Добрий господар

Захистіть ягідники

НАЙПОШИРЕНІШІ шкідники ягідних культур — попелиці. На чорній смородині та золотистих порічках, рідше — аґрусі, паразитує аґрусова попелиця. Червоним та золотистим порічкам шкодить в основному червоносмородинова галова попелиця.

Малина уражується малиновою стебловою попелицею. На початку весни з яєць, що перезимували, відкладених біля основи бруньок, а також на гілках, пагонах, відроджуються личинки, які висмоктують з бруньок сік, залазять на нижній бік листя, що розпустилось, і пагони.

Поширені також листовійки. Гусениці листовійок ушкоджують бруньки, листя: скріплюють павутинням, утворюючи гнізда, всередині яких влаштовують павутинні ходи, або чохлики.

Із пильщиків на смородині та аґрусі поширені аґрусовий блідоногий і червоносмородиновий жовтий пильщики. З відкладених самичками яєць відроджуються личинки, які вигризають у листі дірки та скелетують їх. У спеку личинки ховаються на нижньому боці листя, а якщо їх потривожили, згортаються і падають на землю. Період масового ушкодження припадає на кінець цвітіння. Ці шкідники дають два-три покоління.

Особливої уваги потребують кліщі. Для чорної смородини небезпечний бруньковий кліщ. Шкідники розвиваються всередині бруньок, які стають круглими, нагадуючи головку капусти. Пошкоджені бруньки всихають. Крім безпосередньої шкоди, яка завдається рослині, кліщі ще й переносять вірус махровості чорної смородини.

На аґрусі та смородині паразитує також звичайний павутинний кліщ.

Ягідники ушкоджуються й галицями. Шкодочинні саме личинки, які оселяються у тканинах рослини й спричиняють утворення галів. Розвивається відповідно одне-два покоління.

Не обходиться в ягіднику і без квіткоїдів. На малині та суниці спеціалізується малинний квіткоїд. Самички відкладають яйця у пуп’янки і підгризають квітконіжку. Ушкоджений пуп’я­нок опадає, в ньому розвивається личинка. Квіткоїд дає одну генерацію.

Зав’язь малини ушкоджує малинний жук. Навесні, після прогрівання ґрунту до 12^ОС, жуки заселяють квітучі рослини і об’їдають пильовики і пилок. Самички відкладають у квіти яйця, з яких виходять личинки. Зав’язь, ушкоджена личинками малинного жука, втрачає смак і товарний вигляд.

Смородину уражує ще й міль. Навесні, коли температура піднімається до 13^ОС, гусениці, які перезимували, виходять із коконів і, забившись у бруньки, харчуються ними. Розвивається два покоління, гусениці другого живуть у ягодах та виїдають їх ізсередини. При масовому розмноженні можливе пошкодження понад половини бруньок.

На смородині та аґрусі поширеними і шкідливими у фазах розпускання бруньок та під час цвітіння є такі хвороби: антракноз, борошниста роса, іржа, септоріоз.

Малину уражують дідімелла, або пурпурова плямистість, антракноз, септоріоз.

Захисні заходи починають проводити у пору розпускання бруньок. Після виходу личинок попелиць кущі обробляють господарським милом, настоєм тютюну. Для зменшення чисельності шкідників застосовують інсектициди піретроїдної групи: шерпа, карате, фастак, додаючи в робочий розчин (на відро рідини) 50 г сірки (проти кліщів) або 3-4 мл топазу, 10% (проти борошнистої роси). При обробці аґрусу сірку застосовувати не можна, оскільки обприскування спричиняє скидання листя.

Проти пильщиків не обов’язково застосовувати хімічні засоби захисту, можна обійтися струшуванням личинок та їх знищенням. Виявивши личинки, кущі запилюють попелом, насипавши його в капронову панчоху або подвійний шар марлі.

Для регулювання чисельності кліщів застосовують сірку, вапняно-сірчаний відвар або акарициди — неорон, 50% (9 мл), омайт, 57% (15 мл). Обприскування роблять у період розсування лусочок перед цвітінням.

