• Неоголошена війна

Зробили все, і навіть більше

Михайло ВЕДМІДЬ.

«ВИХОДЯЧИ з оперативної обстановки, яка склалася довкола Авдіївки, з метою уникнення оточення та збереження життя і здоров’я військовослужбовців ухвалив рішення про виведення наших підрозділів з міста й переходу до оборони на більш вигідних рубежах», — поінформував у ніч проти суботи, 17 лютого, Головнокомандувач ЗСУ генерал-полковник Олександр Сирський. Він наголосив, що українські воїни гідно виконали свій військовий обов’язок, зробили все можливе для знищення найкращих російських військових частин, завдали ворогу значних утрат у живій силі та техніці.

Своєю чергою командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський повідомив, що наші захисники вийшли з Авдіївки на «заздалегідь підготовлені позиції». І пояснив: «У ситуації, коли ворог наступає по трупах своїх же солдатів із перевагою снарядів десять до одного, під постійними бомбардуваннями, — це єдино правильне рішення. Оточення не допущено, особовий склад виведено, наші воїни зайняли оборону на визначених рубежах». На жаль, «на останньому етапі операції деяка кількість українських військовослужбовців потрапила в полон», — сказав Тарнавський і додав: «Боротимемося за звільнення всіх побратимів».

Відгукнувся на подію і Володимир Зеленський, який саме перебував на Мюнхенській конференції з питань безпеки: «Україна може перемогти. Наші дії обмежуються лише дальністю та достатністю засобів ураження. Але це залежить не лише від нас. І ситуація в Авдіївці це підтверджує. На жаль, утримання України у штучному дефіциті озброєння, зокрема у дефіциті артилерії та засобів дальнього ураження, дозволяє путіну адаптуватися до інтенсивності бойових дій».

Командир Третьої окремої штурмової бригади Андрій Білецький також сповістив про відвід своїх сил зі зруйнованого містечка на Донеччині: «Дякую бійцям за гідний бій, який дали ворогу в Авдіївці, в умовах тотальної кількісної переваги росіян у живій силі, в техніці, у снарядах. Зробили все, і навіть більше. Дякую за стійкість кожному. Відходимо на підготовлені позиції, щоб повернутися і завдати ще сильнішого удару. Дякую командуванню за виважене рішення. Бій триває».

Проте бойові дії на фронті самою лише Авдіївкою не обмежились. У неділю, 18 лютого, у Генштабі ЗСУ повідомили, що напередодні російські загарбники атакували позиції українських оборонців на Мар’їнському, Куп’янському, Лиманському, Бахмутському, Новопавлівському та Запорізькому напрямках та на лівобережжі Дніпра в зоні відповідальності ОСУВ «Одеса».

Утім, гриміло-палало не тільки в Україні. Міноборони росії заявило, що у ніч проти суботи, 17 лютого, українські безпілотники «літакового типу» здійснили «терористичну атаку по об’єктах на території російської федерації»: у бєлгородській, воронезькій, курській, брянській та калузькій областях.

Наші захисники атакували не лише на суходолі, а й на морі: у середу, 14 лютого, вони знищили і потопили великий десантний корабель росіян «Цезар Куніков». Як деталізували у Головному управлінні розвідки, ворожий корабель атакували ударними морськими дронами Magura V5 біля берегів тимчасово окупованого Криму неподалік міста Алупка. Ця чергова втрата виявилася для росіян настільки болючою, що командувача чорноморського флоту рф адмірала віктора соколова зняли з посади, а на його місце призначили начштабу чф віцеадмірала сергія пінчука. Саме так — поміняли соколова на пінчука…

У повітрі ворожі сили також зазнали ударів і втрат. Минулої суботи ЗСУ збили три російські літаки Су-34 та Су-35 на Сході України. За даними Головнокомандувача Сирського, літаки було знищено, коли вони бомбили позиції Сил оборони України. Вранці у неділю, 18 лютого, підрозділи Повітряних сил збили ще один російський винищувач Су-34. Про це повідомив командувач Повітряних сил ЗСУ генерал-лейтенант Микола Олещук.

Тим часом Володимир Зеленський, перебуваючи в Європі для участі в Мюнхенській конференції з безпеки, скориставшись нагодою, здійснив візити до Німеччини та Франції. Там він підписав із лідерами цих країн так звані безпекові угоди, тобто Угоди про співробітництво у сфері безпеки. Раніше подібної Угоди було досягнуто з Великою Британією. На черзі, за словами Президента України, — підписання таких же документів з іншими країнами Заходу та блоку НАТО. Як заявив наприкінці минулого тижня прессекретар Глави держави Сергій Никифоров, «видається, що саме Данія і Нідерланди будуть наступними країнами, з якими такі угоди будуть підписані. Дати не маю права оголошувати, але думаю, що це станеться зовсім скоро».

Хтось називає ці двосторонні угоди історичними, мовляв, вони гарантуватимуть Україні безпеку і захист від нової агресії з боку росії. Натомість критично налаштовані політики та спостерігачі вважають їх суто символічними папірцями на кшталт сумнозвісного Будапештського меморандуму, наявність якого попри пафосну риторику не захистило Україну від агресивної загарбницької навали з півночі. Втім, навіть словесна гарантія все ж краща, ніж ніяка. Принаймні інтересам безпеки України не нашкодить.

Водночас критики зауважують, що для більшої «ваги» Угоди мали б бути ратифіковані парламентами країн-підписантів. Мовляв, президенти час од часу змінюються, а ухвали законодавчих органів влади залишаються, й ігнорувати їх не стануть.

Що ж до конкретики у справі мілітарної та фінансової допомоги Україні, то її минулого тижня досягнуто не було. Особливо розчарували заокеанські партнери. У вівторок, 13 лютого, Сенат Конгресу США 70 голосами схвалив двопартійний закон про фінансування, що передбачає допомогу Україні, Ізраїлю та іншим країнам-союзникам без урахування заходів боротьби з імміграцією. Далі він має бути схвалений Палатою представників і підписаний президентом. Джо Байден до цього готовий, а от Нижня палата Конгресу пішла на канікули, залишивши документ без розгляду. Конгресмени повернуться до Вашингтона 28 лютого, але згаданий законопроєкт не буде у числі перших, які вони обговорюватимуть після відпочинку. Тож не здивує, якщо допомога Україні з-за океану й надалі відстрочуватиметься. Добре, хоч Європа не «кинула»…