• Роде наш красний...

Лелеча вірність Україні

Інна Омелянчук.

Енергетики оновлюють лелечі домівки.

Існує гарне повір’я: саме лелеки приносять у родини діток. Оселяються ж вони лише там, де живуть добрі та щирі люди…

ТАКІ, як, приміром, у невеликому селі Данчиміст, що в Малолюбашанській громаді на Рівненщині: лелечі гнізда тут чи не біля кожної хати. Бо й люди тут просто-таки випромінюють світло з душі.

Ось і пані Надія Фесюк залишила на зимівлю лелеку зі зраненим крилом: невтомно готувала для нього смаколики, частенько пригощала улюбленою рибкою… Допомагали й небайдужі односельці. Тож птах цілком довірився людям. Нині він уже виглядає з вирію родичів: щоб разом знайти своє гніздечко та оновити його.

«Коли з вирію повертаються лелеки, ми щиро радіємо: через моря-океани вони несуть на своїх широких крилах весну та надію на добрі зміни — насамперед на нашу перемогу», — каже голова громади Світлана Ковальчук, до обійстя якої вони вже прилетіли.

«Для мене ці птахи — неймовірні патріоти України, які повертаються до нас із дуже далеких країв, незважаючи на війну. І це, погодьтеся, гарний знак. Нещодавно почула: орнітологи зачіпували лелек, аби з’ясувати, які з них прилітають в Україну першими. Виявилося, це старі птахи, які добре знають дорогу і, так би мовити, «бронюють місця» молодим. А ті вже звивають свої гнізда та висиджують у них немовлят», — ділиться рівнянка Тетяна Грещук, своєрідно міфологізуючи цього птаха.

Хоча його вірності місцю, де «закопана пуповина», цілком можуть позаздрити люди. Українці, які нині шукають свого щастя по світах. Утім, аж ніяк не завжди його там знаходять…

На півночі Рівненщини традиційно найвища народжуваність в Україні та Європі. Зокрема, в Березівській громаді багатодітні сім’ї, де підростає по 10-15 діток, — зовсім не рідкість. Місцеві жартують: та від нас лелеки у вирій навіть не відлітають! Саме тут разом із лелеками люди вершать найвищу державну політику — плекають генофонд нації. Чи не так?

А жителі Білокриницької громади зафіксували цього птаха в своєму гербі — дуже вже полюбляють лелеки їхню місцину! А ще — на муралі, який віднедавна став імпровізованим місцем пам’яті… 14 березня 2022-го росія вдарила по Рівненській телевежі, розташованій у цій громаді. Тоді загинув 21 нацгвардієць… У пам’ять про них місцева жителька Валентина Тишкун створила мурал: українка ступає босими ногами на зранену рідну землю в оточенні лелек — земних і небесних, які зустрілися в польоті. Їх тут рівно 21… Кожен, хто проїздить територією громади міжнародним транспортним коридором Київ — Чоп, може зупинитися, щоб вклонитися захисникам, які стали нашими небесними лелеками… А земні — ось вони, тут, уже повернулись!

…Тим часом до зустрічі з лелеками підготувалися й місцеві енергетики. Вже кілька років поспіль вони дбайливо переносять їхні гнізда вище рівня електроопор — на спеціальні металеві конструкції, що самі й виготовляють. Так і пташине житло бережуть, і аварії попереджають. Адже гніздо на опорі може спровокувати коротке замикання й уразити струмом і лелек, і людей. Загалом оновили вже три з половиною сотні лелечих домівок, наблизивши їх іще вище до сонця.