|
Версія для друку На головну Потребують закону і справедливості Микола
Нечипоренко. Дніпропетровська
область. Появи Самарської затоки, яка на десяток кілометрів широко
розлилась уздовж понад десятка сіл, свого часу ніхто не очікував. Коли гребля
Дніпрогесу топила пороги Славутича, сюди, за розрахунками тодішніх спеців, вода
не повинна була дійти. Але природа взяла своє. Так виникла відразу в межах двох
районів напрочуд мальовнича водойма. Місцевий люд зрадів курортному закутку, а
влада заходилася облаштовувати дитячі табори, бази відпочинку, заклали рибгосп. У НАШ час озеро не втратило своїх принад. Навпаки, надто зацікавило
підприємливих бізнесменів, котрі викликалися освоювати береги затоки і особливо
її острови. На благо, запевняли, народу. Згодом же виявиться, що насамперед на
своє. І тільки оце нещодавно прокуратура взялася за справу і повідомила:
п’ятнадцять років тому всі острови затоки гамузом було передано у приватну
власність для створення особистого селянського господарства. Таке рішення
ухвалили тогочасні очільники Новомосковської РДА. З одного боку, прокуратура
намагається з’ясувати, з якої ж бо речі раптом так розщедрилися районні
посадовці, а з іншого — вона не сумнівається, що острови використовують не за
призначенням. Адже належать вони до водного фонду і з сільськогосподарським не
мають нічого спільного. Якщо ж так, то їх необхідно повертати в комунальну
власність нинішньої Піщанської громади. Далі сталося те, що інакше як виявом самовпевненого свавілля назвати не
можна. Увірувавши у свої можливості та безкарність, багаторічні володарі
самарських островів бігом кинулися судитися… з прокуратурою. Спершу з тих
міркувань, що, мовляв, строки давності начебто минули, аби заходжуватися
ворушити старе. Ясна річ, правники до такого погляду не пристали. А оскільки
власники «островів скарбів» насправді й не думали на них створювати щось на
зразок особистого селянського, тим паче фермерського, господарства, то зажадали
скасувати присвоєння їм землевпорядного кадастрового номера. Прокуратура теж
звернулася до суду, щоб її вимоги неодмінно були виконані. Але що ви думаєте? Адвокати загарбників островів заходилися вишукувати
«підстави», аби суд… відмовив правоохоронцям і закрив справу. Які, запитаєте? А
такі, що хіба діло (!) прокуратури займатися земельними питаннями? Тим паче,
коли і Піщанська громада не заперечує, і в селах на берегах затоки мовчать.
Оцінка правоохоронців, що це через бездіяльність і байдужість, не помагала. Суд, слава Богу, до аргументів «противної сторони» не прислухався, став на
справедливий бік прокуратури. Проте, як на нас, треба, щоб в області також дали
правову оцінку безпрецедентній нахабності хвацьких хазяїв. Трохи вище ж посеред Дніпра є також дуже гарний острів Зелений. Він
знаходиться в межах обласного центру, тож міськрада накинула на нього оком. На останній сесії було внесено зміни до програми реформування і розвитку
житлового господарства. Загальна сума фінансування програми передбачена в
обсязі не багато не мало — майже 14 мільярдів гривень. Чекали-чекали й нарешті
таки вибрали слушний час для благоустрою міста. А може, дарма ми іронізуємо: гроші великі, однак утримувати житловий фонд
мегаполісу у пристойному стані треба. Витрати на капремонти багатоповерхівок,
приміром, сягнуть понад 3,6 мільярда гривень. Що ж, діло хороше й необхідне,
хай буде. Навіть 10 мільйонів, які вирішили спрямувати на посипання в зимовий
час територій навколо житлових будинків, теж не мають викликати заперечень. Інша річ, що 1 мільйон 200 тисяч гривень на проведення «виховної роботи
серед населення» стосовно безпритульних тварин та запровадження реєстру
власників домашніх улюбленців вітати нині зовсім не хочеться... Навіть ніяково,
як висловлюються містяни, перед воїнами, що сьогодні боронять нас від
окупантів. А якщо і перейнялася міськрада становищем тварин, то ліпше б
стерилізувала їх та нагодувала за ті гроші... Проте найбільше вразила жителів
Дніпра чи не головна зміна у програмі, яка полягає у проведенні
проєктно-вишукувальних робіт із благоустрою острова Зелений. На цю мету
передбачено більш ніж 6 мільйонів гривень. Зелений дніпровці давно вподобали як острів-пляж, утім, багато років владі
до нього було байдуже. Чому ж саме нині, у такий складний для країни час,
заходилася його облагороджувати? І, відповідно, «інформувати та виховувати»
народ, аби не ремствував. А люди натомість вважають, що з благоустроєм Зеленого
ліпше зачекати. Принаймні до закінчення війни. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Продовжено воєнний стан ЧитатиПРАВОВИЙ режим воєнного стану і загальну мобілізацію продовжено ще на 90 днів — із
14 лютого по 13 травня. Парламент затвердив укази Президента 335 та 323 «за»
відповідно. Це вже десяте аналогічне голосування від початку повномасштабної
війни.
Газ — тільки власного видобутку ЧитатиУПЕРШЕ в історії Україна використовує в опалювальний сезон газ лише власного
видобутку. Нафтогаз України і державне підприємство «Укргазвидобування»
збільшили обсяги видобутку на 11%, відкриті нові свердловини, у сховищах
накопичено близько 10 мільярдів кубічних метрів газу», — заявив Прем’єр Д.
