|
Версія для друку На головну План «Б» задля МВФ Олег Григоренко. 12 ЛЮТОГО представники місії
Міжнародного валютного фонду на чолі з заступницею директора Європейського
департаменту Фонду Умою Рамакрішнан відвідали Київ із триденним візитом, який
передував перегляду МВФ кредитної програми для України. Як відомо, торік
наприкінці березня МВФ схвалив для нас чотирирічну програму розширеного
фінансування у розмірі 15,6 млрд доларів, уперше надавши кредит країні, яка
перебуває у стані війни. В її рамках Україна вже отримала близько 3,6 млрд
доларів. А цьогоріч уже наприкінці лютого — на початку березня, коли кредитори
оцінять виконання зобов’язань перед ними Україною терміном на кінець грудня
2023 року, можливий іще один транш — на 900 млн доларів. На 2024 рік
передбачено ще три — у червні, вересні та грудні. Тоді загальна сума виплат за
програмою МВФ до кінця року сягне 5,3 млрд доларів. Однак ці гроші все одно не покриють історично рекордну дірку в бюджеті
України на третьому році повномасштабної війни з росією. Нам не вистачає 41
млрд доларів, що становить більше половини запланованих видатків держкошторису-2024.
І це ключовий ризик бюджету, бо підтверджених надходжень від донорів (ЄС, США
та інших країн «Великої сімки») на порядок менше, аніж необхідно, застерігають
експерти. За рахунок внутрішніх джерел і залишку на казначейському рахунку ми
«закрили» перший місяць року на прийнятному рівні, профінансувавши всі
необхідні військові і цивільні видатки. А що буде далі? Без нових запозичень не
обійтися. Як пише видання Bloomberg, посилаючись на анонімні джерела в нашому уряді,
хоча Україна і виконує свої зобов’язання, все одно існує ризик того, що Рада
директорів МВФ не схвалить наступні транші кредиту. Якщо тільки українська
сторона не доведе, що вона буде здатною обслуговувати свої борги, навіть якщо
життєво важлива допомога США так і залишиться заблокованою. Тож під час місії
МВФ у Києві урядовці представили так званий план «Б» кризових заходів, який
включає розширення продажів внутрішніх облігацій, що цього року може принести
щонайменше 5 млрд доларів прибутку. Також уряд може підвищити податки або
скоротити витрати, зокрема й на соціальні програми. І, схоже, два останні
болючі і вкрай непопулярні заходи таки буде втілено владою вже цьогоріч задля
порятунку кредитної програми МВФ. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Знекровлена українська економіка ЧитатиЗГІДНО з даними Євросоюзу, 4,31 мільйона українців, які виїхали внаслідок
повномасштабної війни, станом на 31 грудня 2023 року мали статус тимчасового
захисту в ЄС. Найбільше наших співвітчизників прийняла Німеччина — 1 251 245
осіб (29% від загальної кількості в ЄС), а також Польща — 954 795 (22,1%) та
Чехія — 373 035 (8,7%). При цьому у Польщі вважають, що впродовж наступних
п’яти років економіка країни зросте на 2%. Рівень зайнятості українців
становить 70% — найбільше в ЄС (у Німеччині — менше 30%), і вони вже сплатили
втричі більше податків, ніж було витрачено коштів на їх підтримку.
Зміни для ВПО ЧитатиУ МІНСОЦПОЛІТИКИ
повідомили, що з 1 березня почнуть діяти нові правила виплат для внутрішньо
переміщених осіб (ВПО). Так, допомога призначатиметься на всіх осіб з родини
переселенців, але ті, що не працюють, мають зареєструватися в центрі
зайнятості, інакше кошти перестануть надходити через місяць. Ще на пів року
автоматично продовжуються виплати для пенсіонерів — ВПО, у яких станом на 1
січня 2024-го розмір пенсії не перевищує 9444 грн; осіб з інвалідністю I та II
груп; неповнолітніх дітей з інвалідністю, тяжкохворих дітей; дітей-сиріт та
позбавлених батьківського піклування віком до 23 років. Також за умови подання
окремої заяви допомогу нараховуватимуть протягом 6 місяців певним вразливим
категоріям населення.
Iдентифікація триває ЧитатиПІСЛЯ деокупації Харківщини було виявлено 1008 тіл, із яких 29 — дітей. Тільки в
Куп’янську рашисти вбили 200 цивільних і поранили понад 750 осіб. Станом на
сьогодні ідентифіковано 875 тіл, робота триває. Масштаб свавілля окупантів
величезний: лише поліцейські області зареєстрували майже 17 тисяч воєнних
злочинів на Харківщині. Крім того, загарбники пошкодили більш ніж 2,5 тисячі
об’єктів цивільної та критичної інфраструктури.