Проти галиць до цвітіння проводять обробку інсектицидом БІ-58, 40% (20 мл). Дає гарний ефект також періодичне розпушування ґрунту. Цю операцію виконують обережно, аби не допустити механічного пошкодження кори.

Малинних квіткоїдів і жуків під час бутонізації щодня струшують на підстилку і знищують. Пошкоджені квіткоїдом пуп’янки з яйцями та личинками збирають та спалюють. За високої чисельності жуків рослини до цвітіння обприскують піретроїдами.

Для знищення личинок смородинної молі застосовують системний інсектицид БІ-58, 40%.

Щоб підвищити імунітет ягідних культур до різноманітних стресів, їх підживлюють фосфорно-калійними добривами. Не можна вносити підвищені дози азотних добрив, позаяк це сприяє розвитку борошнистої роси і вірусних захворювань. Червоні порічки та аґрус не підживлюють калійними добривами, що містять хлор.

Проти борошнистої роси дуже дієві обробки кальцинованою содою, двозаміщеним фосфористим натрієм (100 г на 10 л води), настоєм коров’яку (одна частина на дві частини води).

У період відокремлення пуп’янків проти різних видів плямистості малини та смородини застосовують купроксат разом з інсектицидами або сіркою (50 г), 1-процентну бордоську рідину.

Йошта — гібрид чорної смородини та аґрусу — абсолютно стійка до хвороб і не вимагає проведення захисних заходів. Зі шкідників йошту пошкоджують гусениці пильщика, що інтенсивно скелетують листя, незначної шкоди завдають гусениці всеїдної листовійки.

На суниці поширені суничний та звичайний павутинні кліщі.

Небезпечний для цієї культури і малинний квіткоїд. Шкодять також пильщик суничний чорноплямистий та хрущі.

Серед хвороб на суниці найпоширеніші борошниста роса, сіра гнилизна, біла та бура плямистості листя.

Аби виявити вогнища на рослинах, уражених різними хворобами та пошкоджених шкідниками, доцільно періодично, починаючи з фази відростання листя, проводити обстеження насаджень. Це допоможе визначити, до яких захисних заходів необхідно вдатися. Насадження суниці, вельми ушкоджені кліщем, до цвітіння обробляють акарицидами: мітак, 20% (20 мл) або омайт, 57% (15 мл). Під час обробки важливо стежити, щоб робочий розчин потрапляв на молоді листочки, які ще не розпрямилися, особливо в центр куща, де концентруються імаго і личинки суничного кліща. Прихильникам вирощування екологічно чистої продукції для боротьби з кліщами можна рекомендувати народні засоби. Зокрема, застосовують настій цибулиння (200 г сировини заливають теплою водою й до обробки настоюють три-чотири дні) і настій зубків часнику, приготований за такою ж рецептурою, але витриманий лише впродовж доби.

Захист суниці від малинного квіткоїда такий самий, як і малини.­

Проти пильщиків до цвітіння рослини обприскують препаратами піретроїдної групи. Для знищення шкідників, окремі стадії розвитку яких проходять у ґрунті, його необхідно періодично розпушувати під кущами.

Якщо встановлено, що суничній грядці завдають шкоди личинки хрущів, навесні можна пересадити рослини на інше місце, але за умови, що кущі молоді. Личинок, виявлених при викопуванні кущиків суниці, потрібно зібрати та знищити. Якщо пересадження з якої-небудь причини неможливе, спробуйте наситити ґрунт, поливаючи рослини робочим розчином арриво або фастаку (слід дотримуватися норм, рекомендованих для наземного обприскування). Утримання насаджень суниці незагущеними і вільними від бур’янів допоможе позбутися суничного кліща та личинок хрущів.

Щоб запобігти ураженню рослин грибними хворобами, у період масового відростання листя суницю обприскують 1-процентною бордоською рідиною з додаванням сірки (50 г) на відро рідини. Перед цвітінням повторюють обприскування байлетоном, 25% (2,4 г) або еупареном, 50% (12 м).

Ґрунт під кущами мульчують хвойною тирсою або дрібно нарізаною соломою, що знижує поширення на ягодах сірої гнилі й захищає їх від забруднення землею під час дощу.