![]() |
|
|
||||||
|
||||||||
|
||||||||
| ||||||||
|
Версія для друку До списку статтей Незабаром свято
ВЕЛИКОДНЯ паска — це священний хліб, який є невід’ємною частиною святкування. Її випікання вимагає дотримання певних традицій та використання спеціального рецепта. М’яка, запашна, пухка всередині — так можна описати ідеальну паску. Щоб випічка виявилася справжнім шедевром, важливо все робити за правилами. Непросіяне борошно може призвести до утворення грудочок у тісті, що спричинить нерівномірний розподіл складників і зіпсує процес випікання. До того ж у готовому виробі можуть залишитися грубі частки, які погіршать його смакові властивості та консистенцію. Різниця в температурі інгредієнтів часто призводить до неправильного змішування. Як приклад — холодна рідина (молоко або вода) вповільнює процес розчинення дріжджів. Для оптимальної дії дріжджів необхідна кімнатна температура. Якщо інші компоненти будуть занадто холодними чи гарячими, це може негативно позначитися на активності дріжджів. Яйця, призначені для тіста, також слід заздалегідь вийняти з холодильника. Перед тим як з’єднати з тістом, їх слід збити — блендером або ручним віничком, додаючи частину цукру. Решту цукру за рецептом можна всипати просто в тісто. Паску найкраще випікати у спеціальній формі, що легко розбирається. В магазинах наявні різноманітні одноразові форми. Важливо не забути, що виймати випічку з форми можна тільки після повного охолодження. Підготовка тіста вимагає часу і праці. Борошняну масу слід вимішувати ретельно до моменту, коли вона почне легко відділятися від рук і посуду. В електричній духовці паску випікають за температури 180ОC, тоді як у газовій — 200-220ОC. Версія для друку До списку статтей | ХТО топить дровами, за зиму назбирав чимало попелу. Споконвіку це цінне добриво використовували на городі. Дехто, правда, надміру захоплюється мінеральними добривами, ігноруючи попіл, а дарма. Втім, існують чіткі правила внесення цієї корисної речовини, про які й розповімо. Також поговоримо про трохи, сказати б, упосліджене дерево — шовковицю. Ах, цей смак дитинства! Проте чимало господарів називають шовковицю смітною, не хочуть її садити, мовляв, тільки мух розводити. Звичайно, дерево можна помістити десь на краю садка або біля компостної купи. Та якби ж усі знали, який лікувальний ефект від плодів цієї рослини, то більше її цінували б, ще й намагалися мати і чорну, і білу, й рожеву.
|