На нього зібралася світова бізнес-еліта, лідери держав та міжнародних
організацій, аби традиційно обговорити найактуальніші проблеми планети —
геополітичні, технологічні, кліматичні. Йшлося і про ще один виклик людству:
генеральний директор Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) Тедрос
Гебреєсус закликав світ підготуватися до майбутніх пандемій «хвороби Х». «НАЙКРАЩЕ
передбачити те, що може статися, тому що в нашій історії це траплялося багато
разів», — наголосив глава ВООЗ з огляду на те, що «хвороба X» може призвести до
у 20 разів більшої кількості смертельних випадків, ніж пандемія коронавірусу. «Багато
людей запитують про «хворобу Х», про яку йшлось у Давосі, — зауважує президент
Всеукраїнської асоціації інфекціоністів доктор медичних наук, завкафедри
інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О.О. Богомольця
Ольга ГОЛУБОВСЬКА. — Такої хвороби не існує. Якщо коротко, то це збірне поняття
можливої патології, яка може спричинити пандемію. Цей термін запроваджено ще
2017 року. Першою
«хворобою Х» можна вважати COVID-19. Взагалі ціла низка відповідних заяв
пролунала раніше, ще до ковіду. В березні 2018-го ЗМІ повідомляли про те, що
лідери держав по всьому світу готуються до глобальної пандемії. Коли вона
нагряне? Про це навіть спеціалісти не знали. Але попереджали фразами на кшталт:
«Це станеться раніше, ніж ми очікуємо». Прикро говорити, але в нас у цей час
ліквідовували системи протидії біологічним загрозам, тобто готовність до них». У соцмережах
17 січня лікар Ольга Голубовська написала: «У 2021 році
ВООЗ оголосила про ризики нової епідемії, більш смертоносної. Крім відомих нам
імовірних чинників сумних подій (лихоманка Ласса, Марбург, хвороба Зіка і так
далі), є і деякі передбачення, позначені як «хвороба Ікс» — невідомий ще вірус,
що може стати таким же смертоносним, як «іспанка», котра, за різними джерелами,
забрала життя від 50 до 100 мільйонів чоловік на початку ХХ століття…» У березні
нинішнього року ВООЗ оголосила, що на нас чекає нова глобальна пандемія. А в
середині липня доктор Амеш Адая, старший науковий співробітник Центру безпеки
здоров’я Джона Хопкінса, заявив, що наступна глобальна епідемія буде, вочевидь,
респіраторною і призведе до масового розпаду і руйнації суспільства, а також до
величезних економічних втрат, і навіть ті, хто живе у великих містах, не будуть
застраховані від спалаху хвороби, адже достатньо буде одного завезеного
випадку. За кілька
днів до початку роботи сьогорічного економічного форуму в Давосі Ольга
Голубовська висловила думку, про що потрібно насамперед говорити на поважному
зібранні: «Про те, що треба готуватися фінансово, також боротись із
дезінформацією і, головне, стимулювати країни приєднатись у часовому проміжку
до травня 2024 р. до міжнародної Пандемічної угоди, яка об’єднає країни для
боротьби з хворобою X. При цьому отримати значну кількість підписів країн —
членів ВООЗ буде нелегко, над цим б’ються вже понад рік. Наприклад, у США існує
явний розкол, адже Республіканська партія відкрито виступила проти угоди,
заявивши, що ВООЗ дістане додаткові повноваження. Фармацевтичні компанії також
із настороженістю ставляться до угоди, зокрема до її пункту про відмову від
прав інтелектуальної власності, коли цього вимагають обставини. Але загалом
поки що без паніки. Наше завдання — зробити висновки з помилок під час пандемії
COVID-19, для того щоб уникнути їх у майбутньому». Знайомлячись
із підсумками сьогорічного Всесвітнього економічного форуму в Давосі,
напрошується невтішний висновок: тема «хвороби Х» була затінена іншими
животрепетними проблемами — наприклад «формулою миру». І спадає на думку давнє
прислів’я: «Поки грім не грякне…» А грякнути цей грім здатен коли завгодно. Покійний
геніальний учений Стівен Хокінг якось сказав, що із чотирьох сценаріїв кінця
світу він не так боїться ядерної зброї, як вірусу Судного дня — біологічної
зброї, що здатна знищити людство, причому зробити це вибірково. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Гряде скорочення виплат ЧитатиВІЦЕПРЕМ’ЄР І. Верещук повідомила, що
близько 4,9 мільйона осіб нині вважаються внутрішніми переселенцями (ВПО), із них
2,5 мільйона щомісяця отримують виплати. Так, поза-торік на цю мету державою
було спрямовано 57 млрд грн, у 2023-му — вже 73 млрд грн. Планується, що цього
року обсяг коштів зменшиться до рівня 2022-го. Зі слів віце-прем’єра,
міжнародні партнери вимагають оптимізувати виплати, мовляв, двох років для
країни і населення достатньо, аби призвичаїтися до нових умов.
Водогін майже прокладено ЧитатиТОРІК у липні було розпочато будівництво
магістрального водогону протяжністю 145 кілометрів для областей, які
постраждали внаслідок підриву росіянами Каховської ГЕС. Станом на сьогодні, за
інформацією Мінінфраструктури, виконано 95% робіт. Водогін має забезпечити
питною водою близько півтора мільйона людей у низці населених пунктів, серед
яких Кривий Ріг, Марганець, Нікополь, Томаківка, Покровськ, Мар’янське.
