Добрий господар

Поки що незнайомка цибуля-порей

ПІВ століття тому про цю цибулю у нас майже нічого не знали. Нині ж її чудові смакові якості гідно оцінені.

Цибуля-порей (ще називають перловою цибулею) — близька родичка звичайної ріпчастої цибулі. Однак цибулина у порею практично відсутня, в їжу вживають «ніжку» — потовщене несправжнє стебло. Саме заради ніжного і соковитого стебла і вирощують цей різновид.

Смак порею менш гострий і приємніший, ніж у ріпчастої, а вміст корисних речовин і вітамінів б’є всі рекорди.

Цибуля-порей має довгенький вегетативний період. Тому на розсаду її висівають дуже рано.

У пізньостиглих сортів термін вегетації 180-200 днів, їх доцільно вирощувати тільки у південних регіонах. Ранньостиглі сорти не підходять для тривалого зберігання, тому їх або вживають одразу при приготуванні страв, або пускають на переробку.

Рослина дуже світлолюбна, їй потрібен світловий день не менш ніж 10-12 годин. Тому розсаду доводиться досвічувати.

Насіння перед сівбою слід на 15-30 секунд опустити в гарячу (40-45^ОС) воду і тут же залити холодною. Після водних процедур посівний матеріал треба загорнути в мокру, але не холодну марлю і залишити в теплому місці. Марлю потрібно постійно зволожувати, скроплюючи теплою водою. За кілька днів насіння проклюнеться.

Для вигонки розсади потрібні глибокі (заввишки не менше 10 см) ємності.

При вирощуванні розсади сіянці порею вельми бояться перезволоження ґрунту. Тому необхідні хороший дренаж і легкий ґрунт. Не зайве буде поливати її біопрепаратами (триходермін тощо).

Додаткове освітлення і обприскування епіном сприятиме отриманню міцної розсади.

Для сівби в розсадних ящиках роблять борозенки завглибшки сантиметр, відстань між рядками близько 5 см. Розкладають у борозенки насіння (ідеальна відстань насінин одна від одної — 1 см), трохи присипають землею. Накривають ящик плівкою і ставлять у тепле місце. Щодня потрібно буде провітрювати (щоб не з’явилася цвіль) і, за необхідності, зволожувати землю з допомогою обприскувача. Приблизно за тиждень з’являться сходи. Плівку знімають, ящик ставлять у найсвітліше місце. В цей період потрібне зниження температури. Вдень вона не має перевищувати 18^ОС, вночі — 10-12^ОС.

Перші 20 днів рослина розвивається повільно, потім швидко починає рости.

З поливом складно. З одного боку, не можна заливати, з іншого — розсада не терпить пересихання ґрунту.

У фазі активного розвитку цибулю слід підживити азотним добривом (підійде комплексне «Кемира»).

Через місяць сходи треба прорідити — залишити відстань між паростками 2-3 см. Або ж розпікірувати в окремі горщички.

На відкриті грядки висаджують у травні.

Якщо розсаду цибулі-порею вирощувати в теплиці, то найкращими попередниками є огірки, помідори, бобові. Теплиця має бути підготовлена з осені.

За тиждень до висівання насіння змішують із вологою тирсою, загортають у поліетилен. Тримають у теплому місці, провітрюють щодня.

У теплиці формують грядки, бажано з додаванням гною і тирси, присипають додатково родючим ґрунтом, попелом і поливають гарячою водою.

Сіють у березні. Тирсу з насінням розсипають по грядці якомога рівномірніше та присипають тонким шаром ґрунту. Мульчують тирсою, за необхідності поливають.

У ранньовесняні дні ще досить холодно, тому на теплицю натягують другий шар плівки. Коли проклюнуться паростки, можна у теплиці встановити дуги від парника, обтягнути їх плівкою. Це створить оптимальний мікроклімат.

За належно підготовленого ґрунту підживлення не потрібні.

Поливайте раз на тиждень, обприскуйте епіном — це не завадить.

Можливі проблеми зі шкідниками: у цибулі-порею чимало ворогів. Серед них, зокрема, вірусні та грибкові захворювання.

Борошниста роса. Спершу на листках з’являється білий наліт, потім вони відмирають. Уражені листки общипують і знищують. Допоможе сівозміна. Можна спробувати застосувати 1-процентну бордоську суміш або інші фунгіциди.

Альтернаріоз. На листі з’являються коричневі плями з яскравою облямівкою. Доцільно вдатися до обробки фунгіцидами. Щоб підвищити імунітет рослин, їх можна обробити триходерміном тощо.

Фузаріоз. На листі з’являються жовті плями, воно скручується, потім відмирає. В цьому разі неприпустиме перезволоження ґрунту. Захист — 4-річна сівозміна.

Пероноспороз. Листя вкривається білими або блідо-зеленими плямами. Така цибуля неїстівна, її доведеться викинути.

Смачною та соковитою зеленню не проти поласувати шкідники, насамперед цибульна муха. Для профілактики поруч грядки цибулі сіють моркву: шкідник не зносить її запаху. Можна присипати ґрунт попелом (100 г на 1 кв. метр) або меленим перцем (ч. ложка на кв. м).

Цибулева листоблішка. Ушкоджена рослина вкривається темним нальотом. Захист — обприскування інсектицидами «Карате», «Зеон», «Конфідор».

Цибулева журчалка (повисюхова муха). Рослини вповільнюють ріст, листя вгорі жовтіє. Заходи боротьби такі ж, як із цибульною мухою.

Цибулева міль. Сама міль їсть листя (на ньому видно світлі проходи), личинки живляться підземною частиною рослини. Боротися потрібно, як із цибульною мухою. Деякі любителі радять робити обприскування розчином кухонної солі.

Найцінніша частина цибулі — під землею, вона завдовжки до 0,5 м. Викопане стебло очищають від землі, обрізають біле коріння (дінця не чіпають). Листя ліпше залишити, втім, можна обрізати наполовину. Зберігати найкраще в морозилці, а також у погребі. Три-чотири місяці порей добре лежатиме просто в холодильнику.

_{Найкращі ранньостиглі сорти}

Коламбус. Голландська селекція, рослина невисока (60-70 см). Ніжка завдовжки 20 см, товщина її близько 6 см, вага до пів кілограма. Особливість сорту — рослина не потребує частого підгортання.

Коламбус Хобот слона. Вибілена частина стебла сягає 30 см. Для того, щоб їстівна частина залишалася білою, рослину за вегетацію кілька разів підгортають.

Веста — їстівна (вибілена) частина сягає 30 см, вага — 300-400 г. Особливо цінується за ніжний і солодкий смак.

_{Найкращі середньостиглі сорти}

Слон. Визріває через 4 місяці після висадки. Вимагає підгортання для вибілювання ніжки. Вага їстівної частини близько 350 г.

Казимир. Стеблева частина до 30-40 см. Цибулина слабо виражена. Любить рясний полив, добре реагує на підживлення.

Середньостиглі сорти можна залишати зимувати в ґрунті, якщо попередньо добре замульчувати і вкрити. У цьому разі на наступний рік цибуля виросте, піде в стрілку. Можна буде зібрати насіння.