|
Версія для друку На головну Про військові облігації «Уряд закликає купувати військові облігації, називаючи їх
«інвестиціями у поразку росії». Мені 79 років, наша велика родина відправила на
фронт сімох захисників України. Хотів би якусь посильну гривневу дещицю
інвестувати у підтримку ЗСУ. Тільки б знати, що це за облігації, як вони
працюють. Зрештою, чи варто в них вкладатися з точки зору прибутковості?» —
звернувся до редакції читач із Вінниці Семен Степанович Ольховий. Давайте
розберемось у цьому питанні. Цінні папери,
які випускає держава УКРАЇНІ потрібні
гроші, щоб захищатися від російської агресії. Їх держава залучає не лише на
зовнішніх, а й на внутрішньому ринках. Військові облігації є різновидом
облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) — цінними паперами, які держава
випускає при дії режиму воєнного стану. Простіше кажучи, це боргова розписка,
яку дає держава, позичаючи кошти, аби покрити дефіцит бюджету. Така фінансова
операція не винахід української влади. Так робили в багатьох країнах, наприклад
у США під час війни за незалежність 1812-1815 років, а у Великій Британії —
після початку Першої світової у 1914-му… Коли росія поперла на нас війною, Міністерство фінансів у березні 2022-го
стало проводити аукціони з продажу військових облігацій. Вони й до сьогодні
відбуваються щовівторка. Таким чином урядові вдалося залучити до бюджету
загалом уже майже 820 млрд грн «інвестицій у поразку росії», з яких торішні
над-ходження склали 566 млрд грн. Гарантом своєчасного погашення та сплати доходу за облігаціями від імені
держави виступає Мінфін. Він же визначає час та обсяги випуску цінних паперів,
строк їх обігу, відсоткову ставку та інші умови. Досі держава вчасно погашала всі випуски військових ОВДП. Гроші на таку
виплату закладаються у витрати державного бюджету на кожен рік. Джерела їхнього
надходження можуть бути різними: випуск нових облігацій, податки (скажімо,
нещодавно ухвалено закон про оподаткування надприбутків банків). Також, згідно
із законодавством, Нацбанк, який багато років купував у міністерства облігації
внутрішньої державної позики, левову частку прибутку, зокрема і те, що він
заробляє на ОВДП, перераховує назад у держбюджет. Простіше кажучи, гроші
перекладаються з однієї державної кишені в іншу. А терміни погашення за
облігаціями розраховані таким чином, аби розподілити витрати держави в часі. Придбати військові облігації може кожен, звернувшись безпосередньо у
відділення будь-якого з нижченазваних банків або через їхні мобільні додатки.
Зокрема, таку послугу пропонують Укргазбанк, Укрексімбанк, Банк Південний,
ПУМБ, Ощадбанк, ПриватБанк, Райффайзен банк, Monobank, Credit Agricole, Банк
Кредит Дніпро… Повний список є на сайті Мінфіну (http://bonds.gov.ua). Також їх
можна придбати в застосунку Дія. У цілому військові облігації працюють за принципом банківського депозиту.
Вони мають строк дії (нині це від трьох місяців до двох років), після
завершення якого особі повертається первинна сума вкладу разом із відсотками.
На чим довший термін держава позичає у вас гроші, тим із більшими відсотками
віддає, і навпаки: чим менший термін позички, тим нижчі відсотки. Проте
покупець не отримує облігацій на папері — вони існують лише в електронному
вигляді й зберігаються в депозитарії НБУ. Для покупця відкривається відповідний
рахунок у цінних паперах, про що укладається угода. Скільки
коштують? НОМІНАЛЬНА вартість однієї військової облігації — 1000 гривень/1000
доларів/1000 євро. Проте реальна ціна може бути і нижчою, і вищою. Так, часто
облігації, що будуть погашатися за рік і довше, можна придбати зі знижкою —
тобто замість номінальної вартості у тисячу гривень заплатити, скажімо, 963 чи
980 грн. Та якщо незабаром настане термін виплати або цей конкретний випуск
цінних паперів дуже затребуваний, ціна може бути і вищою за номінал — 1030 чи
1055 грн, умовно. Водночас бувалі у бувальцях співвітчизники, яким уже
доводилося купувати облігації, радять звертати увагу на те, що банки можуть
стягувати комісії за свої послуги. Тож не зайвим буде перед купівлею облігації
про це поцікавитись. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Аптеки на колесах ЧитатиЗАГАЛОМ у селищах і селах працює 5700 стаціонарних аптек. Це мізерна кількість: за
даними МОЗ, жителі близько 20 000 невеликих населених пунктів (89%) не мають
швидкого доступу до закладів, де можна придбати ліки. Розв’язати цю проблему
міністерство збирається з допомогою мобільних аптечних пунктів. Перша така
аптека, яка має обслуговувати 80 сіл і селищ, запрацювала на Харківщині. Крім
того, торік восени уряд спростив вимоги до відкриття стаціонарних закладів: у
селищах загальна їх площа повинна становити не менш ніж 30 м2,
торговельного залу — принаймні 13,5 м2; у селах —18 м2 та
6 м2 відповідно.
