Вівторок, 26 березня 2024 року № 13 (20057)
http://silskivisti.kiev.ua/20057/print.php?n=53858

Звільняють сумлінних листонош

Микола ЮРЧИШИН.

ПРИЄМНЕ повідомлення від давньої передплатниці «СВ» із села Хотьківці Красилівської міської територіальної громади Хмельницького району Хмельниччини Ольги Федорівни Стаднік: «Ми з чоловіком — люди поважного віку, далі воріт практично нікуди не ходимо. В селі багато таких літніх жителів, котрі не можуть пересуватися на далекі відстані. І на допомогу безвідмовно приходять людяні та привітні працівники пересувного відділення поштового зв’язку. Це начальниця Вікторія Статкевич, листоноша Віталіна Мельник, водій Іван Балан. Окрім вчасної доставки періодичних видань і пенсій, вони на замовлення привозять рибні та м’ясні консерви, крупи, мийні засоби, інші товари першої необхідності, допомагають сплатити за комунальні послуги. Тому від імені нашої громади щиро дякуємо їм за добросовісну працю. А ще сподіваємося, що невдовзі вони одержуватимуть достойну зарплатню».

На жаль, не всюди так із підбором кадрів. Телефонує багаторічна передплатниця «Сільських вістей» із Липчан Могилів-Подільського району Вінниччини Ольга Миколаївна Раценко: «Мені 82 роки, погано пересуваюся. «Сільські вісті» для мене — це вікно у світ. Тому без вагань передплатила їх ще восени минулого року на перше півріччя 2024-го. До половини лютого я була із улюбленою газетою, аж поки не скоротили сумлінну і добросовісну листоношу Ларису Бурденюк. Нині за нею люди, без перебільшення кажу, плачуть. Таким немічним, як я, крім того, що вчасно доставляла періодичні видання та пенсії, вона приносила товари першої необхідності, допомагала сплатити комунальні послуги, навіть воду з криниці до хати заносила. А тепер пробула без «Селяночки» половину лютого та увесь березень. Нема кому її принести з центру села, а сама я туди не дійду. Від імені майже 200 передплатників газет вимагаємо від центрального поштового відомства повернути нам листоношу Ларису Бурденюк. Не крайте наші серця своїми недолугими реформами!»

У передплатному відділі центрального офісу Укрпошти кореспондента «СВ» запевнили, що запропонують Л. Бурденюк знову повернутися листоношею на попереднє місце, аби не було більше перебоїв із доставкою періодики.

Подібні скарги непоодинокі на Вінниччині. Буквально того ж дня до редакції зателефонував Василь Іванович Гнатюк із села Жван Мурованокуриловецької селищної громади цього ж Могилів-Подільського району. Йому три місяці пересувна пошта не доставляла пенсії! Сказали, що принесуть аж у квітні. І то це після того, як він поскаржився до Пенсійного фонду. «Поштарі на мене ж і нагримали, — мало не плаче В. Гнатюк. — Мовляв, ми приносили, але вас не було вдома. Суцільна брехня! Я неходячий і за подвір’я нікуди не пересуваюся. Кілька разів зупиняв поштову машину, коли проїжджала повз мій двір, але водій більше давав газу! Громада села більше місяця тому написала відкритого листа на ім’я генерального директора Укр-пошти Ігоря Смілянського, просила його виділити на село хоч одну листоношу. Проте відповіді так і не отримала. До речі, жертвою недобросовісних працівників цієї пересувної пошти став і мій односелець Ігор Іванович Ханич. Йому поштовики не вкинули вчасно квитанцію на сплату електроенергії (зробили це аж через два місяці, коли господар перебував уже в лікарні). Добре, що розумні голови з районних електричних мереж розібралися, що до чого, і не відімкнули його від мережі за несплату».

Лише раз на місяць разом із пенсією доставляють періодику в село Кавказ Дівичківської територіальної громади Бориспільського району Київщини. Про це повідомила шанувальниця «СВ» Ольга Федорівна Малишко. «Раніше в нас було чотири листоноші й люди не знали проблем із доставкою, — розповіла вона. — Нині всіх поскорочували. Обслуговує нас відділення поштового зв’язку 08437, що в селі Стовп’яги, яке розташоване за чотири кілометри від нашого. Чи можуть подолати таку відстань літні немічні пенсіонери, щоб регулярно одержувати «Сільські вісті» та інші газети? Через таку «доставку» я не змогла вчасно передплатити улюблену газету. У пересувної пошти для цього не вистачало часу. Прошу допомогти передплатити «Селяночку» на травень та червень».

Я ознайомив із цією скаргою пані Ольгу — головного спеціаліста відділу передплати Київської обласної (міської) філії Укрпошти. Вона запевнила, що передплату «Сільських вістей» на два місяці О. Малишко неодмінно оформлять, урегулюють також питання вчасної доставки.

Заодно пані Ольга повідомила про вжиті заходи щодо скарги киянки Євгенії Василівни Горчинської, що проживає на вулиці Данила Щербаківського, котрій три останні тижні не доставляли «Сільських вістей». Нині всі номери їй принесли, перед нею вибачилися. Сталося це з поважних причин — листоноша захворіла, а заміни їй не змогли знайти.

Ось до чого призводить дефіцит листонош, котрих і надалі високі чиновники продовжують скорочувати.