|
Версія для друку На головну Не шкодує й королів Тетяна ВАСИЛЕНКО. НЕЧУВАНА навіть для Букінгемського палацу публічність: у короля Чарльза III
виявили злоякісну пухлину. Щоправда, на ранній стадії. Тож на період лікування
монарх відходить від людних заходів, але налаштований цілком оптимістично. Так королівська родина вирішила загострити увагу простих смертних: якщо вже
не запобігти хворобі тисячоліття, то принаймні діагностувати її якомога раніше
— цілком підйомне завдання. В Україні справи тут кепські. Онкологія — друга за кількістю смертей. Воно
й не дивно: рак — наслідок у тому числі стресів, які багатократно збільшила
війна. Втім, стверджують фахівці, це аж ніяк не вирок. Якщо, звісно, вчасно
виявити підступну хворобу. До речі, основні фактори ризику такі: обтяжена
спадковість; часті вірусні захворювання; гепатити; так звані професійні
шкідливості; зловживання тютюном та алкоголем, а ще — ультрафіолетом. І, звісно, вкрай важливі повноцінні регулярні обстеження. Так, ми маємо
психологічний бар’єр щодо виявлення онкопатології. Водночас, коли вже
наважуємось на обстеження, а патологія не підтверджується, наші емоції
полегшення зашкалюють, відзначають дослідження. Приміром, якщо вчасно діагностувати меланому (рак шкіри), та ще й видалити
її, можливість рецидиву знижується на… 90 відсотків! Тобто виявили в себе
підозрілу родимку — прямуймо до лікаря! Звісно, озброївшись потрібною інформацією. Виявляється, за програмою
медичних гарантій держава повністю фінансує не лише діагностику (мамографія,
ендоскопія, колоно-, цисто- та бронхоскопії, обстеження шийки та тіла матки), а
й дороговартісне лікування, включно з оперативним видаленням новоутворень,
хіміо- та радіотерапією! На цьому нещодавно з нагоди Всесвітнього дня боротьби
проти раку наголосив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко: «Для пацієнтів ці
послуги повністю безоплатні, їх оплачує медзакладам Національна служба здоров’я
України. Так, за хіміотерапевтичне лікування та супровід одного пацієнта до 18
років — це 131 тисяча гривень, а за одного дорослого — 36 тисяч. За
радіологічне лікування та супровід кожного пацієнта медзаклади отримують
щонайменше 51 тисячу. Також держава централізовано купує ліки та медичні
вироби, необхідні для лікування онкології, — торік на 2,1 мільярда. А
наприкінці минулого року Україна придбала 15 систем лінійних прискорювачів для
променевої терапії. Ці інноваційні системи розподілять у Сумську, Рівненську,
Чернівецьку, Тернопільську, Хмельницьку, Чернігівську, Полтавську, Черкаську,
Херсонську, Волинську, Івано-Франківську, Одеську, Кіровоградську, Харківську
та Київську області. 2024-го до програми медичних гарантій додали пересадку
кісткового мозку, якої часто потребують пацієнти з онкозахворюваннями». Фантастика, скажете? Погоджуюся, що в наших життєвих реаліях усе виглядає
зовсім не так, як розповідає міністр. Як простому смертному проконтролювати
лікаря, від котрого він цілком залежний, — величезне питання. Втім, якщо уже
держава витрачає ТАКІ суми, то, переконана, й контролювати медичні заклади
потрібно особливо прискіпливо. І, власне, є кому: бо кого-кого, а контролерів
різноманітного штибу в нас точно не меншає. Якщо у безкоштовних обстеженнях, лікуванні чи операції відмовляють,
необхідно звернутись за роз’ясненням до керівника закладу. Якщо він не надав
відповідей або не вирішив питання, то: звертайтеся до контакт-центру Національної служби здоров’я України за
безоплатним номером 16-77; або подайте скаргу через електронну форму на сайті http://surl.li/epsuh; додатково зверніться на гарячу лінію Департаменту охорони здоров’я —
278-41-91. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Вистачає хіба на їжу, і то не всім ЧитатиДОСЛІДЖЕННЯ оцінки населенням стану економіки і свого добробуту 2023 року показало, що
українці витрачають на харчі та компослуги 66% свого бюджету. Це понад удвічі
більше, ніж середньосвітовий показник. Крім того, Україна — єдина з
досліджуваних держав (Німеччина, Польща, США, Канада, ПАР), де населення
витрачає на це більш ніж 50% доходу. Натомість на електроніку, побутову техніку
і товари домашнього вжитку наші громадяни можуть виділити 2%, в той час як
жителі Німеччини — 10%, Польщі — 12%, США — 12%, Канади — 10%, ПАР — 14%.
