• На прийомі у спеціаліста

Дитяче ожиріння

Розмову вів Микола ЮРЧИШИН.

Фото автора.

Останнім часом в Україні зросла кількість дітей із надмірною вагою. На тисячу неповнолітніх такий діа­гноз ставлять 16,8 відсотка хлопчиків і 31,3 відсотка дівчаток. Дуже часто проблема ожиріння пов’язана з патологією ендокринної системи. Докладніше про цю недугу — в розмові з провідним науковим співробітником відділення дитячої ендокринної патології Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України кандидатом медичних наук Т. М. МАЛИНОВСЬКОЮ.

— Тетяно Миколаївно, які найперші ознаки дитячого ожиріння?

— Найчастіше зустрічається ендокринно-обмінна патологія — юнацький гіпоталамічний синдром пубертатного періоду (ЮГСПП). Є кілька симптомів розвитку цього захворювання. Перший — ожиріння, надмірна вага. Другий — підвищення артеріального кров’яного тиску. Третій — порушення вуглеводного обміну (коли рівень цукру в крові високий навіть натще). Четвертий — кардіологічні зміни (дизліпідемія, яку виявляють при біохімічному дослідженні крові, та зміни в роботі серця, засвідчені кардіограмою). П’ята ознака — розлад неврологічної системи. Діти швидко набирають вагу, скаржаться на головний біль (електроенцефало­грама виявляє зміни у біострумах мозку), на тілі у них з’являються розтягнення блідо-рожевого або червоно-бордового кольорів. Зазвичай аж тоді батьки звертаються до лікарів. Ендокринолог чи педіатр нерідко діагностує ЮГСПП, так звану нейроендокринну форму. Розвивається вона переважно в ранньому пубертатному періоді, у 10-15 років, на тлі статевого дозрівання.

— Наскільки серйозна ця хвороба?

— Дуже серйозна і навіть дуже небезпечна. Якщо її виявляють пізно, не вживають відповідних заходів, то надалі, в дорослому віці, існує високий ризик розвитку гіпертонічної хвороби, атеросклерозу. А найголовніша загроза — порушення вуглеводного обміну, що в майбутньому може призвести до цукрового діабету II типу. Тому якщо дитина у 8-10-річному віці має надмірну вагу, то батьки неодмінно мають звернутися до ендокринолога. Лікар призначить обстеження і в разі потреби — лікування. Впоратися з таким станом пізніше, у підлітковому віці, буде складніше.

Деякі немовлята народжуються з надмірною вагою й у перші три роки інтенсивно набирають масу тіла. Це теж привід без зволікань звернутися до лікаря. Бо існують такі ендокринні захворювання, які навіть у ранньому віці спричиняють небезпечні ускладнення. Коли ж хвороба як така відсутня, є тільки надмірна вага, то потрібно вилучити з раціону висококалорійні продукти, особливо ті, що містять багато вуглеводів, але, знов-таки, за рекомендацією і під подальшим наглядом лікаря.

— Як лікувати недугу?

— Якщо гіпоталамічний синдром чітко виражений, то лікування має здійснюватись у стаціонарі. Ми проводимо курс діенцефальної терапії, яка неможлива в домашніх умовах. Насамперед необхідно дотримуватися режиму харчування (стіл №8), коли калорійна їжа призначається всього двічі на тиждень, решта днів — сувора дієта.

Щоб вага не додавалась, а, навпаки, знижувалася, необхідні також інтенсивні фізичні навантаження. Йдеться про лікувальну фізкультуру, гідромасаж, електрофорез тощо. Помічними будуть і водні процедури. Але найголовніше, повторюю, — інтенсивний курс терапії. Вона передбачає кілька препаратів, що сприяють зниженню артеріального тиску та зменшенню смуг розтягнення на животі, стегнах, плечах. Конкретніше лікування дитячий ендокринолог призначає кожному пацієнтові персонально.

— Чи існує профілактика розвитку цієї патології?

— Так. Знову наголошу: якщо в ранньому віці діти мають надмірну вагу, батьки повинні поставитися до цього серйозно. Передусім прибрати з раціону легкозасвоювані вуглеводи, тобто різноманітні солодощі — шоколад, льодяники, борошняні вироби... Можна їсти тільки гречану та вівсяну каші, а макаронні вироби і картоплю — виключно у перших стравах. Таких діток потрібно залучати до активних фізичних вправ.

Останнім часом почастішали звернення батьків до нашого інституту з дітьми 8-10-річного віку. Здебільше у них уже виявлено гормональні зміни, порушений ліпідний, тобто жировий, і вуглеводний обмін, навіть підвищений кров’яний тиск. Утім, незважаючи на це, таких пацієнтів можна вилікувати. Мені запам’ятався випадок із 8-річною Яною Д. з Одеської області. До відділення дівчинка потрапила, маючи третій ступінь ожиріння. У неї були зміни гормонального фону, а також наднирників, вуглеводного обміну. Зазвичай в організмі таких діток виробляється багато інсуліну, а звідси — підвищений апетит і неможливість схуднути, адже стриматись їм важко. Навіть якщо батьки просять не споживати тих чи інших продуктів, все одно дівчинка крадькома їла те, що їй хочеться. В неї був тиск 120/80, не характерний для такого віку (нормальний 100/40-50). Після двох курсів діенцефальної терапії і дотримання всіх рекомендацій ендокринологів Яні вдалося суттєво схуднути. Всі показники нормалізувались, апетит знизився, за зовнішнім виглядом та іншими параметрами вона тепер не відрізняється від своїх ровесників.

До нашого інституту звертається також чимало дітей підліткового віку (15-16 років) із вираженими гормональними змінами. Протягом року їм проводять три курси терапії, і вже після другого є позитивний результат: усі показники і вага практично нормалізуються. Але таким підліткам потрібно й надалі чітко дотримуватися рекомендацій лікарів, переглянути режим харчування: їсти невеликими порціями шість разів на день. Їжа має бути некалорійна, аби знову не порушився обмін речовин. При цьому обов’язковий комплекс дозованих фізичних навантажень.

— Що ще варто порадити батькам?

— Раніше в школах починаючи з першого класу проводилися профілактичні огляди. Брали загальний аналіз крові й окремо на цукор, загальний аналіз сечі. Коли виявляли якусь хворобу, дитину вчасно лікували. Якщо цукор перевищував 5,5 мілімоля, негайно направляли до ендокринолога. З особливою увагою ставилися до дітей із надмірною вагою. Роз’яснювали їм правила режиму харчування, до розв’язання проблеми залучали батьків. Проте згодом усе це пішло шкереберть. Тож дуже на часі відновлення практики профілактичних оглядів у школах. Це сприяло б збереженню здоров’я дітей із раннього віку і запобігало б розвитку хвороб у дорослих. На жаль, нині більшість батьків не зважає на розлади стану сина чи дочки — мовляв, переросте. Та, як показує досвід, це не так. Крім того, нині діти занадто багато часу проводять за комп’ютером, мало бувають на свіжому повітрі. Як виростити їх здоровими? Лікарі настійно рекомендують заняття спортом, рухливі ігри на вулиці, катання на велосипеді. Найліпше, коли активний спосіб життя сповідують і дорослі, бо, як відомо, виховують не нудні настанови, а батьківський приклад.