|
Версія для друку На головну Аграрні розписки — в електронному форматі Марина ТІШКОВА. Зимовий
політичний сезон, ніде правди діти, був напруженим. Після єдності — принаймні
публічної, яка демонструвалась у вищих ешелонах влади та в суспільстві впродовж
першого року повномасштабної війни, закономірно повернулися звичні
суперечності. Які, ясна річ, не минули і парламенту. ЗАКОНОПРОЄКТ
про нові правила мобілізації нині питання номер один для депутатів. До другого
читання було подано 4195 правок. Це хоч і не найбільше (рекорд — понад 16
тисяч), але таки чимало. Втім, за прогнозами Голови Верховної Ради Р.
Стефанчука, закон, імовірно, ухвалять до кінця березня. В перший тиждень якого,
як з’ясувалося, було заплановано два пленарні засідання. Парламентарі в сесійній
залі, однак, не зібрались, хоча, як запевняють депутати з опозиції, у порядку
денному була низка інших важливих питань. Представники фракції партії
«Європейська Солідарність» з обуренням повідомили, чому зірвалися засідання:
«монобільшість» заявила, що необхідно підготувати воєнний звіт для сенату США,
тому, мовляв, вони зайняті формуванням груп, аби поїхати в зону бойових дій.
Глава фракції «Слуга народу» Д. Арахамія у відповідь на критику відреагував так
— нині для парламенту є пріоритетнішим «більше працювати з військовими — на
передовій, у навчальних центрах, у пунктах постійної дислокації». Водночас
депутат від «Голосу» Р. Костенко зауважив, що він і його колеги з Комітету
нацбезпеки та оборони не відлучаються у пленарні дні, натомість плануючи важливі
поїздки в інші. Щодо скасування засідань, то, за його інформацією, насправді
наразі нема голосів для ухвалення законів, бо багато парламентарів перебувають
за кордоном. Начебто у відрядженнях. Власне,
варто згадати і про це. Члени фракцій «Євросолідарність» та «Голос» заявляють,
що їх під різними приводами не випускають у міжнародні відрядження. Ба більше,
цим навіть стурбований Європарламент. Заступник Голови ВР О. Кондратюк (обрана
від фракції «Голос») запропонувала переглянути порядок міжнародних відряджень.
З її слів, нинішнє «регулювання» закордонних поїздок може розглядатись як
невибіркове обмеження політичної діяльності. Більше того, під час війни не
можна нехтувати будь-яким політичним ресурсом, який може представляти Україну
на міжнародній арені. Утім,
упродовж останнього зимового місяця депутати займалися не тільки суперечками та
міжпартійною боротьбою. Ухвалено Закон «Про електронні аграрні розписки». Від
цього документа, повідомляється, залежало фінансування Світовим банком. Аграрна
розписка як інструмент дає змогу сільгоспвиробникам використовувати майбутній
урожай як заставу і, таким чином, отримувати доступ до кредитних ресурсів на
вигідніших умовах. В асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» схвально
оцінили ухвалення закону. За даними аналітиків, система електронних розписок
діятиме паралельно зі «звичайною», її суть полягає у спрощенні і здешевленні їх
оформлення. Нині це вельми актуально, бо очікується зростання попиту виробників
на зовнішнє фінансування через збитки, завдані повномасштабною війною. В останню
п’ятницю лютого також було проведено «Годину запитань до уряду». Депутати
спілкувалися переважно з першим віцепрем’єром — міністром економіки Ю.
Свириденко. Наголошували на скаргах бізнесу з приводу тиску, щоправда,
конкретної відповіді не одержали, лише запевнення, що мораторій на перевірки
діє. Щодо болючої проблеми: запровадження Польщею, Словаччиною, Румунією,
Болгарією та Угорщиною ембарго на імпорт сільгосппродукції, — Ю. Свириденко
відповіла, що наразі головне завдання полягає у встановленні для українського
бізнесу передбачуваних правил торгівлі з ЄС. До речі, 6
березня Голова Верховної ради Руслан Стефанчук заявив, що нині в Українському
парламенті історично мінімальна кількість народних депутатів — 401. З його
слів, це пов’язано з тим, що частину обранців було позбавлено депутатського
мандату, а деякі склали його самі. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Незабаром демобілізація ЧитатиУКАЗ про звільнення в запас строковиків,
термін служби в яких закінчився під час воєнного стану та був продовжений понад
установлені строки, підписано Президентом В. Зеленським. Згідно з документом,
демобілізація повинна відбутись у квітні-травні. Ті строковики, які бажають
продовжити службу, мають можливість підписати контракт.
Торгівля пожвавішала ЧитатиЗА ДАНИМИ Держстату, в лютому було
експортовано 8,5 тис. тонн молокопродуктів на суму 16,6 млн дол. Порівняно з
січнем обсяги зросли на 22%, а виторг збільшився на 26%. Загалом від початку
року за кордон продано 15,13 тис. тонн молочної продукції — на 3% більше, ніж
2023-го. Виторг дорівнював майже 29 млн грн — на 14% менше, ніж торік.