Прогнозують зменшення врожаю ЧитатиЧОТИРНАДЦЯТЬ областей уже розпочали сівбу. Станом на 14 березня
засіяно 128,1 тисячі га ярих зернових і зернобобових (12,9 тисячі га пшениці,
69,6 тисячі га ячменю, 41,5 тисячі га гороху та 3,7 тисячі га вівса). За
попередньою оцінкою Української зернової асоціації (УЗА), потенційний врожай
нинішнього року оцінюється у 76,1 млн тонн зернових та олійних (торік — 82,6
млн т). Причина — скорочення посівних площ через низькі ціни на світовому ринку
і дорогу логістику експорту. Очікується зменшення врожаю всіх культур, крім
сої, під яку аграрії можуть збільшити площі через її потенційну прибутковість
цього сезону.
Війна виганяє з дому ЧитатиСУМЩИНА під шквальним вогнем рашистів: за інформацією обласної військової
адміністрації, лише з 10-го по 15 березня у прикордонній Великописарівській
громаді Охтирського району загинули три людини, поранено 13. Станом на минулу
п’ятницю з 22 населених пунктів на території трьох районів виїхали всі жителі.
Загалом в області вже евакуювалися 4523 особи, зокрема 829 дітей. Харківська
ОВА повідомляє, що з деокупованих територій вивезено 29 729 людей, з них 3684 —
діти. Із Донеччини за два роки евакуйовано 1 мільйон 370 тисяч чоловік.
Напрацювалися... ЧитатиПІСЛЯ скасування пленарних засідань на початку місяця (див. минулий номер,
«Аграрні розписки — в електронному форматі») депутати таки зібралися в сесійній
залі 14 березня. Щоправда, робота протривала «аж» дві години, ухвалили
постанову про звернення ВР до світової спільноти із закликом не визнавати
результатів російських виборів на тимчасово окупованих територіях України. Як
повідомляє опозиція, у сесійній залі панував «базар-вокзал»: під час виступу
глави фракції «ЄС» П. Порошенка, який говорив про будівництво фортифікаційних
споруд, порушував питання безпеки, боротьби з російською агентурою, більшість
займалася балаканиною… Дата наступного пленарного засідання не повідомляється
«з міркувань безпеки».
Донищують науку ЧитатиЗА ДАНИМИ ЮНЕСКО, від початку повномасштабної війни постраждали 1443 будівлі, що
належать 177 науковим установам. Пошкоджено понад 750 одиниць
науково-технічного обладнання, з яких 643 не підлягають відновленню. Через
окупацію були змушені переїхати 18 наукових інститутів (ті, які займалися
дослідженням місцевого біорізноманіття та екології, не можуть працювати
дистанційно). Вартість відновлення державної наукової інфраструктури оцінюється
в понад 1,26 млрд дол. Через війну також виїхали багато вчених і значно
скоротилося фінансування науки (яке, правду кажучи, ніколи не було достатнім).
Вічна пам’ять державнику Читати17 БЕРЕЗНЯ
важка хвороба забрала життя відомого правника, політичного діяча Геннадія
Москаля. Він став відомим міліцейським генералом за часів президента Л. Кучми,
очоливши боротьбу з бандитизмом у Криму, обіймав посади глави Луганської ВЦА та
Закарпатської ОДА (двічі), був депутатом кількох скликань, близьким соратником
президентів В. Ющенка та П. Порошенка і критиком В. Зеленського. Багато його різких
і влучних висловів про негідних людей і їх вчинки стали крилатими. Геннадій
Геннадійович був дуже сильний і розумний, грамотний і прямий. Людина тієї
епохи, коли цінувалися Справжні. Він прожив гідне життя.
Обсяг переказів зріс ЧитатиЗА ІНФОРМАЦІЄЮ Нацбанку, торік сума внутрішньодержавних переказів через
платіжні системи переказу коштів становила 728 млрд грн (19,9 млрд дол.) —
удвічі більше, ніж 2021-го. Водночас, за попередніми даними, в Україну з-за
кордону сукупно було перераховано близько 11,6 млрд дол. (через банки, системи
грошових переказів, поштові відділення та неофіційно, із рук у руки). Через
системи переказу коштів найбільше грошей надійшло зі США (18%), Ізраїлю (17%),
Італії (15%), Німеччини (9%) та Ірландії (5%).
Нагорода, якої краще б не було ЧитатиУПЕРШЕ у своїй історії Україна удостоїлася найпрестижнішої премії у царині
кінематографу — «Оскар». У номінації «Найкращий повнометражний документальний
фільм» перемогла стрічка «20 днів у Маріуполі», створена на основі матеріалів
М. Чернова та Є. Малолєтки. Вони були останніми журналістами, які залишалися в
місті, і зафільмували його знищення росією. «Я віддав би все це визнання за те,
щоб росіяни не вбивали десятки тисяч моїх співгромадян… щоб вони звільнили всіх
заручників, солдатів, які захищали нашу землю, цивільних, які в їхніх тюрмах»,
— наголосив у своїй промові М. Чернов, закликавши всіх присутніх добиватися,
«щоб правда перемогла і щоб загиблі люди Маріуполя… ніколи не були забуті».
Допомога на посівну ЧитатиУРЯД запровадив програму підтримки аграріїв на деокупованих територіях та в
громадах, де велися бойові дії. Невеликі фермерські господарства зможуть
отримати 8 тисяч гривень на гектар своїх оброблюваних угідь. Максимальна площа
— 120 га.
|