Добрий господар

Підживлення винограду

ЦЕ ОДИН із дуже важливих заходів у догляді за культурою.

Добрива необхідні для нарощування листя, пагонів, формування грон і для накопичення в коренях, штамбах і багаторічній деревині потрібних поживних речовин, які лоза щороку витягує з ґрунту. Підживлення винограду компенсує ці втрати і є чи не найпотужнішим резервом підвищення врожайності, продовження життя кущів.

Велика кількість корисних речовин виноситься разом з урожаєм, опалим листям та зрізаною лозою. Відновлення їх запасу в ґрунті має бути в центрі уваги виноградаря. Основними елементами для життєдіяльності рослин є азот, фосфор і калій. Крім цього, в ґрунті має бути оптимальний обсяг мікроелементів. Це кальцій, залізо, марганець, магній, цинк, бор, мідь, сірка, молібден та інші. Нестача в землі бодай одного елемента живлення негативно позначається на рості рослин.

Азот входить до складу білків. За його браку в ґрунті сповільнюється ріст пагонів, листя втрачає яскраво-зелене забарвлення і з часом відмирає. Грона розвиваються слабо. Пагони тонкі, слабенькі.

При надлишку азоту в ґрунті непропорційно збільшується розмір листя, пагони ростуть дуже швидко, але не визрівають, через що знижується морозостійкість куща. Достигання ягід сповільнюється, вони стають дуже великими, але водянистими. Спостерігаються поодинокі великі ягоди в гронах.

Фосфор входить до складу білкових речовин виноградного пилку, прискорює початок цвітіння. Сприяє формуванню грон, достиганню врожаю і визріванню лози. За його нестачі на листі з’являються фіолетово-червоні плями.

Калій підвищує стійкість рослин до посухи, морозів і захворювань. Допомагає прискореному достиганню ягід і визріванню лози. Підвищує цукристість соку в ягодах і знижує кислотність. За браку калію в ґрунті на листі відмирають краї, а самі вони набувають блідого забарвлення.

Основну дозу фосфорних і калійних добрив вносять восени разом із гноєм, після укриття кущів на зиму.

Азотом підживлюють навесні, після відкриття кущів. Найкращий результат дає внесення добрив на глибину розташування основної маси коренів — 30-60 см. Осіння норма: перегній — 8-10 кг на один квадратний метр, суперфосфат — 45 г на один квадратний метр, калійні добрива — 25 г відповідно. Добрива вносять у ямки або траншеї, викопані навколо куща, а виноградники, обладнані дренажним поливом, удобрюють через дренажні труби (рідкі добрива).

У перший рік після посадки виноградного куща роблять два-три підживлення в сухому вигляді з подальшими поливами.

На другий рік найліпше внести гнойову рідину з мінеральними добривами (суперфосфат). Одне відро рідини заливають двома відрами води і на десять днів ставлять для зброджування. Потім на одне відро забродженого розчину доливають п’ять відер води і додають 200 г суперфосфату. Отриманим розчином поливають виноградник із розрахунку одне відро на один квадратний метр площі живлення куща. Восени другого року вносять органічні мінеральні добрива, але норма їх має бути вдвічі меншою, ніж для родючих виноградників (4-5 кг гною, 20 г суперфосфату і 12 г калійних добрив).

На третьому році життя навесні після відкриття кущів вносять по 20 г азотних добрив і 10 г суперфосфату на один квадратний метр. На відстані 40-50 см від рядів викопують траншеї завглибшки 30-40 см і рівномірно розсипають перегній і мінеральні добрива, заливають водою, відтак траншеї засипають. Вторинне підживлення має бути за тиждень до цвітіння: 20 г суперфосфату і 15 г азотного добрива на один квадратний метр. Їх розчиняють у воді та вносять у дренажі або ямки, викопані на відстані 40-50 см від куща, на глибину 25-30 см. Перед достиганням ягід роблять третє підживлення вино­граду рідкими добривами — 20 г суперфосфату і 45 г попелу на один квадратний метр площі.

Один раз на три роки восени під перекопування вносять перегній або компост: 6-8 кг на один квадратний метр.

Найбільшу потребу в елементах живлення виноград відчуває перед цвітінням, під час зав’язування ягід і перед їх достиганням. Норми витрати добрив залежать від родючості ґрунту, погодних умов, а також віку і сили росту кущів.

Виноград підживлюють позакореневим і кореневим способами.

Позакореневе підживлення застосовується для підсилення зростання кущів, збереження максимуму врожаю і забезпечення хорошого стану рослин до зими. Його проводять два-три рази за вегетаційний період. Листя обприскують розчином поживних речовин. Перше позакореневе підживлення доцільно робити за 7-10 днів до цвітіння, незалежно від того, давали ви добрива під корінь чи ні. Його застосовують для зменшення осипання цвіту та збільшення кількості зав’язі. Можна проводити одночасно з обприскуванням винограду фунгіцидами. Використовують водні розчини макро- і мікродобрив. Аби не попалити листя, до позакореневого підживлення вдаються у похмурі дні або у вечірні й ранкові години.

Наступне підживлення винограду — у міру необхідності (залежно від стану окремих кущів) тими ж препаратами, але без азотних добрив.

Кореневі підживлення. Добрива вносяться в ґрунт під кущі у період вегетації. Це покращує живлення рослин і підвищує врожайність. Кореневе підживлення не замінює основного добрива, а лише доповнює його (коли рослина особливо цього потребує). Перший раз виноград удобрюють за два-три тижні до початку цвітіння. Хороші результати дають рідкі органічні добрива: гнойова жижа — 1 кг розчину на один квадратний метр і пташиний послід — 40 г на таку ж площу. Можна вносити комплексні мінеральні добрива (нітрофоска) — 40-50 г на 10 л води на один квадратний метр. Таке підживлення винограду стимулює розвиток суцвіть, поліпшує зав’язування ягід, зменшує осипання квіток і зав’язі. Його дають у рідкому вигляді або поєднують із поливами. Глибина внесення — 25-30 см. Друге підживлення доцільне через два тижні після першого тими ж добривами. Втретє його проводять перед початком достигання ягід — 20 г суперфосфату і 15 г калійних добрив на 10 л води (на один квадратний метр площі живлення). Востаннє за сезон добрива вносять для поліпшення визрівання лози і підвищення її морозостійкості.

На виноградниках також застосовують зелені підживлення. У міжряддях сіють горох, який у пору цвітіння утрамбовують і перекопують.

Отже, варто пам’ятати, що добрива вносять строго за нормами і лише тоді, коли рослини їх потребують. Необхідно також дотримуватися послідовності внесення добрив. У першій половині вегетації необхідні азот і фосфор, у другій застосовують фосфорні та калійні добрива. Гній дають на чорноземах один раз на три роки, на супіщаних ґрунтах — один раз на два роки, на піщаних — щороку.