Найбільше коштів нашим виробникам дав продаж молока та вершків — 33%; сирів —
23%; морозива — 13%; вершкового масла — 12%.
Законодавчі «хащі» та борги ЧитатиУ МІНСОЦПОЛІТИКИ поінформували, що
держава винна пенсіонерам, які через суди домоглися перерахунку розмірів своїх
виплат, 66 млрд грн (торік у серпні було близько 50 млрд грн). У структурі
заборгованості 57% становлять справи колишніх військових та силовиків, для яких
діє спеціальне пенсійне законодавство, ще 26% — чорнобильці. Зазначається, що
держава не затримує поточних виплат, а борги виникають, бо суди, ухвалюючи
рішення про перерахунок, зобов’язують виплатити кошти за попередні 5-10 років.
Причина виникнення такої ситуації — надмірна складність законодавства: у понад
десяти документах неважко знайти чимало колізій для судового оскарження. Коштів
на виплату заборгованості в держави нема: щороку на цю мету виділяється близько
100 млн грн (торік знайшли біля 360 млн грн).
На ринку праці дефіцит ЧитатиСТАНОМ на березень кількість вакансій
почала зростати й навіть перевищила рівень 2021-го, констатують у Нацбанку.
Водночас число шукачів роботи суттєво менше за показники двох попередніх років.
Згідно з опитуваннями НБУ, значна частина населення праце-влаштована, а частка
безробітних суттєво скоротилася порівняно з початком повномасштабної війни.
Станом на сьогодні підприємства відзначають брак і кваліфікованих, і
некваліфікованих працівників.
Потреба в коштах величезна ЧитатиДЛЯ ПОКРИТТЯ дефіциту держбюджету Україні
необхідно залучити близько 37,3 млрд дол. зовнішнього фінансування, заявляють у
Мін-фіні. Крім того, нинішнього року потрібно близько 15 млрд дол. для першочергових
заходів, спрямованих на відновлення країни. Майже 5,5 млрд дол. уже взято з
держскарбниці та із донорської підтримки, треба знайти ще 9,5 млрд дол.
Оголошено Шевченківських
лауреатів ЧитатиУ ДЕНЬ народження Кобзаря Президент В.
Зеленський видав указ про присудження найвищої державної творчої нагороди —
Національної премії імені Тараса Шевченка. Переможців визначали в номінаціях
«Література», «Публіцистика та журналістика», «Музичне мистецтво», «Театральне
мистецтво», «Візуальне мистецтво». Однак цього року Шевченківську премію не
вручатимуть у категоріях «Кіно» і «Літературо- та мистецтвознавство». Розмір
винагороди для лауреатів становить 429 тисяч гривень.
Відшкодовуватимуть
за розмінування ЧитатиУРЯД оголосив про відкриття ринку
гуманітарного розмінування, запросивши приєднатися до нього недержавних
операторів, які працюють на платній основі. Зі слів Прем’єра Д. Шмигаля, на
відповідні цілі спрямовують понад 2 млрд грн. Також держава відшкодовуватиме
аграріям 80% коштів, витрачених на оплату послуг з розмінування, якщо такі
куплені на відкритих торгах.
Кривдники не вгамовуються ЧитатиЗА ІНФОРМАЦІЄЮ правоохоронців, у січні
зафіксовано 435 карних проваджень щодо домашнього насильства. Це на 55% більше,
ніж за аналогічний торішній період (280). Торік було порушено понад 2700
проваджень за звинуваченнями в домашньому насильстві. Для порівняння, у 2022-му
їх зафіксовано майже 1500, у 2021-му — 2400. Загалом за останні 5 років число таких
проваджень сягнуло 10 351. В Офісі генпрокурора повідомили, що до суду доходять
80%. При цьому багато скривджених не заявляють про знущання правоохоронцям.
Необхідна евакуація ЧитатиУ ЧОТИРЬОХ населених пунктах Донеччини,
які зазнають постійних обстрілів, оголошено обов’язкове вивезення дітей разом з
їхніми батьками або іншими законними представниками. Загалом планують
евакуювати 28 неповнолітніх. Аналогічне рішення ухвалила і Рада оборони
Харківської області. У 18 населених пунктах Великобурлуцької та Вільхуватської
громад, а це Куп’янський напрямок, що став мішенню рашистів, проживає 161
дитина, отож усі мають бути відселені в безпечніші місця. Рада оборони також
вирішила провести неодмінну евакуацію жителів 57 населених пунктів.
Кожний п’ятий — пільговик ЧитатиВ УКРАЇНІ налічується 10,5 мільйона
пенсіонерів, і 2,3 мільйона, тобто 21%, із них — це ті, хто вийшов на
заслужений відпочинок на пільгових умовах (у середньому на 15 років раніше за
решту) і має вищі виплати. Перша заступниця глави Мінсоцполітики Д. Марчак
повідомила, що серед країн ОЕСР (Організація економічного співробітництва та
розвитку, об’єднує 37 найрозвиненіших держав) найвища частка пільгових пенсій
зафіксована у Польщі — близько 6%.
|