До освіти крізь терни ЧитатиВНАСЛІДОК російських обстрілів зруйновано
більш ніж 200 шкіл, понад 1600 пошкоджено, тобто постраждав кожен сьомий заклад
середньої освіти. Близько 900 тисяч дітей нині навчаються дистанційно. Все це
перешкоджає повноцінному здобуттю знань і є проблемою як для учнів, так і для
вчителів, наголошують у МОН.
Аварії почастішали ЧитатиПАТРУЛЬНА поліція опублікувала статистику
ДТП. Ситуація маловтішна: торік кількість аварій зросла на чверть порівняно з 2022
роком, смертність підвищилася на 9%. Зокрема, у 23 462 дорожньо-транспортних
пригодах загинуло 3053 людини, а 29 502 дістали травм. Половину аварій
спричинено через перевищення швидкості, іншими поширеними факторами є порушення
правил маневрування (16%), перехід дороги в невстановленому місці та виїзд на
смугу зустрічного руху (по 5%). Зіткнення машин становить 41% усіх ДТП, на
другому місці — наїзд на пішоходів (27%), на третьому — наїзд на перешкоду
(12%).
Посилюють вітчизняний видобуток ЧитатиУ КОМПАНІЇ «Укргазвидобування» повідомили
про запуск на одному з родовищ десятої розвідувальної свердловини завглибшки
3950 метрів, яка може видавати 250 тис. кубометрів газу на добу. «Ми маємо
хороші дані сейсмічних досліджень, які дають змогу визначати оптимальні точки
для буріння. 10 розвідувальних свердловин доповнили картину геологічної
інформації, і вже цього року ми плануємо розпочати експлуатаційне буріння», —
заявив виконувач обов’язків гендиректора «Укргазвидобування» О. Толмачев.
Продовжують копати вугілля ЧитатиЗГІДНО з даними Донецької ОВА, попри
бойові дії та постійні обстріли росіян у регіоні працюють близько 20 тисяч
шахтарів. Зокрема, останнім часом було працевлаштовано 1300 чоловік.
Авто на мільярди ЧитатиЯК ПОВІДОМЛЯЄ асоціація «Укравтопром»,
торік у нас було придбано майже 61 тисячу нових легковиків на суму понад 105,5
млрд грн. Зазначається, що юридичні особи закупили машин на більш ніж 34,3 млрд
грн, приватні — на близько 71,2 млрд грн. Тоді як упродовж 2023-го вживаних
авто було закуплено 214 тисяч, що на 45% менше, ніж позаторік.
Стверджують, що були збитковими ЧитатиДЕРЖПІДПРИЄМСТВО «Ліси
України» (є найбільшим лісокористувачем, маючи в управлінні 6,6 млн га земель
державного лісового фонду) сповістило про ліквідацію цехів із переробки
деревини. Зі слів гендиректора Ю. Болоховця, лісгоспи свого часу почали
займатися переробкою, бо реалізація кругляку не давала потрібного прибутку.
Однак вони не витримали конкуренції з приватною деревообробкою. Відтак,
стверджує директор «Лісів України», державні виробництва на папері є
прибутковими, а насправді перебувають на дотації, тож їх і ліквідували.
Щоправда, скільки працівників цехів втратили роботу і чи були працевлаштовані
потім, Ю. Болоховець не уточнив.
Урожай попри труднощі ЧитатиПОВНОМАСШТАБНА війна завдала величезного
удару по аграрному сектору. Лише прямі збитки галузі станом на вересень минулого
року орієнтовно оцінювалися в 6,6 мільярда дол. (3 млрд дол. із яких стосуються
втрат сільгосптехніки). Проте незважаючи на негативні прогнози, станом на
грудень 2023-го зібрано 78,7 млн тонн зернових та олійних, що на 23,6%
перевищує показники позаминулого року. Середня врожайність — 51,8 центнера з
гектара (позаторік — 45,8 ц/га). Цього сезону погода сприяла аграріям, тож їм
удалося виростити такий урожай навіть попри зменшення площ, адже частина земель
під окупацією, а багато вгідь не засіяні через замінування та бойові дії.
Визначили дати проведення НМТ ЧитатиУ МІНІСТЕРСТВІ освіти і науки оголосили,
коли відбудеться національний мультипредметний тест (НМТ): основна і додаткова
сесії триватимуть з 14 травня по 19 липня. Вступники складатимуть іспит із
чотирьох предметів: українська мова, математика (120 хвилин, далі обідня
перерва), історія України, один на вибір (також 120 хвилин). Очільник МОН О.
Лісовий зазначив, що хоч це дуже велике навантаження, але така форма обрана з
огляду на вимоги безпеки.
Медаль тепер не важлива ЧитатиОСВІТНІЙ омбудсмен С. Горбачов роз’яснив, що
наявність у випускника золотої чи срібної медалі не надає переваг при вступі до
закладу вищої освіти. Згідно із законодавством, такі відзнаки є лиш видом
морального стимулювання. Останнім роком, коли медалісти мали право на
першочергове зарахування до вишу, був 2014-й. А вже 2015-го університетам
дозволили самостійно обирати, віддавати перевагу відмінникам чи ні. Надалі
медалістів урівняли у статусі з рештою випускників.
|