• Неоголошена війна

Хто кого налякав

Михайло ВЕДМІДЬ.

26 ЛЮТОГО з ініціативи президента Франції Еммануеля Макрона у Парижі відбулась зустріч, на якій глави урядів та міністри 28 країн — членів НАТО і ЄС обговорили подальшу підтримку України у її визвольній боротьбі з країною-агресором росією. Великий резонанс викликали слова ініціатора надзвичайного саміту стосовно можливості відправки військ західних країн на територію України. «Зараз нема згоди щодо офіційного, санкціонованого відрядження наземних військ. Але в перспективі нічого не треба виключати», — заявив Макрон.

Чи не найпершим відреагував генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберг. У коментарі агенції Associated Press він сказав: «Союзники НАТО надають Україні безпрецедентну підтримку. Ми займаємося цим з 2014 року та активізували свою діяльність після повномасштабного вторгнення. Але планів розміщення бойових військ НАТО в Україні немає».

Не забарився з реакцією і канцлер Німеччини Олаф Шольц: «Ми погодилися вчора в Парижі, що кожен має зробити більше для України. Їй потрібна зброя, боєприпаси та протиповітряна оборона. Ми над цим працюємо. Зрозуміло: сухопутних військ європейських країн чи НАТО не буде».

У такому ж дусі висловилися й у Вашингтоні. Радник Білого дому з національної безпеки Джон Кірбі пояснив: «Що ж, це суверенне рішення, яке кожен член НАТО мав би прийняти сам. Ви чули, як генеральний секретар Столтенберг сам казав, що не має планів чи намірів — безумовно, під егідою НАТО — розміщувати війська на місцях. І президент Байден із самого початку цього конфлікту чітко заявив, що на території України не буде військ США, які виконуватимуть бойові дії».

Своєю чергою президент Польщі Анджей Дуда розповів: «Найбурхливіша дискусія розгорнулася навколо питання відправлення солдатів до України. І тут теж не було абсолютно ніякої згоди». Відкинули цю ідею лідери Іспанії та Італії. А от маленька, але горда Естонія пропозицію Макрона підтримала обома руками. До речі, за обсягом військової допомоги Україні (у процентному відношенні до ВВП) ця країна посідає перше місце серед усіх.

На росії ситуацію спершу прокоментував речник президента рф дмитро пєсков. За його словами, якщо станеться відправка в Україну західних наземних військ, то доведеться говорити не про ймовірність, а про неминучість прямого зіткнення між росією і НАТО. А вже за кілька днів його шеф путін у зверненні до федеральних зборів рф розпатякував: «Захід каже, що росія нібито збирається напасти на Європу, це якась маячня... Заговорили про можливість відправки в Україну натовських військових контингентів, але ми пам’ятаємо долю тих, хто відправляв колись свої контингенти на територію нашої країни. Але тепер наслідки для можливих інтервентів будуть набагато трагічнішими... Усе, що вони (Захід і США. — Ред.) вигадують і чим лякають увесь світ, реально загрожує конфліктом із застосуванням ядерної зброї, а значить, знищенням цивілізації».

Що це, як не чергове залякування світової громадськості застосуванням ядерної зброї? Щоправда, при цьому путін зробив фактологічну помилку. Він нагадав про «долю тих, хто відправляв колись свої контингенти на територію нашої країни». Проте на зустрічі в Парижі йшлося про направлення західних військ на територію України, а не росії. Чи для путіна то все — «одна країна»? Вочевидь, в його уяві так воно і є.

Тим часом перший день весни відзначився ще однією важливою подією: Президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте підписали двосторонню безпекову угоду. Документ передбачає два мільярди євро військової допомоги від Нідерландів цього року, а також подальшу оборонну допомогу протягом наступних десяти років. Зокрема, угода включає потужний військовий блок, згідно з яким Україна одержить сучасне військове обладнання (ППО, артилерія, бронетехніка) та підтримку оборонної промисловості.

Нагадаємо: загалом Україна раніше підписала угоди про співробітництво у сфері безпеки із шістьма державами: Великою Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою та Італією. Нідерланди стали сьомими у списку.

Що ж до ефективності подібних Угод, в експертному середовищі існують два погляди. Одні вважають їх важливим інструментом гарантування безпеки України. Мовляв, кремль не зможе не враховувати готовності країн Заходу прийти на допомогу жертві його агресії. Другі ж називають подібні документи не інакше як черговими папірцями на кшталт Будапештського меморандуму, що не зміг гарантувати Україні обіцяну ним безпеку та захистити її від агресії північно-східної сусідки. Хай там як, але обидві сторони сходяться в одному: наявність двосторонніх безпекових угод у будь-якому разі краще, ніж їх відсутність.

Тим часом ситуація на фронті залишається складною. Про це повідомив Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський: «Ворог продовжує активні наступальні дії на багатьох напрямках. Особливо напружена ситуація склалася на Авдіївському та Запорізькому, де російські штурмові підрозділи намагаються прорвати оборону наших військ і захопити населені пункти Тоненьке, Орлівка, Семенівка, Бердичі, Красногорівка (Донецької області)». За його словами, тривають «жорсткі бої» поблизу Вербового й Роботиного Запорізької області, над якими ворог намагається повернути контроль. При цьому противник масово використовує літаки, які керованими авіабомбами «рівняють із землею» позиції українських захисників.

На тлі посилення ворожих авіаційних ударів відзначилися наші бійці протиповітряної оборони. В лютому вони влаштували окупантам справжній «сушкопад» — збили 13 російських літаків: 10 винищувачів-бомбардувальників Су-34, два винищувачі Су-35 і один літак дальнього радіолокаційного виявлення та управління А-50. «Це найкращий результат із жовтня 2022 року», — зазначається у повідомленні Мін-оборони України. А якби до їхніх мужності та професійної майстерності додалися ще кілька ескадрилей F-16, давно обіцяних нам західними партнерами, та інше сучасне озброєння, то результати були б набагато дієвішими. Та поки що доводиться тільки чекати. І добре б, якби не три роки…