Повернулися додому ЧитатиВ ОСТАННІЙ
день січня відбувся 50-й обмін полоненими. Україні вдалося визволити 207
військовослужбовців. Серед звільнених — захисники Маріуполя, Херсона, бійці з
острова Зміїний, морпіхи та бойові медики. Омбудсмен Д. Лубінець повідомив, що
від початку повномасштабної війни вдалося повернути з полону 3035 українців.
Однак досі рашисти незаконно утримують у полоні велику кількість і військових,
і цивільних. Зокрема, легендарний командир 12-ї бригади спецпризначення «Азов»
Денис Прокопенко («Редіс») зазначив, що серед бранців кремля ще залишається
понад 900 «азовців», які обороняли Маріуполь.
Збитки неосяжні ЧитатиЗА ІНФОРМАЦІЄЮ Міндовкілля, від початку великої війни зафіксовано майже
3,6 тис. російських злочинів проти довкілля. Сума завданих ворогом збитків
сягнула 2,2 трлн грн (без урахування даних з окупованих територій). Сотні тисяч
квадратних кілометрів землі вважаються потенційно забрудненими
вибухонебезпечними предметами.
Закордонне лікування — не більше року ЧитатиУРЯД встановив максимальний термін перебування військових за кордоном для
отримання медичної допомоги: не більше 12 місяців поспіль (включно з дорогою).
Досі захисники могли лікуватись в інших країнах стільки, скільки вимагав їхній
стан здоров’я. В Україні термін відпустки військовослужбовцю за станом здоров'я
для проходження лікування становить від одного тижня до чотирьох місяців
поспіль. Протягом усього цього періоду за бійцем має зберігатися грошове
забезпечення.
Для розвитку підприємництва ЧитатиВ МЕЖАХ
програми «єРобота» було надано понад 6,5 млрд грн. Зокрема, 13,5 тисячі
підприємців одержали сукупно 3 млрд грн на започаткування і розвиток власної
справи, результатом чого стало створення близько 25 тис. робочих місць. Іще
приблизно 3,3 млрд грн було перераховано переробним підприємствам. В уряді
повідомили, що у держбюджеті закладено понад 40 млрд грн для розвитку бізнесу.
Тарифи поки що не зростуть ЧитатиПРЕМ’ЄР Д. Шмигаль запевнив, що збільшення цін на електроенергію для населення
наразі не планується. «Тариф був і залишається 2 гривні 64 копійки за
кіловат-годину. Загалом цієї зими уряд не планує зміни жодних тарифів для
населення», — стверджує посадовець. Проте поточного року підвищення вартості
електроенергії таки планується (див. цей номер, «І це ще не межа»).
«Труба» — у держвласності ЧитатиВЕРХОВНИЙ Суд остаточно визнав за державою право власності на українську частину
магістрального нафтопродуктопроводу «Самара — Західний напрямок». Нагадаємо,
він був збудований за часів СРСР і став відомий як «труба Медведчука». Цей
нафтопровід після проголошення Україною незалежності мав перейти у державну
власність, проте впродовж багатьох років ним користувалася російська компанія
«Транснєфтєпродукт». Судова тяганина навколо «труби» тривала з 2011 року.
Кібератак побільшало ЧитатиЗА ІНФОРМАЦІЄЮ Держспецзв’язку, торік порівняно з позаминулим роком
число кібератак зросло на 15,9% і сягнуло 2543 випадків (лише у другому
півріччі — 1,46 тис.). Найчастіше мішенями хакерів ставали Кабмін та урядові
організації (347 нападів), місцеві органи влади (276), установи сектору безпеки
та оборони (175), комерційні суб’єкти (127), енергосистема (92), телеком (81),
освітні заклади (38), транспортна (32) та фінансова (30) галузі, IT (25), ЗМІ
(15), медзаклади (12). Визначено, що атаки переважно були спрямовані на держоргани,
а також на об’єкти критичної інфраструктури.
Iнформація доступна кожному ЧитатиВІДНЕДАВНА розпочав роботу Державний реєстр санкцій, який веде Апарат Ради нацбезпеки
та оборони. Станом на сьогодні він містить 17 202 фізичні та юридичні особи,
які вважаються підсанкційними. Зазначається, що дані в реєстрі оновлюються
оперативно, є відкритими і загальнодоступними (крім випадків, передбачених
законом). Також можна одержати витяг в електронній формі з інформацією про
особу.
Кошти на АПК та соцзахист ЧитатиЯК ПОВІДОМИЛИ у Мінфіні, Україна отримала близько 390 млн доларів від
Японії в рамках проєктів Світового банку. Ця сума передбачає грантову частину в
розмірі 89,8 млн доларів для відновлення сільського господарства, а також
позику обсягом 300 млн доларів, аби відшкодувати видатки держбюджету у сфері
відновлення та соціальної допомоги. Загалом же, за інформацією уряду, Японія
посідає четверте місце серед наших міжнародних партнерів за розміром наданої
допомоги, перерахувавши 4,5 млрд дол.
|