Спостерігається відтік депозитів ЧитатиЗА ІНФОРМАЦІЄЮ Нацбанку, в січні падіння обсягу депозитів резидентів у
банках становило 2,1%: загальна сума знизилася на 49,2 млрд грн — до 2,35 трлн
грн. Частка населення в усій структурі сягнула 2,5% — люди зняли з рахунків
27,4 млрд грн (залишилося в банках 1,05 трлн). Наголошується, що це рекорд від
початку повномасштабної війни: впродовж лютого — травня 2022-го відтік становив
лише 14 млрд грн. Своєю чергою підприємці у січні зняли з рахунків 22 млрд грн.
Причини Нацбанк пояснює сезонним фактором, натомість частина експертів вважає
це недовірою до фінансової системи, тобто готівку люди вважають таки
надійнішою.
У пріоритеті зернобобові ЧитатиВІДПОВІДНО до результатів опитування аграріїв, проведеного Мін-агрополітики, 70%
респондентів збираються збільшити посівні площі під сою — загалом на 21%
порівняно з минулим роком. Пріоритетними є зернобобові: заплановано розширення
на 11% та ярий ячмінь — на 7%. Неабияк цікавить землеробів ярий ріпак: угіддя
під ним мають зрости на 24%. Також 60% тих, хто вирощував цукрові буряки, збираються
розширювати площі — пересічно по Україні на 17%. При цьому поля під кукурудзу
зменшаться на 9%, таке ж може чекати й на соняшник. Загалом сільгоспвиробники
планують зайняти ярими культурами на 0,5 млн га (на 3,7%) менше вгідь порівняно
з минулим сезоном.
Війна як заробіток ЧитатиГЛАВА Держаудитслужби А. Басаєва повідомила, що від початку 2022-го зафіксовано
збитків державі на понад 300 млрд грн. Для порівняння, у 2021 році аудитори
перевірили понад 1500 об’єктів, встановивши порушень на суму 14,75 млрд грн.
Натомість 2022-го на трохи менш як тисячу об’єктів припало збитків на майже 100
млрд грн, а 2023-го — вже на 211 млрд грн. «На жаль, після початку
повномасштабного вторгнення багато хто сприйняв війну як спосіб заробітку за
рахунок державних коштів», — констатувала А. Басаєва. Вона наголосила, що
найефективніший захід служби — моніторинг закупівель на «Прозорро», бо він дає
змогу запобігати неефективному витрачанню коштів.
«Коридор» працює ЧитатиЗАГАЛЬНИЙ обсяг товарів, експортованих українським чорноморським коридором, сягнув
22 млн тонн вантажу. За січень судна перевезли 6,3 млн тонн, що майже дорівнює
довоєнному рівню. Збільшити обсяги можна шляхом розвитку портів, переконаний
міністр інфраструктури О. Кубраков, включаючи автомобільні та залізничні
способи доставки вантажів до них.
Резонансний закон підписано ЧитатиПРЕЗИДЕНТ В. Зеленський таки підписав закон про легалізацію медичного канабісу,
ухвалення якого парламентом супроводжувалося широким суспільним збуренням.
Проти такого кроку свого часу виступала опозиційна фракція «Батьківщина», торік
22 грудня зареєструвавши постанову про скасування результатів голосування.
Однак 16 січня цього року парламент її відхилив. * * * Довідково: в
Афганістані, згідно з даними ООН, починаючи з 2004-го площі посівів маку
становили понад 100 тис. га щороку, сягнувши піку 2017-го: 328 тис. га. Після
приходу до влади таліби заборонили вирощування культури, і торік угіддя,
зайняті під нею, скоротилися до 11 тис. га.
Сума зростає щодня ЧитатиЗГІДНО зі спільною оцінкою уряду України, Світового банку, Єврокомісії та ООН, що
охоплює період із 24 лютого 2022-го по 31 грудня 2023-го, вартість
післявоєнного відновлення зросла на 75 млрд дол. і сягала 486 млрд дол. Лише
цього року потрібно близько 15 млрд дол. на найнагальніші заходи з відбудови об’єктів.
На жаль, тільки третина від цієї суми (близько 5,5 млрд дол.) забезпечена
міжнародними партнерами та держбюджетом України. Найбільш постраждалими
вважаються житловий сектор, транспорт, торгівля та промисловість, енергетика і
сільське господарство. Згідно зі звітом, пряма шкода через велику війну
оцінюється в майже 152 млрд дол.
|