Архів
Вівторок,
12 березня 2024 року

№ 11 (20055)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Вербиченька

Вербиченька

Cторінку підготувала
Устина ГРЕЧАНЮК.


Версія для друку          До списку статтей
  • А що думаєте ви?

Службовий роман

Марина К.

Київська область.

ЗДРАСТУЙ, дорога «Вербиченько». Прочитала в минулому номері «Історії з конверта». Так, і справді, у житті бувають моменти, коли гору бере сум’яття — не знаєш, як вчинити. У мене саме такий настав: готуюсь до складної розмови з мамою. Та щось стримує, мабуть, боюся зіпсувати із нею стосунки. А із подругами не хочу це обговорювати, бо наче не годиться таке виносити на люди. То й вирішила написати тобі, може, хтось із читачів дасть пораду.

Моя мама, а Оксанчина бабуся, закохалась, як у нас кажуть, «закрутила службовий роман», і є ознаки того, що він завершиться заміжжям. Неньці 63, вона на пенсії, але працює на кондитерській фірмі, любить свою роботу. Вона має гарний вигляд, бадьора, життєрадісна. А ще лагідна, найкраща у світі матуся і бабуся. Виростила мене сама, мій татко трагічно загинув, коли я була маленькою, і все дитинство і юність не бачила поруч із мамою жодного чоловіка. Нам було добре удвох, я виросла щасливою. Вивчила мене, маю вищу освіту, у мене гарна робота і своя родина. Здавалося б, чого ще бажати мамі, живи і радій поруч із дітьми, ми її любимо, чудові стосунки із зятем, із онучкою вони справжні подружки.

Але з’явився у них головний технолог, він на дев’ять років молодший, розлучений. Відверто упадає за нею, дарує квіти, запрошує в кафе. Їздили до столиці на вихідні, гуляли, сходили в кіно. Намагався знайти із нами спільну мову, але я різко обірвала наміри. Вони обоє вже прожили добру частину свого життя, може, йому й хочеться мати поруч турботливу добру душу, але не можу зрозуміти, чому нею має бути моя мама. А якщо у нього меркантильні чи інші недобрі наміри? Я ж начувана про шлюбних аферистів! Мій чоловік сміється, каже: дай мамі спокій, вона мудра, розбереться. А мене ця ситуація дуже непокоїть. Все відкладаю нашу розмову, боюсь її образити. Може, хтось переживав подібне?

Версія для друку          До списку статтей
При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове