|
Версія для друку На головну Новий поворот «справи осетрів» Віктор Зеленюк. Вінницька область. У жовтні минулого року на Вінниччині загинуло за
нез’ясованих обставин близько трьох тисяч рибин маточного поголів’я
червонокнижних осетра та білуги. Цей інцидент став резонансним для регіону.
Адже було знищено єдину в Україні ферму племінного азовського осетра. У
господарстві, яке переїхало на Вінниччину з Маріуполя, вартість загиблої риби
(разом із чорною ікрою) оцінили у понад два мільйони доларів. «Сільські вісті»
написали про це в матеріалі «А могли прожити до ста років» 31 жовтня 2023 року. НАГАДАЄМО, що через якийсь час після мору риби власник та керівник Першої
аквапромислової компанії Олександр Корх вказав на компанію «Миронівський
хлібопродукт», одне з підприємств якої працює у Ладижині, як на найбільш
вірогідного винуватця інциденту. Мовляв, у Південний Буг було скинуто неочищені
стічні води. В МХП одразу заявили про безпідставність цих обвинувачень, наголошуючи, що
«пан Корх не оперує жодними доказами (наприклад, висновком експертизи, судовим
рішенням тощо), які були б на користь його твердження». Минуло кілька місяців, і потерпілий бізнесмен змінив свою точку зору та
визнав, що компанія «МХП» не причетна до екологічного забруднення. Раптом у
нього з’явився інший «підозрюваний» — Ладижинська ТЕС «ДТЕК Західенерго», на
обладнанні якої і розводили осетрів. — Мені зателефонував керівник екологічної служби МХП. Він поінформував, що
на кілометр вище них за течією розташований ще один водозабір. Приблизно у селі
Маньківка знаходиться насосна станція ДТЕК Ладижинської ТЕС, — розповів
Олександр Корх. Ця станція з’явилась у 1975 році, саме тут хлорують воду і качають у місто
Ладижин. Обладнання на ній, за даними підприємця, тривалий час не оновлювалося.
Працівники станції фактично вручну відмірюють кількість хлору з балонів. Біля понтонної лінії Першої аквапромислової компанії електростанція
зазвичай спускає воду після охолодження турбін. Ця вода чистіша за річкову, бо
при охолодженні фільтрується і наповнюється киснем. Вона змішувалась із
хлорованою, тому рибам шкоди не завдавалося. А того разу на ТЕС були ремонтні
роботи, тож чиста вода не надійшла. Крапки в цій справі міг би розставити аналіз риби на вміст хімікатів. Такі
дослідження роблять у лабораторіях в Німеччині, Австрії та Італії. Проте з
доставкою зразків є проблеми. «Відправити заморожену рибу на аналіз за кордон не так просто. По-перше,
вартість дослідження — від 5 тисяч євро. По-друге, є логістичні перешкоди.
Оскільки осетр — це червонокнижна риба, потрібно отримати сертифікат CITES на
вивіз за кордон навіть мертвих зразків. Також необхідно орендувати спеціальну
вантажівку, яка мала б рефрижератор. І по-третє, лабораторії, з якими ми
контактували, не давали точної гарантії, що все ж зможуть провести це
дослідження», — підсумував постраждалий. Як відомо, Вінницька обласна рада створила робочу групу для розслідування
злочину. На останньому, четвертому, її засіданні спливла ще одна подробиця. Начальник обласного управління Державної екологічної інспекції Юрій Дубовий
запитав у присутніх та Олександра Корха, де знаходиться мертва риба? Адже, зі
слів пана Корха, загинуло близько 9 тонн осетрових, а згідно з актом зі спеціалізованого
підприємства, там було утилізовано лиш 1,6 тонни риби. Куди ділася решта —
невідомо… От і виходить, що навколо цієї скандальної справи багато каламутної води.
Новий поворот у розслідуванні причин мору риби — це тільки початок нового витка
пошуку правди в резонансному злочині. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Аптеки на колесах ЧитатиЗАГАЛОМ у селищах і селах працює 5700 стаціонарних аптек. Це мізерна кількість: за
даними МОЗ, жителі близько 20 000 невеликих населених пунктів (89%) не мають
швидкого доступу до закладів, де можна придбати ліки. Розв’язати цю проблему
міністерство збирається з допомогою мобільних аптечних пунктів. Перша така
аптека, яка має обслуговувати 80 сіл і селищ, запрацювала на Харківщині. Крім
того, торік восени уряд спростив вимоги до відкриття стаціонарних закладів: у
селищах загальна їх площа повинна становити не менш ніж 30 м2,
торговельного залу — принаймні 13,5 м2; у селах —18 м2 та
6 м2 відповідно.
