Архів
Вівторок,
6 лютого 2024 року

№ 6 (20050)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Лютий
  Версія для друку          На головну
  • Продовження теми

Новий поворот «справи осетрів»

Віктор Зеленюк.

Вінницька область.

У жовтні минулого року на Вінниччині загинуло за нез’ясованих обставин близько трьох тисяч рибин маточного поголів’я червонокнижних осетра та білуги. Цей інцидент став резонансним для регіону. Адже було знищено єдину в Україні ферму племінного азовського осетра. У господарстві, яке переїхало на Вінниччину з Маріуполя, вартість загиблої риби (разом із чорною ікрою) оцінили у понад два мільйони доларів. «Сільські вісті» написали про це в матеріалі «А могли прожити до ста років» 31 жовтня 2023 року.

НАГАДАЄМО, що через якийсь час після мору риби власник та керівник Першої аквапромислової компанії Олександр Корх вказав на компанію «Миронівський хлібопродукт», одне з підприємств якої працює у Ладижині, як на найбільш вірогідного винуватця інциденту. Мовляв, у Південний Буг було скинуто неочищені стічні води.

В МХП одразу заявили про безпідставність цих обвинувачень, наголошуючи, що «пан Корх не оперує жодними доказами (наприклад, висновком експертизи, судовим рішенням тощо), які були б на користь його твердження».

Минуло кілька місяців, і потерпілий бізнесмен змінив свою точку зору та визнав, що компанія «МХП» не причетна до екологічного забруднення. Раптом у нього з’явився інший «підозрюваний» — Ладижинська ТЕС «ДТЕК Західенерго», на обладнанні якої і розводили осетрів.

— Мені зателефонував керівник екологічної служби МХП. Він поінформував, що на кілометр вище них за течією розташований ще один водозабір. Приблизно у селі Маньківка знаходиться насосна станція ДТЕК Ладижинської ТЕС, — розповів Олександр Корх.

Ця станція з’явилась у 1975 році, саме тут хлорують воду і качають у місто Ладижин. Обладнання на ній, за даними підприємця, тривалий час не оновлювалося. Працівники станції фактично вручну відмірюють кількість хлору з балонів.

Біля понтонної лінії Першої аквапромислової компанії електростанція зазвичай спускає воду після охолодження турбін. Ця вода чистіша за річкову, бо при охолодженні фільтрується і наповнюється киснем. Вона змішувалась із хлорованою, тому рибам шкоди не завдавалося. А того разу на ТЕС були ремонтні роботи, тож чиста вода не надійшла.

Крапки в цій справі міг би розставити аналіз риби на вміст хімікатів. Такі дослідження роблять у лабораторіях в Німеччині, Австрії та Італії. Проте з доставкою зразків є проблеми.

«Відправити заморожену рибу на аналіз за кордон не так просто. По-перше, вартість дослідження — від 5 тисяч євро. По-друге, є логістичні перешкоди. Оскільки осетр — це червонокнижна риба, потрібно отримати сертифікат CITES на вивіз за кордон навіть мертвих зразків. Також необхідно орендувати спеціальну вантажівку, яка мала б рефрижератор. І по-третє, лабораторії, з якими ми контактували, не давали точної гарантії, що все ж зможуть провести це дослідження», — підсумував постраждалий.

Як відомо, Вінницька обласна рада створила робочу групу для розслідування злочину. На останньому, четвертому, її засіданні спливла ще одна подробиця.

Начальник обласного управління Державної екологічної інспекції Юрій Дубовий запитав у присутніх та Олександра Корха, де знаходиться мертва риба? Адже, зі слів пана Корха, загинуло близько 9 тонн осетрових, а згідно з актом зі спеціалізованого підприємства, там було утилізовано лиш 1,6 тонни риби. Куди ділася решта — невідомо…

От і виходить, що навколо цієї скандальної справи багато каламутної води. Новий поворот у розслідуванні причин мору риби — це тільки початок нового витка пошуку правди в резонансному злочині.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Аптеки на колесах
Читати
Повернулися додому
Читати
Збитки неосяжні
Читати
Закордонне лікування — не більше року
Читати
Для розвитку підприємництва
Читати
Тарифи поки що не зростуть
Читати
«Труба» — у держвласності
Читати
Кібератак побільшало
Читати
Iнформація доступна кожному
Читати
Кошти на АПК та соцзахист
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове