• Неоголошена війна

Отакий він, новий головком ЗСУ

Михайло ВЕДМІДЬ.

У ЧЕТВЕР, 8 лютого, Президент Володимир Зеленський після тривалого циркулювання чуток і припущень підписав указ про звільнення Валерія Залужного із посади Головнокомандувача Збройних сил України. Іншим указом Глава держави призначив на цю посаду Олександра Сирського, який до того командував Сухопутними військами.

В Офісі президента вустами радника його керівника Михайла Подоляка пояснили: «Президент Зеленський ухвалив рішення про системне оновлення керівного складу ЗСУ, включно з Головнокомандувачем... Це обумовлено необхідністю переглянути тактику дій, яка не забезпечила у повному обсязі належного результату торік, не допустити стагнації по лінії фронту, знайти нові функціональні та високотехнологічні рішення, які даватимуть змогу утримати й розвинути ініціативу, а також важливістю запустити процес реформування управлінських принципів в армії…».

Що ж, у принципі, все зрозуміло. Не вжилися два ведмеді в одному барлозі, враховуючи амбіції і запальний характер Зеленського та високий рівень військової компетенції і прямоту Залужного. А тут ще й давня історія з нібито політично небезпечними для декого рейтингами…

Хоча дехто з експертів, як вітчизняних, так і закордонних, у зміні військового командування угледів «американський слід». Мовляв, торік головком Залужний не став дотримуватися порад заокеанських генералів, які наполягали на тому, щоб українські війська здійснили один могутній прорив на південному напрямку і перекрили так званий кримський коридор. Утім, перші спроби зробити це показали, що такі поради не були слушними: суцільні мінні поля, насичені захисними спорудами три лінії оборони ворога і особливо його цілковита перевага у повітрі зробили практично неможливим успіх українських військ на цьому напрямку. Тож ЗСУ довелося змінювати тактику, відмовившись від навали на користь бойових дій малими групами. Крім того, Київ розпочав наступ одразу на кількох ділянках, уважаючи, що росіянам у таких умовах буде важче маневрувати резервами.

Таким чином, стверджує видання Politico, виникла значна напруженість між Пентагоном і Залужним. І додає, що головним аргументом Валерія Залужного стало те, що у західних союзників не було досвіду ведення бойових дій такого масштабу, в такій війні. Це не сподобалося американцям...

Ну а які ж наслідки кадрових змін можуть бути? Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко запевняє: «Призначення Сирського — принципово важливий крок, який передбачатиме в хорошому сенсі ризикові, авантюрні дії, зокрема, не тільки в обороні, а й у наступальних операціях».

Натомість видання The Economist застерігає: «Одним із ризиків для пана Зеленського може стати невдоволення в армії, спровоковане звільненням улюбленого командувача». Але найважливіше питання полягає в тому, чи зможе Зеленський дістати вигоду від цієї відставки, щоб змінити своє бачення війни, оскільки він все ще «публічно чіпляється за свою обіцянку, що Україна поверне кожен дюйм землі, окупований військами рф, хоча знає, що це станеться нескоро, якщо взагалі станеться».

Якщо спробувати узагальнити думку багатьох експертів, можна сказати, що Залужний щадив бійців, зберігаючи армію. Щоб коли настане час і Україна отримає необхідне озброєння, було кому його застосовувати.

А як чинитиме Сирський, якщо від нього чи то в ОПУ, чи у Пентагоні вимагатимуть вести людей на штурм замінованих і укріплених ворожих позицій без прикриття з повітря?

Наостанок — кілька фактів із біографії новопризначеного 58-річного Головнокомандувача ЗСУ, які зібрав «Голос Америки».

1. Сирський народивсь у володимирській області росії, закінчив 1986 року московське вище військове командне училище. Служба в нього проходила в УРСР, де він залишився після проголошення незалежності України.

2. Закінчив Національну академію оборони України, далі командував 72-ю механізованою бригадою у Білій Церкві на Київщині.

3. Перед початком війни на Донеччині у 2014-му як заступник начальника Головного командного центру ЗСУ очолював напрям співпраці з НАТО.

4. Узимку 2015-го Сирський був одним із головних командирів АТО під час боїв за Дебальцеве в Донецькій області, які вивели українське угруповання з майже оточеного росіянами міста, і, як пишуть медіа, за це командувача нагородили орденом Богдана Хмельницького. Хоча окремі колишні бійці твердили, що саме командування Сирського стало однією з причин утворення дебальцевського котла.

5. З 2016 року Олександр Сирський очолював Об’єднаний оперативний штаб із протидії російським силам на Сході України, 2017-го став на чолі штабу АТО, у 2019-му був призначений П.  Порошенком командувачем Операції Об’єднаних сил (ООС).

6. Від початку повномасштабної війни з росією Сирський був відповідальним за оборону Києва. У квітні 2022 року Президент Зеленський присвоїв йому звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка».

7. Серед найбільших перемог Сирського називають і блискавичний контрнаступ ЗСУ на Харківщині в липні 2022 року.

8. Як стверджують медіа, Сирський наполягав на продовженні оборони Бахмута у 2023 році. Хоча тоді головком ЗСУ Валерій Залужний і західні союзники нібито радили зосередитися на прориві на півдні. Сирський називав наступальну битву під Бахмутом, де загинули тисячі українських військових, «прин-циповою справою і справою честі», пише BBC.

9. У січні 2024-го в інтерв’ю Reuters Сирський заявив, що цілі ЗСУ «залишаються незмінними: утримання наших позицій, наших територій, виснаження ворога, завдання максимальних втрат, ведення активної оборони, перехоплення самим ініціативи». Також він висловив твердження, що той, «хто матиме найбільш високотехнологічне озброєння, матиме шанси на перемогу».

10. Сирський має дружину і двох дітей. Він розповідав західним медіа, що спить чотири години на добу й знімає напруження завдяки спорту.

Отакий він, новий Головнокомандувач, від дій якого багато що залежатиме у війні, що триває.