Повернулися додому ЧитатиВ ОСТАННІЙ
день січня відбувся 50-й обмін полоненими. Україні вдалося визволити 207
військовослужбовців. Серед звільнених — захисники Маріуполя, Херсона, бійці з
острова Зміїний, морпіхи та бойові медики. Омбудсмен Д. Лубінець повідомив, що
від початку повномасштабної війни вдалося повернути з полону 3035 українців.
Однак досі рашисти незаконно утримують у полоні велику кількість і військових,
і цивільних. Зокрема, легендарний командир 12-ї бригади спецпризначення «Азов»
Денис Прокопенко («Редіс») зазначив, що серед бранців кремля ще залишається
понад 900 «азовців», які обороняли Маріуполь.
Збитки неосяжні ЧитатиЗА ІНФОРМАЦІЄЮ Міндовкілля, від початку великої війни зафіксовано майже
3,6 тис. російських злочинів проти довкілля. Сума завданих ворогом збитків
сягнула 2,2 трлн грн (без урахування даних з окупованих територій). Сотні тисяч
квадратних кілометрів землі вважаються потенційно забрудненими
вибухонебезпечними предметами.
Закордонне лікування — не більше року ЧитатиУРЯД встановив максимальний термін перебування військових за кордоном для
отримання медичної допомоги: не більше 12 місяців поспіль (включно з дорогою).
Досі захисники могли лікуватись в інших країнах стільки, скільки вимагав їхній
стан здоров’я. В Україні термін відпустки військовослужбовцю за станом здоров'я
для проходження лікування становить від одного тижня до чотирьох місяців
поспіль. Протягом усього цього періоду за бійцем має зберігатися грошове
забезпечення.
Для розвитку підприємництва ЧитатиВ МЕЖАХ
програми «єРобота» було надано понад 6,5 млрд грн. Зокрема, 13,5 тисячі
підприємців одержали сукупно 3 млрд грн на започаткування і розвиток власної
справи, результатом чого стало створення близько 25 тис. робочих місць. Іще
приблизно 3,3 млрд грн було перераховано переробним підприємствам. В уряді
повідомили, що у держбюджеті закладено понад 40 млрд грн для розвитку бізнесу.
Тарифи поки що не зростуть ЧитатиПРЕМ’ЄР Д. Шмигаль запевнив, що збільшення цін на електроенергію для населення
наразі не планується. «Тариф був і залишається 2 гривні 64 копійки за
кіловат-годину. Загалом цієї зими уряд не планує зміни жодних тарифів для
населення», — стверджує посадовець. Проте поточного року підвищення вартості
електроенергії таки планується (див. цей номер, «І це ще не межа»).
«Труба» — у держвласності ЧитатиВЕРХОВНИЙ Суд остаточно визнав за державою право власності на українську частину
магістрального нафтопродуктопроводу «Самара — Західний напрямок». Нагадаємо,
він був збудований за часів СРСР і став відомий як «труба Медведчука». Цей
нафтопровід після проголошення Україною незалежності мав перейти у державну
власність, проте впродовж багатьох років ним користувалася російська компанія
«Транснєфтєпродукт». Судова тяганина навколо «труби» тривала з 2011 року.
Кібератак побільшало ЧитатиЗА ІНФОРМАЦІЄЮ Держспецзв’язку, торік порівняно з позаминулим роком
число кібератак зросло на 15,9% і сягнуло 2543 випадків (лише у другому
півріччі — 1,46 тис.). Найчастіше мішенями хакерів ставали Кабмін та урядові
організації (347 нападів), місцеві органи влади (276), установи сектору безпеки
та оборони (175), комерційні суб’єкти (127), енергосистема (92), телеком (81),
освітні заклади (38), транспортна (32) та фінансова (30) галузі, IT (25), ЗМІ
(15), медзаклади (12). Визначено, що атаки переважно були спрямовані на держоргани,
а також на об’єкти критичної інфраструктури.
Iнформація доступна кожному ЧитатиВІДНЕДАВНА розпочав роботу Державний реєстр санкцій, який веде Апарат Ради нацбезпеки
та оборони. Станом на сьогодні він містить 17 202 фізичні та юридичні особи,
які вважаються підсанкційними. Зазначається, що дані в реєстрі оновлюються
оперативно, є відкритими і загальнодоступними (крім випадків, передбачених
законом). Також можна одержати витяг в електронній формі з інформацією про
особу.
Кошти на АПК та соцзахист ЧитатиЯК ПОВІДОМИЛИ у Мінфіні, Україна отримала близько 390 млн доларів від
Японії в рамках проєктів Світового банку. Ця сума передбачає грантову частину в
розмірі 89,8 млн доларів для відновлення сільського господарства, а також
позику обсягом 300 млн доларів, аби відшкодувати видатки держбюджету у сфері
відновлення та соціальної допомоги. Загалом же, за інформацією уряду, Японія
посідає четверте місце серед наших міжнародних партнерів за розміром наданої
допомоги, перерахувавши 4,5 млрд дол.
|