Шмигаль. Водночас, стверджує він, Україна проходить зиму, маючи збалансовану
електроенергосистему, яка вже є частиною європейської електроенергосистеми та
збільшила можливості імпорту електрики до 1,7 ГВт. Керівник Кабміну також
запевнив, що до кінця опалювального сезону тарифи не збільшать.
Кажуть, що зменшили тіньову зайнятість ЧитатиТОРІК у червні Держпраці було повернуто можливість проведення позапланових
перевірок роботодавців. У службі повідомили, що за цей час фахівці здійснили
269 таких заходів, унаслідок яких виявлено 3935 порушень трудового
законодавства. Суб’єктам господарювання було видано 279 приписів, у результаті
чого вдалося офіційно працевлаштувати понад 210 тисяч осіб, які працювали без
оформлення.
Захисники вдома ЧитатиВІДБУВСЯ 51-й від початку повномасштабної війни обмін полоненими. Цього разу
вдалося визволити 100 захисників. Більшість — оборонці Маріуполя. Починаючи з
2022 року із російської неволі повернуто вже 3135 українців.
Подорожчали овочі, фрукти та молоко ЧитатиЗГІДНО з повідомленням Держстату, в січні порівняно з торішнім груднем зростання
споживчих цін сповільнилося з 0,7% до 0,4%, а в річному вимірі інфляція
знизилася з 5,1% до 4,7%. При цьому ціни на харчі та безалкогольні напої
підвищилися в середньому на 1,1%. Найбільше — на 16,8% — подорожчали
овочі. Ціни на фрукти піднялися на 4,5%, на молоко — на 1,5%, на масло —
на 1,6%, на рибу та продукти з неї — на 1,4%. Натомість на 8,4% подешевшали
яйця, на 1,1% — м’ясо та м’ясопродукти, на 2,9% — цукор, на 0,9% — олія, на
4,6% — пально-мастильні матеріали.
Автокрадіжок поменшало ЧитатиПОЗАМИНУЛОГО року відбувся сплеск викрадень машин: зафіксовано
рекордну кількість випадків — 12 448. Для порівняння, 2021-го цей показник
становив 1148, 2020-го — 1754, 2019-го — 2434. Торік, за даними МВС,
зареєстровано 1278 викрадень. Половина припала на три прифронтові регіони —
Донеччину, Херсонщину і Дніпропетровщину, натомість найбезпечніші Тернопільська
та Івано-Франківська області. Найбільшу популярність серед викрадачів мали
автомобілі марок ВАЗ (206 машин, або 16% від усієї кількості), ГАЗ (60, 4,7%),
Volkswagen (46, 3,6%), Renault (42, 3,3%) та Hyundai (30, 2,3%). Загалом у
реєстрі міститься інформація про 78 395 фактів, найдавніший запис внесено 8
липня 1980 року.
Допомагає природа ЧитатиВ УКРГІДРОЕНЕРГО
повідомили, що кліматичні чинники, а саме суттєве потепління, сприяють
відновленню достатнього рівня води у водосховищах на Дніпрі та Дністрі
після значного його зниження під час пікових навантажень у листопаді, грудні,
січні. Це має позитивно позначитися на роботі української гідрогенерації
нинішнього року. Фахівці готуються до пропуску весняного водопілля і вже
складають план необхідних робіт до наступного осінньо-зимового періоду.
Iмовірні втрати продовольства величезні ЧитатиЗА ІНФОРМАЦІЄЮ консультанта із земельних питань НААН України А.
Разгона, в зоні активних бойових дій показники важких металів у ґрунті
перевищують нормативні у 30 разів, ртуті, цинку й кадмію — у 10-18 разів,
зафіксовано високий уміст міді, нікелю, свинцю, фосфору та барію, сірки і
сірчаної кислоти. Загалом же через війну Україна втратила 19,3% посівних площ,
понад 5 млн га орних земель сьогодні не використовується. За оцінками
Міндовкілля, ґрунтам завдано збитків на понад 900 млрд грн. Станом на минулий
рік площа деградованих сільгоспугідь може оцінюватись у 10-15 млн га. «Без
ужиття надзвичайних заходів на державному рівні та підтримки міжнародної
спільноти Україна може на роки втратити третину посівних площ. Це 30-35 млн
тонн зерна, які можуть забезпечити продовольством значну частину жителів планети»,
— наголосив експерт.
Порти під прицілом ЧитатиВІДКОЛИ росія вийшла із «зернової угоди», вона вчинила більш ніж 30 комбінованих
атак усіма видами озброєнь на наші порти. Як інформують у
держпідприємстві «Адміністрація морських портів України», внаслідок обстрілів
загинули п’ять працівників, пошкоджено 200 об’єктів та сім цивільних суден.
Попередні збитки оцінюються в 1 млрд грн. Також зазначається, що порти
«Південний» і «Одеса» нині завантажені на 30-40%, а від початку роботи
українського морського коридору ним було перевезено близько 18 млн т вантажів
до 32 країн, із них 13 млн т — агропродукція.
Авторинок пожвавлюється ЧитатиАСОЦІАЦІЯ «УкрАвтопром» поінформувала, що за підсумками січня в Україну було ввезено
16,7 тисячі вживаних легкових автомобілів. Порівняно з аналогічним торішнім
періодом обсяг зріс на 45%. Майже половина (46%) усієї кількості авто —
бензинові. Серед виробників лідирує Volkswagen. Середній вік ввезених
автомобілів — 9,8 року.
|